Дипломатичним місіям США наказали розглядати ожиріння нарівні з іншими хронічними захворюваннями як одну з можливих причин для відмови іноземцям у видачі віз. Відповідну вказівку розіслав держсекретар США Марко Рубіо, повідомляє Politico з посиланням на телеграму Держдепу.
У документі зазначається, що доручення Рубіо стосується правила, яке забороняє в’їзд іммігрантам, якщо вони, на думку уряду, можуть потребувати державної допомоги.
У телеграмі, зокрема, наведено дані Центру з контролю та профілактики захворювань США, згідно з якими ожиріння підвищує ризик розвитку гіпертонії, дихальних розладів, жовчнокам’яної хвороби та інших станів, що “можуть потребувати дорогого, тривалого лікування”.
Консульським працівникам також рекомендовано звертати увагу на серцево-судинні, онкологічні захворювання та діабет.
Як пояснила заступниця Білого дому Анна Келлі, “протягом сотні років політика Державного департаменту передбачала право відмовляти у видачі візи заявникам, котрі могли б стати фінансовим тягарем для платників податків, наприклад особам, які прагнули отримати медичну допомогу в США за рахунок державних коштів і могли б ще більше виснажити ресурси системи охорони здоров’я, призначені для американських громадян”.
За її словами, “адміністрація президента (Дональда) Трампа нарешті повністю впроваджує цю політику й ставить інтереси американців на перше місце”.
Категорія: Новини світу
-

Рубіо наказав відмовляти у візі людям з ожирінням
-

США зробили для Угорщини ще один виняток з антиросійських санкцій
Вашингтон вилучив із санкційного списку проєкт будівництва нових енергоблоків атомної електростанції Пакш-2 в Угорщині, яку будує російська державна корпорація Росатом. Про це заявив держсекретар США Марко Рубіо під час спілкування із журналістами.
Рубіо зазначив, що цей виняток зроблено для забезпечення енергетичної безпеки Угорщини.
“Є питання з атомною електростанцією (в Угорщині – ред.), яка вже будується і її потрібно завершити. Оскільки це стосується російської компанії, яка займалася проєктуванням і будівництвом, ми хочемо, щоб вони змогли завершити будівництво, адже прагнемо, щоб угорці були енергонезалежними”, – сказав дипломат.
Рубіо також пояснив ухвалене Вашингтоном рішення зробити виняток з санкцій для постачання протягом одного року російських нафти та газу до Угорщини.
“Це дуже мала частина того, що продає Росія. Це майже все, що вони (Угорщина – ред.) купують, і втрата доступу до цих енергетичних ресурсів була б для них глибоко дестабілізаційною”, – сказав він. У грудні 2014 року Росія та Угорщина підписали угоду про будівництво п’ятого і шостого блоків запущеної ще в 1980-ті роки АЕС Пакш у межах проєкту Пакш-2. У будівництві другої черги АЕС бере участь Росатом, а розрахунки між Москвою та Будапештом проводяться через підсанкційний російський Газпромбанк. Також через цю фінустанову відбуваються платежі за енергоресурси. Раніше Угорщина домоглася від Євросоюзу повного виведення проєкту Пакш-2 з-під європейських санкцій, що запроваджуються проти РФ.
Як відомо, скасування санкцій США на експорт російських енергоносіїв до Угорщини та ядерна енергетика були однією з ключових цілей візиту очільника угорського уряду Віктора Орбана на початку листопада 2025 року до Вашингтона, де він зустрічався з американським президентом Дональдом Трампом.
Після зустрічі з главою Білого дому Орбан заявив, що Угорщина домоглася повного звільнення від санкцій для постачання енергоносіїв через газопровід Турецький потік і нафтопровід Дружба. Пізніше у Вашингтоні уточнили, що йдеться лише про річний виняток.
Рубіо про нові санкції проти РФ: США майже вичерпали можливості -

Мерц звернувся з проханням до Зеленського через українців
Приплив молодих українців спостерігається в Німеччині після того, як Київ дозволив виїзд із країни чоловікам до 22 років. Про це заявив канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, повідомляє Barron’s.
“Я попросив президента України (Володимира Зеленського – ред.) забезпечити, щоб молоді чоловіки з України не прибували в Німеччину в постійно зростаючій кількості, а служили у своїй країні. Вони потрібні там”, – зазначив Мерц за підсумками переговорів із Зеленським. -

Пентагон надав Трампу варіанти військових операцій проти Венесуели – ЗМІ
Американські високопосадовці в Пентагоні ще 12 листопада передали президенту США Дональду Трампу варіанти військових операцій проти Венесуели та режиму Ніколаса Мадуро, придатні до реалізації найближчими днями. Про це повідомляє телеканал СBS News.
Джерела повідомили виданню, що Пентагон запропонував Трампу оновлені варіанти операцій у Венесуелі. В тому числі вони охоплюють не тільки повітряні операції, але й наземні дії. Трампу доповідали міністр війни Піт Геґсет, голова Об’єднаного комітету начальників штабів Ден Кейн та інші високопосадовці.
У Білому домі та Пентагоні відмовилися від коментарів.
США зосередили у Карибському морі великі військові сили; офіційно – “для боротьби з наркоторгівлею”.
Протягом останніх двох місяців військові США завдали щонайменше 21 удар по тому, що було ідентифіковано, як судна з наркотиками. Внаслідок ударів було ліквідовано 80 ймовірних контрабандистів, двоє потрапили у полон.
“Моя порада іноземним терористичним організаціям – не сідайте в човен… Якщо ви займаєтеся торгівлею наркотиками, щоб отруїти американський народ, і ми знаємо, що ви з терористичної організації, ви іноземний терорист або торговець людьми – ми вас знайдемо і вб’ємо”, – заявив міністр війни Геґсет під час засідання з питань оборони на базі Форт-Вейн.
Як відомо, адміністрація президента США Дональда Трампа розробила декілька варіантів військових дій проти режиму правителя Венесуели. Рівночасно з такою підготовкою США, венесуельська влада теж готує відповідь на випадок наземної операції США. Вона планує організувати партизанську війну. -

Спалах пташиного грипу у Німеччині досяг трирічного максимуму
У 2025 році Німеччина зафіксувала найвищий за три роки спалах пташиного грипу, і полегшення наразі не прогнозується. Про це повідомляє Інститут захворювань тварин імені Фрідріха Леффлера, пише Reuters.
В Європі водночас спостерігається різке відновлення поширення цього вірусу.
Високопатогенний пташиний грип становить загрозу для урядів і птахівничої галузі через можливі руйнування господарств, обмеження торгівлі та ризик нової пандемії.
Станом на 11 листопада вірус виявили на 122 фермах і у 1 125 диких птахів. Це більш ніж удвічі більше, ніж 46 випадків за весь 2024 рік, і порівнюється з 208 спалахами у 2022 році.
Пташиний грип є сезонним захворюванням, котре переносять мігруючі дикі птахи. Спалахи зазвичай з’являються на початку осені, різко зростають до кінця року та досягають піку навесні.
Через вірус у Німеччині вже знищили понад 1 мільйон птахів. Хоча й інші країни Європи зазнають збільшення кількості спалахів у цьому сезоні, Німеччина залишається найбільш постраждалою.
“Кількість випадків серед диких птахів також значно зросла, зараз спостерігається надзвичайно часте виявлення вірусу у журавлів, осіння міграція яких сприяла подальшому поширенню вірусу”, – зазначили у FLI.
Інститут додав, що “полегшення ситуації не передбачається”, а поточний рівень ризику є “високим”.Водночас німецькі аналітики повідомляють, що ціни на яйця та м’ясо птиці суттєво не змінилися, враховуючи загальну чисельність птахівництва у країні – близько 200 мільйонів голів.
Попри відсутність загальнонаціонального локдауну, кілька місцевих органів влади наказали обмежити переміщення птиці. У певних регіонах захист журавлів послабили, дозволивши їх відстріл у зонах високого ризику, щоб стримати поширення захворювання. Нагадаємо, Європою швидко поширюється пташиний грип. В 10 країнах ЄС та Великій Британії виявили 56 спалахів недуги. Це найбільші показники на початку сезону за останні 10 років.
Як відомо, вірус пташиного грипу дедалі частіше виявляють у ссавців. Раніше в Британії недугу вперше виявили у вівці в приміщенні, де пташиний грип був підтверджений у птахів. -

ЄК відреагувала на корупційний скандал в Україні
Розкриття масштабної корупційної схеми в енергетиці України означає, що антикорупційні органи в нашій державі вже працюють. Про це сказав речник Єврокомісії Гійом Мерсьє, повідомляє Європейська правда в четвер, 13 жовтня.
“Це розслідування показує, що в Україні діють і функціонують антикорупційні органи”, – заявив він і додав, що “боротьба з корупцією є центральним елементом нашого пакета з питань розширення”.
Мерсьє нагадав, що боротьба з корупцією є ключовою умовою для країни, яка прагне вступити до Євросоюзу.
“Вона вимагає постійних зусиль, щоб забезпечити потужну спроможність боротися з корупцією та повагу до верховенства права”, – додав речник.
За його словами, роль незалежних антикорупційних органів, які є наріжним каменем верховенства права в Україні як майбутній державі-члені ЄС, має бути захищеною.
“Комісія продовжить моніторинг ситуації”, – запевнив Гійом Мерсьє.
Як відомо, 10 листопада НАБУ та САП оголосили про проведення масштабної операції Мідас з виявлення корупції в енергетиці, в тому числі, з відмивання коштів Енергоатома у великих масштабах.
Пізніше стало відомо, що зловмисники легалізували кошти через офіс колишнього народного депутата, а нині сенатора РФ Андрія Деркача. Учасники схеми “відмили” близько 100 млн доларів.
Наразі підозри оголошено семи фігурантам, з них п’ятеро затримані і суд отбрав їм запобіжні заходи. Два міністри написали заяви про звільнення.
Також президент Володимир Зеленський ввів санкції проти двох осіб. -

З Дурова повністю зняли заборону на виїзд із Франції
Франція скасувала заборону на виїзд із країни для засновника Telegram Павла Дурова з 10 листопада. Слідчі органи також скасували вимогу для нього регулярно відзначатись у місцевому відділенні поліції. Про це повідомляє Bloomberg, посилаючись на джерело.
ЗМІ нагадав, що Дурова було затримано паризькими правоохоронцями у серпні 2024 року при сході з трапу приватного літака. Росіянина тоді допитували чотири дні, після чого звинуватили у сприянні злочинам на платформі Telegram.
Він вніс заставу у розмірі 5 млн євро, але йому заборонили покидати Францію та наказали відзначатись у поліції двічі на тиждень. Як відомо, Дуров заперечував звинувачення.
У червні цього року обмеження були частково ослаблені: Дурову дозволили здійснювати обмежені поїздки до Дубая.
Випадок Дурова викликав дебати щодо відповідальності платформ за контент користувачів.
Засновник Telegram згодом все ж пішов на співпрацю з французькою владою. У січні 2025 року він пообіцяв суддям посилити модерацію месенджера.
“За останні півроку Telegram передав владі дані 10 тисяч користувачів, і адміністрація видаляє від 15 до 20 млн облікових записів по всьому світу щомісяця за порушення закону”, – запевняв росіянин.
Він тоді додав, що інші соціальні мережі стикаються з аналогічними проблемами.
У Франції втретє допитали Дурова -

Кінець шатдауну. Що не так із законом Трампа
Президент США Дональд Трамп ввечері у середу, 12 листопада, підписав закон про державне фінансування, поклавши край рекордному 43-денному шатдауну. В результаті нього федеральні службовці залишалися без зарплати, сотні пасажирів застрягали в аеропортах, в деяких продовольчих банка утворилися довжелезні черги.
В свою чергу демократи дуже не задоволення прийняттям проміжного законодавства, адже хотіли продовжити термін дії розширеної податкової пільги. Внутрішні чвари Варто зазначити, що Трамп підписав документ про фінансування лише через кілька годин після того, як Палата представників ухвалила цей документ.
Демократи хотіли продовжити термін дії розширеної податкової пільги, яка закінчується наприкінці року та знижує вартість медичного страхування. Вони відмовилися погодитися із законопроектом про короткострокові витрати, який не враховував цей пріоритет. Але республіканці заявили, що це окрема політична суперечка, яку слід провести іншим разом.
Тиск, спричинений припиненням роботи уряду, відобразився, коли законодавці обговорювали цей захід щодо витрат у Палаті представників.
Республіканці заявили, що демократи намагалися використати ситуацію з урядом, щоб перемогти в політичній суперечці.
“Вони знали, що це завдасть болю, і все одно це зробили”, – сказав спікер Палати представників Майк Джонсон.
В свою чергу демократи заявили, що республіканці на початку цього року намагалися ухвалити податкові пільги, які, на їхню думку, здебільшого принесуть користь багатим. Але законопроект, який Палата представників розглянула в середу, “ставить сім’ї у невизначений стан без жодної гарантії, що коли-небудь буде голосування за розширення податкових пільг, щоб допомогти звичайним людям оплачувати медичне обслуговування”, – сказав представник Джим Макговерн, демократ від штату Массачусетс. Що входить до законопроекту про припинення шатдауну Цей закон є результатом угоди, досягнутої вісьмома сенаторами, які посварилися з демократами після того, як дійшли висновку, що республіканці не погодяться використовувати державне фінансування для продовження податкових пільг на охорону здоров’я.
Цей законодавчий “компроміс” фінансує три щорічні законопроекти про витрати та продовжує решту державного фінансування до 30 січня. Республіканці пообіцяли провести голосування до середини грудня щодо продовження субсидій на охорону здоров’я.
Законопроект також включає скасування звільнення федеральних працівників адміністрацією Трампа з початку припинення роботи уряду. Він також захищає федеральних працівників від подальших звільнень до січня та гарантує їм виплату зарплати після завершення припинення роботи уряду. Законопроект для Міністерства сільського господарства означає, що люди, які покладаються на ключові програми продовольчої допомоги, отримуватимуть ці виплати без загрози переривання роботи протягом решти бюджетного року.
Демократи дуже не задоволенні прийняттям проміжного законодавства. Як повідомила демократка від Каліфорнії Ненсі Пелосі, розширена податкова пільга була розроблена для того, щоб надати більшій кількості людей доступ до медичного обслуговування, і жоден республіканець не проголосував за неї. Нагадаємо, що в США діє податкова пільга, накладена на період пандемії COVID-19.
За її словами, без розширеної податкової пільги страхові внески для мільйонів американців у середньому зростуть більш ніж удвічі. Водночас, за прогнозами Бюджетного управління Конгресу, понад два мільйони американців наступного року повністю втратять медичне страхування. Головний бій ще попереду Незрозуміло, чи знайдуть партії якусь спільну мову щодо охорони здоров’я до грудневого голосування в Сенаті.
Водночас, деякі республіканці заявили, що вони відкриті для продовження додаткових пільг, оскільки страхові внески для мільйонів людей зростуть, але вони також хочуть нових обмежень щодо того, хто може отримувати субсидії. Дехто стверджує, що податкові кошти для цих планів повинні спрямовуватися через окремих осіб, а не безпосередньо до страхових компаній.
Демократи в Палаті представників висловили великий скептицизм щодо цих заяв і того, що зусилля Сенату призведуть до прориву.
Роза ДеЛауро, представниця Демократичної партії від штату Коннектикут, провідна представниця Комітету з асигнувань Палати представників, заявила, що республіканці протягом останніх 15 років хотіли скасувати реформу охорони здоров’я.
“Саме цього вони й намагаються досягти”, – сказала вона. -

Сі Цзіньпін пропустить саміт G20 у ПАР
Голова КНР Сі Цзіньпін не братиме участі в саміті G20 у Південній Африці наступного тижня. Китайську делегацію очолить прем’єр Лі Цян, який перед цим відвідає Росію та Замбію. Про це заявив речник МЗС КНР Лінь Цзянь, передає Укрінформ.
“На запрошення уряду Південно-Африканської Республіки прем’єр Держради (уряду) КНР Лі Цян із 21 по 23 листопада візьме участь у 20-му саміті лідерів Групи двадцяти в Йоганнесбурзі, – зазначив Лінь.
Перед цим глава уряду Китаю 17-18 листопада відвідає Росію для участі у засіданні глав урядів держав-членів Шанхайської організації співробітництва (ШОС) та здійснить візит до Замбії 19-20 листопада.
Глава Росії Володимир Путін, котрий від початку повномасштабного вторгнення в Україну уникає відвідувати саміти Групи двадцяти, цього року також не наважився летіти на зустріч лідерів країн G20 у Південній Африці.
ПАР головує у G20 з грудня 2024-го по листопад 2025 року, на саміті наступного тижня головування у G20 офіційно перейде до Сполучених Штатів. -

Світ може вдихнути: завершився найдовший шатдаун в історії США
Домовленості та поступки Вночі 13 листопада стало відомо, що президент США Дональд Трамп нарешті підписав закон про фінансування уряду. Таким чином найдовший в історії США шатдаун завершився, повідомляє CNN.
Закон був підписний за кілька годин після того, як його ухвалила Палата представників Конгресу США. За два дні до цього законопроєкт підтримав Сенат.
За відновлення роботи американського уряду проголосували 222 члени Палати представників (в основному республіканці, а також кілька демократів). Проти висловились 209 конгресменів.
Ухвалений законопроєкт є компромісним, оскільки передбачає тимчасове фінансування уряду – до 30 січня 2026 року. Також він закріплює три пакети річних асигнувань: для військового будівництва; для потреб законодавчої влади; на міністерство сільського господарства.
Законопроєкт гарантує поновлення на роботі звільнених під час шатдауну працівників із виплатою їм заробітної плати.
Втім шатдаун таки занурив федеральний уряд США у безпрецедентну ситуацію: сотні тисяч держслужбовців не отримували зарплату, частина агентств припинила роботу, а національні парки, музеї й суди зачинили двері. Усе почалося з того, що Конгрес не зміг ухвалити закон про фінансування уряду через політичні розбіжності між республіканцями та демократами.
Викладемо коротку фактологію цих подій. Шатдаун офіційно розпочався 1 жовтня 2025 року, коли Палата представників не підтримала законопроєкт про бюджет, оскільки сторони не могли домовитися щодо видатків на оборону й соціальні програми.
Внаслідок цього понад 800 000 федеральних службовців були відправлені у неоплачувану відпустку. При цьому Міністерство торгівлі, NASA та низка відомств переходять у мінімальний режим роботи.
Тож між Сенатом і Палатою представників розпочинаються інтенсивні переговори про тимчасове фінансування.
Для вирішення проблеми сенатор Джон Тун, республіканець із Південної Дакоти, закликав колег відмовитися від політичних додатків і ухвалити “чистий” документ. “Нам потрібна проста, безпартійна резолюція про фінансування – законопроєкт уже лежить на столі”, – наголосив Тун. І сторони таки досягли компромісу: тепер короткострокове фінансування уряду до 30 січня 2026 року відновлено. 13 листопада Палата представників схвалила відповідний законопроєкт, а президент підписав його, формально завершивши шатдаун, що тривав найдовше в історії США.
Внаслідок досягнутої угоди обидві сторони вимушено пішли на певні поступки, зауважують політексперти. Демократи погодилися тимчасово відкласти розгляд податкових пільг у межах програми Affordable Care Act, тоді як республіканці зняли вимогу щодо скорочення фінансування соціальних програм.
Тож було вирішено: забезпечити повне фінансування федеральних агентств до кінця січня; виплатити компенсації всім працівникам, котрі перебували у вимушеній відпустці; не вносити політичні правки до тимчасового бюджету.
Коментуючи підсумки цього політичного процесу, сенатор Джин Шагін, зазначила: “Це був єдиний реальний варіант – або відкрити уряд зараз, або зіткнутися з ще глибшою кризою у грудні”. Таким чином, домовленість стала радше перемир’ям, аніж остаточним розв’язанням конфлікту. Наслідки та вплив Шатдаун завдав відчутного удару по американській економіці: за підрахунками Бюджетного управління Конгресу, кожен тиждень простою коштував економіці близько 5 мільярдів доларів, а сукупні втрати перевищили 40 мільярдів. А за даними ексміністра фінансів США Джанет Єллен, шатдаун знищив цілу чверть очікуваного зростання федерального виробництва цього сезону.
При цьому багато компаній, котрі виконують державні контракти, були змушені тимчасово зупинити виробництво, а затримки з виплатами зарплат вдарили по середньому класу.
Економісти вже охрестили цей період “кризою, створеною власними руками”, адже проблеми виникли не через зовнішні фактори, а через внутрішні політичні протиріччя.
Політична пауза у Вашингтоні мала наслідки й за межами країни. Через зупинку частини роботи Державного департаменту та Міністерства оборони було заморожено понад 5 мільярдів доларів експортних контрактів на зброю. Серед них – угоди з партнерами по НАТО та постачання техніки, яка частково мала потрапити до України.
Представник Держдепартаменту США, який побажав залишитися неназваним, визнав, що “затримки справді шкодять і нашим союзникам та партнерам, і американській промисловості”, пише Axios.
А сенатор Джеймс Ріш, член Комітету з міжнародних відносин, попередив: “Це дає перевагу Китаю та Росії, тоді як оборонна база США втрачає позиції”. Водночас затримки у передачі систем HIMARS, дронів-розвідників та боєприпасів створили тимчасові труднощі для українських військових. Хоча Київ офіційно заперечує серйозні наслідки, певні зміщення у графіках поставок справді мали місце.
Зокрема, речник МЗС України Георгій Тихий ще на початку жовтня спростував повідомлення щодо затримок у надходженні зброї із США через шатдаун. Й заявив, що “переговори щодо угоди між Україною та США про безпілотники тривають за планом”. Правда, як це стосується безперебійного постачання нам американської зброї – зрозуміло не зовсім.
Утім, аналітики зазначають, що навіть короткочасна зупинка процедур може вплинути на логістику. Через недоукомплектованість Бюро політико-військових справ (працювало менше 25% персоналу) погодження експортних ліцензій сповільнилося у кілька разів. А відтак частину контрактів для союзників, зокрема Польщі, Данії та Хорватії, було автоматично відтерміновано. “Шатдаун став попередженням, що політична поляризація має реальну економічну ціну і навіть глобальні наслідки”, – підреслислює щодо політолог Джон Фінерт із Brookings Institution. Він також наголосив, що у сучасному світі внутрішні американські рішення миттєво впливають на міжнародну стабільність. Коли зупиняються процеси у Вашингтоні, це відчувають і в Брюсселі, і у Києві, і навіть у Токіо.
Й попри те, що шатдаун завершився, більшість експертів сходяться на думці: США лише виграли час. Бюджетна угода тимчасова, а суперечки між партіями залишаються. І якщо новий компроміс не буде знайдено до кінця січня, країна ризикує знову опинитися перед загрозою зупинки уряду.
Для України ця історія є наочним прикладом того, наскільки важливою є політична стабільність у Сполучених Штатах. Американська підтримка залишається для нас життєво необхідною, але її сталість напряму залежить від внутрішньої єдності Вашингтона. “Коли Америка зупиняється, весь світ затримує подих”, – підсумовує оглядач The Atlantic Джеймс Феллоуз. Ці слова досить точно передають атмосферу останніх тижнів: США на кілька десятків днів зупинили подих, а з ними – й світ, що уважно спостерігав, чи зможе головна демократія планети домовитися сама з собою.
Ірина Носальська