Федеральний суд Німеччини вперше визнав Україну винною у диверсії, яка призвела до вибухів на газопроводах уосени 2022 року. Суд вважає, що ця акція не є військовою дією і не має правового імунітету. Суд вважає, що докази вказують на причетність України до диверсії. Федеральна прокуратура Німеччини стверджує, що підозрюваний брав участь у атаках. Суд відхилив аргументи про захист імунітету, оскільки диверсія не є виправданою військовою дією. Рішення суду підтвердило тримання підозрюваного під вартою і відкинуло імунітет. Суд також зазначив, що атака торкнулася інтересів Німеччини. Вердикт суду може вплинути на подальший хід справи. За даними видання Spiegel, українська диверсійна група може мати причетність до атаки. Сергія К. підозрюють у координації операції з яхти. Суд також отримав дані про використання вітрильної яхти Андромеда, на якій знайшли сліди вибухових речовин. Українське посольство поки не коментувало рішення суду.
Категорія: Новини світу
-
США дистабілізують Іран для зміни влади – РФ в ООН
Під час термінового засідання Ради Безпеки ООН російський посол Василь Небензя звинуватив Сполучені Штати у втручанні у внутрішні справи Ірану та використанні нестабільної ситуації для дестабілізації країни. Він стверджує, що США намагаються відсторонити владу в Ірані та зруйнувати суверенність країни. Небензя закликав припинити ескалацію конфлікту та зупинити дії, що можуть загострити ситуацію. Російська делегація підтримала позицію Тегерана, який стверджує, що протести переросли у збройні заворушення. Небензя застеріг, що політика США може спричинити хаос у регіоні та поза його межами.
-
США дестабілізують Іран для зміни влади – РФ в ООН
Під час термінового засідання Ради Безпеки ООН російський посол Василь Небензя звинуватив Сполучені Штати у використанні нестабільної ситуації в Ірані для дестабілізації країни. Він стверджує, що американці намагаються втручатися у внутрішні справи Ірану з метою змінити владу в країні. Небензя закликав припинити ескалацію конфлікту та заявив про повну солідарність Москви з Іраном. Він попередив, що дії США можуть призвести до ще більшого хаосу у регіоні. Російська делегація виступила на бік офіційного Тегерана, який стверджує, що протести переросли у збройні заворушення. Небензя закликав країни-члени ООН не допустити масштабної ескалації конфлікту.
-
Мачадо передала Трампу Нобелівську премію миру
Президент США Дональд Трамп отримав медаль Нобелівської премії миру від лідерки венесуельської опозиції Марії Коріни Мачадо. Вона вручила йому цю нагороду під час їхньої зустрічі, але не було відомо, чи прийняв Трамп цю нагороду. Мачадо раніше висловлювала бажання “поділитися” своєю Нобелівською премією з Трампом, але Норвезький нобелівський комітет заявив, що це неможливо. Також відомо, що Трамп неодноразово виражав бажання отримати Нобелівську премію миру за свою роль у вирішенні міжнародних конфліктів, але у жовтні 2025 року саме Марія Коріна Мачадо отримала цю нагороду за боротьбу за демократичні права венесуельського народу. Білий дім відмовився визнати присудження Нобелівської премії миру не Трампу.
-
Білий дім оголосив плани Трампа на Іран
Президент США Дональд Трамп висловив готовність реагувати на придушення протестів в Ірані. Уряд США попередив іранський режим про можливі серйозні наслідки, якщо вбивства продовжуватимуться. Представниця Білого дому заявила, що після повідомлення від Ірану про припинення “вбивств і страт” Трамп вирішив залишити всі варіанти реакції на столі.
-
Цілий взвод. “Потужна” армія Європи в Гренландії
У четвер, 15 січня, країни ЄС відправили невелику кількість військовослужбовців до Гренландії після невдалих переговорів у Вашингтоні. Данія запросила допомогу, оскільки була обурена погрозами від президента США Дональда Трампа щодо можливого захоплення Гренландії. Трамп вважає острів ключовим для безпеки США і не виключає застосування сили для його здобуття. Данія та Гренландія відмовляються від продажу острова і вважають погрози силою нерозсудними.
Кілька європейських країн також відправили свої війська до Гренландії, щоб підтримати данійське владу. Наприклад, Норвегія, Німеччина, Швеція та Франція відправили свої військові частини для підтримки дійсних сил. Відповідаючи на це, Москва критикує західні країни за ескалацію напруги і вважає це несправедливим. Усі ці події відбулися після невдалих переговорів у Вашингтоні та загроз від Трампа щодо Гренландії.
-
В США відреагували на контингент ЄС в Гренландії
Речниця Білого дому заявила, що розміщення військових з європейських країн у Гренландії не вплине на плани президента США Дональда Трампа щодо контролю над островом. Вона зазначила, що європейські війська не впливають на процеси прийняття рішень президентом щодо Гренландії. Проте зустріч посадовців США, Данії та Гренландії була визнана “продуктивною”, і планується продовжувати діалог стосовно Гренландії. Було узгоджено створити робочу групу для технічних переговорів про можливе придбання Гренландії, які будуть проходити регулярно. Контроль над островом вважається важливим для національної безпеки США.
-
Арабські країни відмовили Трампа атакувати Іран – ЗМІ
Президент США Дональд Трамп відмовився від військової операції проти Ірану після того, як арабські країни, зокрема Саудівська Аравія, Катар і Оман, вплинули на нього, попросивши не допускати конфлікту через його можливі наслідки для регіону. Дипломатичні зусилля призвели до зниження напруги в Перській затоці, а іранський режим запевнив Трампа, що не буде страти протестувальників. Також Тегеран відмовився від ударів на США через повітряний простір країни.
-
Росія посіла останнє місце в рейтингу миру
Згідно з Global Peace Index (GPI), Росія посіла 163-е місце, що свідчить про погіршення її позиції у світі. Рейтинг GPI аналізує рівень конфліктів, мілітаризації, злочинності та політичної обстановки у країнах. Серед наймирніших країн світу виявилися Ісландія, Ірландія, Нова Зеландія та інші. Україна посіла 162-е місце, випередивши Росію, яка також опустилася у рейтингу. Росія також показала поганий результат у Індексі сприйняття корупції, опустившись на 154 місце з 180 можливих.
-
У Росії витратили мільярд рублів на розробку аналога Віагри
За інформацією Рахункової палати Росії, з федерального бюджету було витрачено понад 1 мільярд рублів на розробку вітчизняного лікування від імпотенції, але проєкт так і не приніс результатів. Науковий центр біомедичних технологій Федерального медико-біологічного агентства працював над створенням препаратів на основі мускусу кабарги, зокрема, для лікування еректильної дисфункції та інших захворювань. Проєкт, який мав розпочатися у 2017 році і тривати до 2025 року, так і не був завершений. Планувалося, що випуск ліків розпочнеться у 2020 році, але терміни постійно переносилися. Розплідник для кабарги був запущений тільки у червні 2024 року, а лабораторію для розробки ліків досі не завершили. Раніше було повідомлено, що деякі ліки зникнуть з російського ринку, оскільки вони не мають аналогів на території Росії.