У Росії загострюється криза в промисловому секторі, що призвело до повномасштабної промислової кризи. У червні виробництво впало найшвидшими темпами з часів вторгнення в Україну. Російські компанії масово скорочують персонал і припиняють розвиток через відсутність попиту та проблеми з експортом. Вугільна промисловість на межі краху, а металургійна галузь також зазнає великих проблем. Навіть “Газпром” стикається з втратами і шукає шляхи виживання. Все це призводить до збитків у будівельній, целюлозно-паперовій, хімічній та харчовій промисловості. продажі автомобілів впали, а будівництво житла зменшується. Урожай зернових також знизився через погодні аномалії та обмеження на експорт.
Категорія: Новини політики
-
В Україні стартує проєкт створення муніципального орендного житла – Кулеба
Міністерство розвитку громад та територій України розпочало експериментальний проєкт створення Фонду муніципального орендного житла. Цей проєкт спрямований на забезпечення житлом людей, які потребують підтримки в умовах війни та внутрішніх переміщень. Громади матимуть можливість формувати власний житловий фонд і надавати орендне житло за доступними цінами. Це практичне рішення, яке надасть можливість швидко надавати житло без заплутаних процедур. У рамках проєкту муніципалітети будуть замовниками будівництва житла, а держава координуватиме всі процеси. Проєкт передбачає надання житла за певними критеріями, з пріоритетом для певних груп населення, таких як внутрішньо переміщені особи, ветерани, діти-сироти та інші. Усі квартири будуть готові для заселення, з меблями та технікою. Орендна плата буде встановлюватися з урахуванням доходів родин та регіональних умов, і буде нижчою за ринкову. Проєкт буде фінансуватися з різних джерел, включаючи місцеві бюджети та кредитні ресурси. Пілотна фаза проєкту триватиме два роки, після чого планується масштабування моделі по всій країні. Це перший крок до розвитку муніципального житла в Україні як окремого сегмента державної житлової політики.
-
ООН: Убивство полонених в Оленівці – спланований злочин Росії
Росія вчинила ганебний терористичний акт у ніч з 28 на 29 липня 2022 року у Волноваській виправній колонії №120 біля Оленівки. Тоді загинуло понад 50 українських військовополонених, а ще близько 130 дістали поранення. Про це повідомив омбудсман Дмитро Лубінець на своєму Telegram-каналі.
Росія після вибуху зараз же звинуватила в цьому Україну, заявивши про нібито “удар ракетою HIMARS”.
МКЧХ та ООН висловили готовність розслідувати теракт. Через п’ять місяців Місія ООН зі встановлення фактів по Оленівці була розпущена через відсутність гарантій безпеки.
“Я неодноразово намагався зустрітися з учасниками Місії ООН, щоб передати матеріали, які є в Україні. Місія жодного разу не погодилася з ними ознайомитися. Також я пропонував російській уповноваженій з прав людини спільно відвідати місце трагедії, на що теж дістав відмову. І лишень через рік ООН спростувало брехню РФ, заявивши, що теракт в Оленівці “не був спричинений ракетою HIMARS!”, – ідеться в повідомленні Лубінця.
Водночас ООН ніколи публічно не звинувачувала Росію в теракті, навіть попри наявні докази, наголосив омбудсман.
“Однак нещодавно група експертів ООН окремо опублікувала змістовний матеріал з доказами – внутрішній аналіз ООН показав, що саме РФ спланувала і здійснила атаку.
У доповіді встановлено зброю та боєприпаси, які Збройні сили РФ використали для вбивства українських військовополонених, а також докладно розглянуто планування, організацію та здійснення вбивства. Аналізується перебіг розслідувань з боку Росії, України та самої ООН, а також подані подальші рекомендації для України”, – резюмував Лубінець. -
Нюрнберг для росіян: як працюватиме новий Спецтрибунал
Навіщо потрібен Спеціальний трибунал Історія створення Спеціального трибуналу – це хроніка наполегливої дипломатичної та юридичної боротьби України та її союзників, спрямованої на заповнення прогалини у міжнародному праві.
Справа в тім, що наявні інституції, зокрема Міжнародний кримінальний суд (МКС), не мали юрисдикції щодо злочину агресії, скоєного Росією. МКС має юрисдикцію розслідувати тільки військові злочини, злочини проти людяності та геноцид в Україні, але він не має юридичних повноважень для переслідування злочину агресії проти України, оскільки до початку війни ні Росія, ні Україна не ратифікували Римський статут. Україна, до слова, вже ратифікувала документ.
Повернемось до Спецтрибуналу. Протягом 2022-2023 років низка ключових міжнародних організацій ухвалила резолюції на підтримку створення цього органу:- Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) стала однією з перших міжнародних інституцій, що рішуче підтримала ідею, ухваливши відповідні резолюції.
- Європейський парламент також неодноразово закликав до створення Спецтрибуналу.
- Ідею підтримали парламентські асамблеї НАТО та ОБСЄ.
Для практичної реалізації ініціативи було створено неформальну “Core Group” (Ключову групу). Перше засідання групи відбулося у січні 2023 року за участі 21 країни, а згодом коаліція значно розширилася.
Важливим переговорним майданчиком стала Гаага (Нідерланди) – світова столиця правосуддя. Саме тут проходили ключові дискусії щодо юридичної моделі трибуналу, його статуту та механізмів фінансування. Розглядалися різні варіанти: створення трибуналу на основі угоди між Україною та ООН, або ж на базі багатосторонньої угоди за підтримки регіональних організацій, таких як Рада Європи.
Ключовий прорив стався у 2024-2025 роках. Політична підтримка почала трансформуватися в конкретні юридичні кроки.
Важливою датою стало 25 червня 2025 року. Тоді у Страсбурзі Президент України Володимир Зеленський та Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе підписали угоду про створення Спеціального трибуналу для розслідування злочинів агресії проти України, аналогічного трибуналу в Нюрнберзі після Другої світової війни.
Разом з угодою було оприлюднено і статут майбутнього судового органу. Яким буде трибунал для Росії Спеціальний трибунал буде створено у межах Ради Європи. Він переслідуватиме вище політичне та військове керівництво Росії, а також лідерів країн, які підтримали її агресію, зокрема Білорусі та Північної Кореї. Йдеться про злочин агресії – незаконне застосування збройної сили проти України.
За даними Офісу президента, статут новоствореного трибуналу не містить жодних згадок про персональні імунітети. Це означає, що під слідством можуть опинитися і Путін, і Лавров, і Мішустін. Імунітет не стане перешкодою, хоча обвинувальні акти й ордери на арешт можна буде видавати лише після зняття недоторканності.
Трибунал отримає міжнародну суб’єктність і стане незалежною інституцією. Підставою для його діяльності є стаття 8 Римського статуту, що визначає воєнні злочини, які підпадають під юрисдикцію Міжнародного кримінального суду (МКС).
Окремий блок у роботі трибуналу стосуватиметься компенсації завданих збитків, зокрема шляхом переказу заморожених російських активів.
Водночас цей спецтрибунал не дублює функції Міжнародного кримінального суду, а лише доповнює їх. У разі передачі обвинуваченого до МКС, процес у спецтрибуналі буде призупинено, написала у Facebook заступниця керівника Офісу президента України Ірина Мудра. “Створення спецтрибуналу відкриває можливість для першого офіційного міжнародного визнання злочину агресії з боку Росії, починаючи з 2014 року. Його обвинувальні акти стануть юридичним підтвердженням того, хто, коли і як розпочав цю війну, подібно до того, як це зробив Нюрнберзький трибунал”,- написала Мудра. Швидко не буде Очікується, що суд винесе рішення щодо злочинів близько 20 представників вищої влади Росії. На відміну від Міжнародного кримінального суду, їх можна судити заочно – in absentia. Але, зазначає в розмові з виданням Наше время заступниця голови фракції “Слуга народу” у Верховній Раді України Євгенія Кравчук, навіть заочно Путін навряд чи виявиться підсудним. Згідно зі статутом трибуналу, у так званої “трійки” – глави країни, глави уряду та міністра закордонних справ – є “функціональний імунітет”. Можна готувати розслідування – усе буде передано до суду. Але, поки особа обіймає цю посаду, рішення суду чи розгляд справи буде призупинено.
Крім того, зазначає обвинувач і керівник слідчої групи Міжнародного кримінального трибуналу у справах колишньої Югославії (1994–2010р.р.) Володимир Точиловський, існують скептичні оцінки можливостей Трибуналу. Адже його діяльність, каже експерт в розмові з Радіо Свобода, може звестися до вироків, винесених у заочних судових процесах при відсутності обвинувачених на лаві підсудних.
Разом з тим, каже Точиловський, створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії, після Нюрнберзького та Токійського, може скласти прецедент судового механізму кримінального переслідування політичних лідерів за злочин агресії.
Втім голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв застеріг щодо завищених очікувань від роботи майбутнього Спецтрибуналу, аби не наступило швидкого розчарування, оскільки його робота може бути довготривалим процесом.
Нардеп в коментарі Укрінформу заявив, що створення Спецтрибуналу не значить, що Путін і його поплічники вже за місяць опиняться в тюрмі. Однак це означає, що можуть бути розглянуті всі справи та будуть зафіксовані всі факти всіх абсолютно злочинів росіян проти України. І можуть бути винесені нехай і заочні, але вироки, які вже самі по собі будуть відповідати нормам міжнародного права.
Потураєв підкреслив, що створення Спецтрибуналу буде також “сигналом для міжнародних партнерів, які вагаються, чи хочуть ставати відкритішими до співпраці з Росією”.
Але чи уловлять ці сигнали американці? Демарш США триває -
Росія допомогла КНДР збудувати есмінці, не здатні вийти у море – ЗМІ
Військова співпраця між главою РФ Володимиром Путіним та лідером КНДР Кім Чен Ином, який постачає Росії боєприпаси для обстрілів України, стрімко розширюється. Зокрема Кремль, ймовірно, допоміг Північній Кореї розробити й швидко побудувати два есмінці. Водночас, хоча ці кораблі можуть здійснювати пуски ракет, не факт, що вони здатні самостійно пересуватися. Про це розповіли у відеорепортажі The Wall Street Journal.
У травні міжнародну увагу привернуло невдалий спуск на воду есмінця класу Choe Hyon, який перекинувся просто під час церемонії, на якій був присутній Кім. Корабель підняли лише на початку червня. У квітні перший такий есмінець спустили успішно. Це найсучасніші бойові кораблі Північної Кореї з широким спектром функцій та озброєнням, зокрема з ракетами. Обидва есмінці були збудовані приблизно за рік, що, як зазначає WSJ, було б неможливо без зовнішньої допомоги.
Старший морський експерт аналітичної компанії Janes Майк Планкетт пояснив, що окремі елементи дизайну нових есмінців чітко вказують на безпосередньо участь Росії у розробці. Зокрема, він акцентує на схожість між новими корейськими кораблями та російськими есмінцями проєкту 11356 (фрегати класу Адмірал Григорович). У них однакові корма й ніс.
“Скула (лінія перетину борту з корпусом) “квітневого” есмінця повністю збігається з російським кораблем”, – пояснив експерт.
За його словами, подовження корпусу корабля на 20 метрів із метою розміщення більшого озброєння також навряд чи могло відбутися без участі російських інженерів. Крім того, на кадрах, поширених північнокорейським телебаченням, видно, що на кораблі встановлено Панцир-М – російський зенітний ракетно-артилерійський комплекс ближнього радіусу дії. Це перший випадок, коли Панцир-М з’явився на кораблі не російського виробництва.
У 2023 році Кім відвідував базу ВМФ Росії у Владивостоці. Вже за півтора року після цього перший есмінець КНДР був урочисто спущений на воду. Пхеньян заявив, що будівництво тривало близько 400 днів. Це швидше, ніж у більшості військових держав світу: у Китаї – близько 18 місяців, у США – до двох років, у Росії – до 11 років.
Втім, рекордні строки викликають сумніви в експертів. Планкетт припускає, що кораблі ще не мають двигунів. На це вказує, зокрема, факт, що вентиляційні отвори, крізь які повітря має надходити до машинного відділення для охолодження двигунів і обладнання, закриті металевими пластинами.
Також на оприлюднених відео есмінці рухаються виключно за допомогою буксирів, хоча вже демонструють ракетні пуски. Нарешті, за словами Планкетта, у “квітневого” есмінця помітно завищена посадка. Хоча він ще не завантажений боєприпасами й запасами, вода все одно значно нижча від ватерлінії. -
Призначено трьох заступників генерального прокурора
Максим Крим, Марія Вдовиченко та Андрій Лещенко призначені на посади заступників генерального прокурора України. Відповідні накази підписав генпрокурор Руслан Кравченко, повідомляє пресслужба Офісу генпрокурора.
Повідомляється, що рекомендації на призначення надала Рада прокурорів України.
Всі троє раніше працювали на керівних посадах в органах прокуратури: Максим Крим обіймав посаду керівника Київської обласної прокуратури, Марія Вдовиченко виконувала обв’язки керівника Київської міської прокуратури, Андрій Лещенко працював на керівній посаді в Департаменті протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту Офісу генерального прокурора.
Наразі вони вже приступили до виконання обов’язків. За кожним із заступників закріплений певний напрям роботи. -
Замовчування війни: Ломаченко заявив про різних українців
Український боксер Василь Ломаченко опублікував у Facebook пост, у якому виразив сум у зв’язку з обстрілом рідного міста російськими ракетами. Він висловив співчуття родинам загиблих та постраждалим, але уникнув згадки про російську агресію. Це викликало критику від шоумена Сергія Притули, який настоював на тому, щоб Ломаченко визнав російську відповідальність за трагедію. У свою чергу, Ломаченко відповів, що українці можуть мати різні точки зору. Ця ситуація викликала обговорення серед громадськості, а також відгук українського боксера Олександра Усика, який заявив про завершення кар’єри Ломаченка.
-
В Словаччині висунули умови для підримання санкцій проти РФ
Міністр закордонних справ Словаччини Юрай Бланар заявив, що їхня країна готова підтримати 18-й пакет санкцій проти Росії, якщо Євросоюз надасть гарантії енергетичної безпеки та допоможе у вирішенні потенційних арбітражних ризиків у розмірі до 20 млрд євро. Бланар підкреслив, що пакет санкцій не повинен негативно вплинути на економіку Словаччини, але країна просить гарантії та підтримку для пом’якшення можливих наслідків від відключення російських енергоносіїв. Також він зазначив, що існують арбітражні ризики, які можуть коштувати Словаччині до 20 млрд євро, тому країна вимагає гарантій стосовно усунення цих негативних наслідків.
-
РФ вчергове демонструє геноцидну політику щодо українців – МЗС
Міністерство закордонних справ України реагує на рішення російських окупантів заборонити вивчення української мови в школах на тимчасово окупованих територіях України. Вони вважають це ще одним актом геноцидної політики. Зазначають, що російська імперія систематично використовує мовне питання для виправдання своєї агресії та проводить політику русифікації, асиміляції та геноциду. Міністерство наголошує, що українська мова пережила всі попередні спроби її заборонити, і так буде й надалі. Також наголошується, що українська мова завжди залишатиметься частиною української ідентичності. Російське Міністерство освіти виключило українську мову з федеральної освітньої програми, але це не стане перешкодою для її збереження та розвитку.
-
ПВК Вагнер звинувачують у канібалізмі в Африці – ЗМІ
Міжнародному кримінальному суду було передано конфіденційний звіт про можливі воєнні злочини, що були скоєні російською приватною військовою компанією Вагнер в Африці з грудня 2021 по липень 2024 року. У звіті йдеться про жорстокі вчинки, такі як тортури, позасудові страти, розчленування тіл, акти канібалізму, а також поширення фото- й відеоматеріалів з цими злочинами у закритих телеграм-каналах. Зокрема, у відео зафіксовано сцени жорстокого вбивства цивільних у Малі та Буркіна-Фасо, а також канібалізму. ПВК Вагнер, ймовірно, створила ці канали для демонстрації своєї жорстокості та для позиціонування себе як безжальних найманців на міжнародному рівні. Після завершення місії Вагнера в Малі, на їхнє місце прийшов Африканський корпус Міноборони РФ. У зв’язку з цими подіями, Росія, за словами української розвідки, втрачає вплив в африканському регіоні Сахель.