Категорія: Новини бізнесу

  • Ринки злетіли після рішення суду щодо мит Трампа

    Ринки злетіли після рішення суду щодо мит Трампа

    Фондові ринки в Європі та США піднялися після того, як Федеральний суд у США заблокував указ президента Трампа про введення нових мит на імпорт. Суд визнав, що Трамп вийшов за межі своїх повноважень, встановивши мита на імпорт з країн-партнерів США. Хоча Білий дім подав апеляцію, ринки відчули тимчасове полегшення. Проте, існує невизначеність щодо реакції влади, оскільки це рішення може бути оскаржене ще до Верховного Суду. Аналітики зазначають, що це може суттєво вплинути на торгівлю іншими країнами. На фоні цих подій, різні індекси та ф’ючерси показали змішані результати.

  • У Росії схвалили збільшення дефіциту держбюджету утричі

    У Росії схвалили збільшення дефіциту держбюджету утричі

    Російська Держдума підтримала урядові поправки до федерального бюджету на 2025 рік, які передбачають збільшення бюджетного дефіциту до рівня минулого року. Це сталося через дешеву нафту та міцний рубль, що призвело до несподіваного збільшення дефіциту. Мінфін змушений був переглянути прогнози і врахувати нові умови ринку. Це може спонукати до подальших витрат з Фонду національного добробуту. Голова бюджетного комітету Держдуми попередив про можливі ризики для нафтових доходів через загрози американських санкцій. Результатом цих змін може бути ще більший дефіцит у казначействі країни. Влада розраховує нафтогазові доходи на цей рік можуть зменшитися майже на чверть від планованих.

  • В Укргідроенерго усунули з посади гендиректора Сироту

    В Укргідроенерго усунули з посади гендиректора Сироту

    Наглядова рада ПрАТ Укргідроенерго прийняла рішення задовольнити заяву Ігоря Сироти про звільнення з посади генерального директора компанії. Тимчасово обов’язки керівника компанії виконуватиме Богдан Сухецький. Укргідроенерго заявило, що продовжує працювати у звичайному режимі, виконуючи всі виробничі процеси та зобов’язання перед партнерами та фінансовими установами. Ігоря Сироту призначено було генеральним директором компанії у 2011 році, а Богдана Сухецького раніше працював заступником генерального директора з комерційної діяльності.

  • Нафтові доходи Росії впали до дворічного мінімуму

    Нафтові доходи Росії впали до дворічного мінімуму

    Ціна постачання російської нафти досягла найнижчого рівня з квітня 2023 року, хоча Москва намагалася уникнути можливих обмежень з боку країн G7. Обсяг експорту нафти з РФ трохи зменшився, але загальна вартість постачань стала найнижчою за більше двох років – близько $1,25 млрд на тиждень. Країни G7 розглядають можливість знизити граничну ціну російської нафти, але це може не мати великого впливу через тіньовий флот танкерів РФ. Санкції проти цих танкерів майже не діють, оскільки покупці з Китаю та Індії продовжують отримувати нафту. Валова вартість експорту Росії трохи зменшилася, але ціни на нафту Urals зросли. Україна пропонує встановити граничну ціну на російську нафту у розмірі 30 доларів за барель.

  • Долар і євро впали після тривалого зростання

    Долар і євро впали після тривалого зростання

    Національний банк України підняв курс гривні у порівнянні з доларом і євро після того, як обидві валюти зростали чотири дні поспіль. Офіційний курс долара на завтра складе 41,5903 гривень (зниження на 0,0855 грн), а курс євро буде 47,0761 гривень (зниження на 0,2343 грн). На міжбанку долар трохи подешевшав до 41,56-41,60 грн/долар порівняно з попереднім днем. В обмінних пунктах курс долара залишився стабільним на рівні 41,80 гривень.

  • На будівництві  Миколаївського водогону зекономили 2,5 млрд грн – Кулеба

    На будівництві Миколаївського водогону зекономили 2,5 млрд грн – Кулеба

    Віцепрем’єр-міністр Олексій Кулеба повідомив, що вартість будівництва Миколаївського водогону була знижена на понад 2,5 мільярда гривень. За його словами, оновлений проєкт враховує всі необхідні елементи для ефективної роботи водогону навіть у воєнний час. Відзначено, що будівництво водогону вже завершено на 70%, і очікується, що вже у серпні понад пів мільйона мешканців Миколаєва знову матимуть доступ до води. Заощаджені кошти планують направити на інші інфраструктурні проекти в галузі водопостачання для поліпшення ситуації в різних регіонах України.

  • Компанії авіабізнесмена підозрююють у несплаті 400 млн грн податків – ЗМІ

    Компанії авіабізнесмена підозрююють у несплаті 400 млн грн податків – ЗМІ

    Журналісти повідомили про виявлення ознак ухилення від сплати податків у компаніях, які належать Роману Мілешку, який є авіабізнесменом. Зокрема, йдеться про ТОВ Нзоперейшінс та ПрАТ Авіакомпанія Константа. Ці фірми показують надзвичайно низькі витрати на оплату праці при рекордних фінансових показниках. Журналісти вказують, що середньомісячна зарплата працівників цих компаній значно нижча, ніж у схожих компаніях галузі. Є підозри на використання схем ухилення від сплати податків, зокрема виплати зарплат “у конвертах”. За оцінками журналістів, за останні три роки компанії Мілешка можуть бути заборжниками перед державою на понад 400 млн гривень. Також зазначається, що ці компанії були зв’язані з порушеннями щодо оборонних контрактів та контактами з російськими структурами.

  • Долар і євро стабілізувалися в обмінниках

    Долар і євро стабілізувалися в обмінниках

    Сьогодні в обмінних пунктах в Україні курс гривні відносно долара та євро залишився стабільним. За даними моніторингу готівкового ринку, середні ціни на обмін становлять 41,80 гривень за долар і 47,60 гривень за євро. Купівля долара у середньому коштує 41,30 гривень, а євро – 46,80 гривень. На міжбанкі курс долара знизився на 4 копійки, до рівня 41,62-41,65 грн/долар. У той же час Нацбанк підвищив курс долара до 41,6758 гривень та євро до 47,3104 гривень.

  • Час відповідати новим європейським вимогам: як бізнесу підготуватись до NIS2, GDPR і ISO 27001

    Час відповідати новим європейським вимогам: як бізнесу підготуватись до NIS2, GDPR і ISO 27001

    Якщо раніше кіберзахист був «рекомендованим», то сьогодні це стає умовою співпраці з партнерами з ЄС, особливо в критичних і технологічних секторах.
    У 2025 році повноцінно починає діяти нова директива ЄС з кіберстійкості — NIS2. Вона доповнює вже відомі вимоги GDPR щодо захисту персональних даних та стандарти ISO 27001 з управління інформаційною безпекою. Разом вони формують нову реальність для бізнесу, що працює з європейськими замовникамиабо планує вихід на міжнародний ринок.
    У цій статті ви знайдете короткий огляд ключових вимог і чекліст, який допоможе оцінити готовність вашої компанії. Що вимагають NIS2, GDPR і ISO 27001? NIS2 зобов’язує компанії з критичних і важливих секторів забезпечити управління кіберризиками, захист мереж і систем, контроль доступів і готовність до реагування на кіберінциденти. Це обов’язковий стандарт для організацій, які працюють з енергетикою, транспортом, фінансами, охороною здоров’я, цифровими послугами.
    GDPR вимагає законної, прозорої та безпечної обробки персональних даних громадян ЄС. Компанії повинні інформувати користувачів, запитувати згоду на обробку, забезпечувати право на видалення та захищати дані від витоку чи знищення.
    Зі свого боку ISO 27001 встановлює міжнародний стандарт управління інформаційною безпекою. Це не регуляторна вимога, але визнаний у світі підхід до впровадження політик безпеки, технічного захисту, контролю доступу та безперервного вдосконалення процесів захисту інформації. Чекліст для самоперевірки Щоб оцінити готовність компанії до роботи на ринку ЄС та проходження перевірок, необхідно провести оцінку за кількома ключовими параметрами:

  • Політики та управління:
  • Чи затверджені у вашій компанії політики інформаційної безпеки?
  • Чи визначено відповідальних осіб за управління безпекою та захист персональних даних?
  • Чи проводить ваша компанія регулярну оцінку кіберризиків?
  • Технічний захист:
  • Чи впроваджено багатофакторну автентифікацію для доступу до систем і даних?
  • Чи шифруєте ви трафік між системами та захищаєте канали обміну даними?
  • Чи контролюєте ви доступ користувачів і адміністраторів до критичних ресурсів?
  • Реагування на інциденти:
  • Чи має ваша компанія формалізований план реагування на кіберінциденти?
  • Чи ведете ви журнали подій, доступів і змін у системах?
  • Чи готові ви повідомляти регуляторам або партнерам про серйозні інциденти у визначені строки?
  • Робота з персональними даними (GDPR):
  • Чи інформуєте ви користувачів про те, як і для чого обробляєте їхні дані?
  • Чи маєте ви процеси обробки запитів на видалення або зміну персональних даних?
  • Чи обробляєте ви дані на законних підставах або на основі згоди користувачів?
  • Аудит і вдосконалення:
  • Чи проводите ви регулярні внутрішні або зовнішні аудити безпеки?
  • Чи оновлюєте політики та процеси відповідно до змін законодавства та бізнесу?
  • Важливо розуміти: відповіді на ці питання — перший крок до побудови стійкого та захищеного бізнесу, що має конкурентні переваги та готовий до виходу на міжнародну арену. Що робити, якщо під час аналізу знайдено вади? Якщо під час самоперевірки ви виявили слабкі місця, найкращий час для їх усунення — зараз. IT Specialist, компанія, що надає професійні послуги у сфері ІТ та кібербезпеки на українському та закордонному ринках, допомагає бізнесу:

  • провести аудит відповідності NIS2, GDPR і ISO 27001;
  • розробити та впровадити політики безпеки;
  • впровадити технічні рішення для управління доступами, моніторингу й захисту даних;
  • забезпечити супровід і підтримку на постійній основі.
  • Звертайтеся до IT Specialist, щоб дізнатися, як підготувати ваш бізнес до нових вимог і забезпечити стабільну співпрацю з міжнародними партнерами.

  • Україні погодили €50 млн від Ради Європи на житло для переселенців

    Україні погодили €50 млн від Ради Європи на житло для переселенців

    Україна та Банк розвитку Ради Європи (CEB) підписали кредитну угоду на суму €50 мільйонів для забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Про це повідомляє The Council of Europe Development Bank.
    Новий проєкт передбачає надання понад 1 100 пільгових іпотечних кредитів для родин ВПО. Умови іпотеки – фіксована ставка 3% річних, термін погашення до 30 років. Також передбачена можливість подання заявки через Дію.
    Програма вже викликає значну зацікавленість: понад 35 000 родин перебувають у списку кандидатів.
    У майбутньому співпраця між CEB та Україною передбачатиме окремі іпотечні програми для інших категорій постраждалих громадян, зокрема для ветеранів війни.
    Це вже другий кредит CEB на підтримку житлового сектору України. Першу позику у €100 мільйонів підписали у 2024 році – вона передбачала компенсацію за зруйноване житло через житлові сертифікати. За цією програмою вже понад 7 600 українців отримали житло.
    CEB також продовжить підтримувати механізм компенсації – затверджене додаткове фінансування на €100 мільйонів.