Рада ЄС у понеділок офіційно ухвалила бюджет Євросоюзу на 2026 рік у розмірі 192,8 млрд євро. Про це повідомила пресслужба Ради ЄС у понеділок, 24 листопада.
“Сьогодні ми зробили останній крок до забезпечення сталого і міцного бюджету ЄС, який дає нам можливість продовжити реалізацію наших спільних пріоритетів наступного року. Цей бюджет, що охоплює такі пріоритети, як оборона, міграція, конкурентоспроможність і готовність (до кризових ситуацій – ред.), дозволяє нам рішуче реагувати на потреби європейськи громадян Водночас ми передбачили гнучкість, що дозволяє нам справлятися з кризами, що розгортаються” – заявив Микола Ваммен, міністр фінансів Данії, що зараз головує в Раді ЄС.
Загальний обсяг зобов’язань за бюджетом 2026 року встановлено у розмірі 192,8 млрд євро, а загальний обсяг виплат – у розмірі 190,1 млрд євро.
У комюніке Ради ЄС наголошується, що в рамках лімітів витрат поточних зобов’язань за довгостроковим фінансовим планом як резерв виділено 715,7 млн євро, що дозволяє Євросоюзу реагувати на непередбачені обставини.
Бюджет буде остаточно затверджено після його ухвалення Європарламентом. Очікується, що це відбудеться 26 листопада.
Раніше стало відомо, що ЄС може “влізти в борг” заради України. У Європі розглядають можливість спільного залучення коштів для фінансування України, якщо план передачі заморожених російських активів не вдасться реалізувати через позицію Бельгії.
Категорія: Новини бізнесу
-

Затверджено бюджет Євросоюзу на наступний рік
-

Агрогазтрейдінг поскаржилася в АМКУ на порушення в ході приватизації ОПЗ
Компанія Агрогазтрейдінг (Agro Gas Trading) подала скаргу до Антимонопольного комітету України, заявивши про ознаки дискримінації та порушення законодавства про конкуренцію з боку електронного майданчика SmartTender під час підготовки до приватизації Одеського припортового заводу. Про це говориться в повідомленні, опублікованому на офіційному сайті компанії.
В Агрогазтрейдінг вказують, що “попри виконання всіх вимог конкурсу – подання повного пакета документів та сплату доступу до інформаційного пакета – компанія зіткнулася з численними перешкодами, які суперечать принципам відкритості та добросовісної конкуренції”.
“Agro Gas Trading із початку процедури подання документів на участь у приватизації отримала три різні версії одного й того ж договору про нерозголошення (NDA) від SmartTender (електронний майданчик аукціонів) з суперечливими умовами -зокрема, з вимогою підписання договору за допомогою “спеціального ключа”, який не передбачено жодними регламентами. Крім того, представники SmartTender усно заявляли про відмови, вимагали оплату втричі більшої суми, а також вимагали надання додаткових документів, які не передбачені ні умовами конкурсу, ні Законом України Про приватизацію державного і комунального майна”, – говориться в повідомленні.
В компанії додали, що, окрім скарги до АМКУ, подали запити до Фонду держмайна щодо правомірності дій майданчика та до Національного банку через блокування гарантійного платежу.
“Компанії запропонували сплатити додатковий “забезпечувальний платіж”, що не передбачено законом, а також висували вимогу про надання дозволу від акціонерів AGT на підписання NDA”, – повідомили в Агрогазтрейдінгу.
Також компанія звертає увагу на те, що “процедурні бар’єри супроводжуються медійним тиском, який збігся в часі з поданням документів на приватизацію ОПЗ”.
“Паралельно з бюрократичними перешкодами AGT опинилася в центрі хвилі медійних атак, які стали з’являтися щоразу, коли компанія наближалась до участі у приватизації ОПЗ. У публічний простір одночасно вкидалися взаємовиключні версії – від нібито “зв’язків із Kernel” до фантазій про “вплив Дмитра Фірташа”, хоча співпраця AGT з ОПЗ розпочалася задовго до появи будь-яких згадок про це прізвище у контексті приватизації. Також у статтях розганялися інсинуації про особисті чи бізнесові зв’язки партнера AGT Олександра Горбуненка з Тимуром Міндичем. У реальності, як підтверджено в офіційній позиції, ні Горбуненко, ні компанії, з якими він пов’язаний, ніколи не мали жодних стосунків з Міндичем чи його структурами. Поява цих трьох взаємовиключних наративів у однаковий період часу не є випадковістю – це спроба створити інформаційний фон, який дискредитує незалежного учасника приватизації та зменшує конкуренцію на аукціоні”, – говориться в заяві Агрогазтрейдінгу.
Автори заяви підкреслили, що готові надати всі документи, які підтверджують факти перешкоджання участі у конкурсі. -

ЗМІ дізнались про підсумки перших 100 днів роботи нового директора БЕБ
За перші 100 днів на посаді директора Бюро економічної безпеки (БЕБ) Олександра Цивінського за результатами досудових розслідувань до бюджету було відшкодовано близько 700 млн грн. Про це у понеділок, 24 листопада, інформують Українські новини з посиланням на відповідь БЕБ, отриману на запит видання.
“Олександр Цивінський відвідав 30 зустрічей з бізнесом, громадськими активістами та іноземними партнерами. Водночас з бюро звільнилось 85 співробітників, 39 – призначено на посади. За результатами досудового розслідування за цей час до бюджету відшкодовано близько 700 млн грн”, – йдеться у публікації.
В оприлюднених даних вказано, що сума відшкодованих збитків у кримінальних провадженнях, направлених до суду з січня по жовтень 2025 року, становить 3,7 млрд грн.
“За офіційними даними, у першому півріччі детективи забезпечили відшкодування понад 3 млрд грн. Тобто середньомісячна сума відшкодувань за останні три місяці зменшилась вдвічі”, – пишуть Українські новини.
Інформагентство вказує, що загалом з початку року детективи відомства розпочали 2869 нових розслідувань та скерували до суду 833 кримінальних провадження. Найбільше з них – 232 справи – стосувались ухилення від сплати податків. Найменше – 15 справ – стосувались контрабанди підакцизних товарів.
На питання про те, скільки було оголошено підозр у кримінальних провадженнях, в БЕБ не відповіли, зазначивши, що “ведення обліку інших статистичних даних, які стосуються сфери здійснення оперативно-розшукової діяльності та досудового розслідування, не передбачено”.
“Також в бюро відмовились надати дані стосовно вилучених товарів й обладнання у підакцизний галузі. Хоча до вересня ця інформація щомісяця публікувалась на офіційному сайті БЕБ, оскільки це передбачено постановою Кабінету Міністрів України”, – пише агенство, та додає, що “раніше Цивінський неодноразово наголошував на відкритості бюро і прагненні змінити підходи в роботі в бік прозорості”.
Також журналісти отримали дані щодо фінансування БЕБ.
“Наразі бюджетний запит інституції на 2026 рік розраховано на 2000 співробітників, тоді як фактично їх 1211. За даними Єдиного державного реєстру декларацій, в середньому зарплата детектива Бюро складає 40-60 тис грн. Водночас у Національній поліції слідчі отримують від 18 000 до 30 000 грн, в ДБР від 70 000 до 100 000 грн. На думку Цивінського, такі умови є дискримінаційними стосовно БЕБ”, – зазначає агентство.
Також в Українських новинах прокоментували перезавантаження бюро: за інформацією інформагентства, за час перебування на посаді Цивінський затвердив склад дисциплінарних та атестаційних комісій, до складу яких увійшли заступники директора БЕБ, адвокати, колишні члени кадрових комісій Офісу Генерального прокурора, громадські активісти та працівники приватних компаній. -

Зимову підтримку отримали майже 2 млн українців
Уже подано понад 10 млн заявок від українців на отримання 1 тис. гривень у рамках програми Зимова підтримка. Виплати отримали майже 2 млн громадян, повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко у Телеграм в понеділок, 24 литопада.
“Понад 10 мільйонів українців подали заявку на 1000 грн у межах програми Зимова підтримка. Стартували перші виплати за заявками, поданими з 15 листопада. 1,7 мільйона повнолітніх українців уже отримали кошти в межах програми. Також здійснено 253 тисячі виплат на дітей”, – написала вона.
Свириденко нагадала, що отримані кошти можна використати до кінця червня наступного року: на оплату комунальних послуг, придбання ліків, продуктів українського виробництва (крім підакцизних), книжок, а також на благодійні внески чи поштові послуги. Подати заявку можна до 24 грудня. -

Курс гривні йде вниз на початку тижня
Курс гривні продовжив зниження відносно долара і євро в обмінних пунктах на початку нового робочого тижня. Про це свідчать дані моніторингу готівкового ринку у понеділок, 24 листопада.
Так, середній курс продажу долара підвищився на 3 копійки і тепер становить 42,51 гривні. Курс євро збільшився на 1 копійку – до 49,14 гривні.
Сьогодні в обмінниках долар у середньому купують по 41,95 гривні, а євро – по 48,52 гривні.
На міжбанку американська валюта піднялась на 10 копійок і перебуває на рівні 42,33-42,36 грн/долар купівля-продаж.
У п’ятницю Нацбанк підвищив офіційний курс долара на 11 копійок – 42,2672 гривні. Офіційний курс євро зріс на 19 копійок – 48,7045 гривні.
Також стало відомо, що за 17-21 листопада НБУ продав майже 648 млн доларів на міжбанку, що майже на 10% менше за показник позаминулого тижня. -

Стартували перші виплати тисячі Зимової підтримки
Станом на 23 листопада українці почали отримувати перші виплати 1 тис. грн у межах державної програми Зимова підтримка. Про це повідомляє Інтерфакс-Україна.
Скористатися коштами можна до 30 червня 2026 року.
Напередодні президент Володимир Зеленський зауважив, що нині за програмою подали вже майже 10 млн заявок, із них більше 2 млн – на дітей.
Витратити допомогу можна буде на комунальні послуги, ліки, продукти українського виробництва, поштові послуги, книжки, благодійність і донати Силам оборони. Водночас допомога не може бути використана для придбання підакцизних товарів, а також заборонено знімати готівку зі спеціального рахунку.
3 21 листопада до 17 грудня триває прийом заявок на виплату 6,5 тис. грн в межах Зимової підтримки для українців, які найбільше постраждали від війни або перебувають у складних життєвих обставинах: діти під опікою чи піклуванням; діти з інвалідністю, а також діти-вихованці прийомних сімей і дитячих будинків сімейного типу (включно з дітьми з інвалідністю); люди з інвалідністю I групи серед внутрішньо переміщених осіб; діти з числа ВПО, які отримують виплату на проживання; діти із малозабезпечених сімей віком до 18 років; одинокі пенсіонери, які отримують надбавку на догляд. Кошти можна буде витрати протягом 180 днів з моменту зарахування на одяг і взуття, лікарські засоби та вітаміни.
Уряд очікує від 10 до 14 млн одержувачів одноразової державної грошової допомоги за програмою “Зимова підтримка” в 1 тис. грн для дорослих і дітей, а також 6,5 тис. грн для найбільш вразливих категорій. Очікувані витрати – 14 млрд грн.
Своєю чергою, благодійні фонди закликають українців перераховувати допомогу по державній програмі на потреби Сил оборони. -

Відомо, скільки осіб подали заявки на розширену Зимову підтримку
Станом на сьогодні вже понад 150 тисяч українців подали заявку на розширену програму зимової підтримки для найбільш вразливих категорій громадян. Про це повідомила премʼєр-міністерка Юлія Свириденко.
“Понад 150 тисяч українців уже подали заявки через Дію на виплату 6 500 грн для вразливих категорій громадян у межах Зимової підтримки”, – зазначила вона.
Свириденко уточнила, що це допомога для тих, хто найбільше потребує підтримки в складний зимовий період.
Заявку можна подати до 17 грудня 2025 року – онлайн через Дію або офлайн у відділенні Пенсійного фонду.
Використати кошти можна протягом 180 днів на найнеобхідніше: теплий одяг і взуття, лікарські засоби та вітаміни. Нагадаємо, 1 листопада президент Володимир Зеленський анонсував пакет Зимова підтримка. З 15 листопада почався прийом заявок на одноразову виплату 1000 гривень. Оформити допомогу можна для себе і для дитини. Кабінет міністрів очікує, що програмою Зимова підтримка взимку 2025-2026 років скористаються від 10 до 14 мільйонів українців. Вона передбачає одноразову виплату 1000 гривень, а також 6500 гривень для найбільш вразливих категорій. Вперше з 2014 року. Змінились виплати на дитину -

Уряд змінив умови програми Національний кешбек
З 22 листопада змінився перелік товарів і послуг, на які можна витрачати гроші, отримані через програму Національний кешбек. Про це повідомила пресслужба Міністерства економіки, довкілля і сільського господарства.
Тепер кошти, накопичені на картці Національного кешбеку, можна витрачати на:
- комунальні послуги;
- поштові послуги;
- продукти в магазинах та супермаркетах;
- лікарські засоби та медичні вироби;
- книги та іншу друковану продукцію;
- благодійність, зокрема на донати для ЗСУ та інші доброчинні цілі.
Раніше на ці кошти також можна було оплачувати медичні (в тому числі стоматологічні), ветеринарні, юридичні послуги, освіту, спорт, відпочинок і розваги (музеї, театри, кінотеатри, виставки), салони краси, транспорт, мобільний зв’язок, страхування тощо.
Оновлення пов’язане з особливостями роботи політики Зимова підтримка, зокрема, виплати 1000 гривень для всіх громадян, яка також надійде на картку Національного кешбеку. Тож категорії витрат в обох програмах вирішили уніфікувати.Оновлені умови витрачання діятимуть до 30 червня 2026 року. У програмі Національний кешбек уже беруть участь понад 7,5 млн українців, які отримали понад 4 млрд гривень виплат. До неї долучилися понад 1870 українських виробників у різних галузях. Наразі кешбек у розмірі 10% нараховується за купівлю близько 400 тисяч зареєстрованих у програмі товарів українського виробництва у торгових точках-партнерах.
-

Виробник ракети Фламінго розповів про пропозиції Міндіча
Бізнесмен Тимур Міндіч, який є підозрюваним у справі про корупцію в енергетиці, хотів отримати 50% акцій компанії Fire Point, яка, серед іншого, виробляє ракети Фламінго. Про це на пресконференції у п’ятницю, 21 листопада, повідомив співвласник підприємства, конструктор Денис Штілерман, передає LIGA.net.
Він розповів, що у березні 2024 року відбулися відкриті іспити ракети. Їх провели Сили оборони спільно з американським посольством. Завдання полягало в тому, щоб пролетіти під впливом засобів радіоелектронної боротьби та влучити в ціль.
Штілерман зазначив, що Fire Point стала єдиною компанією, яка успішно пройшла ці іспити. Після цього компанія отримала “шквал” пропозицій від бізнесів стати акціонерами.
За його словами, з-поміж людей, які захотіли стати співвласниками, був Міндіч.
“Переговори достатньо довго тривали. Він проявляв жвавий інтерес, але ми йому відмовили зрештою. І все, залишилися з ним знайомими”, – пояснив підприємець.
На уточнювальне запитання щодо частки, яку хотів купити Міндіч, він відповів, що йдеться про 50%. Штілерман додав, що він запропонував “мало” грошей.
“Ми розуміли, що коштуємо значно більше після того, як нас почали контрактувати”, – наголосив він, додавши, що в компанії розуміли, що пропозиція Міндіча була “неконкурентоздатною”. -

Знижки на російську нафту в Індії зросли до $6 через санкції США
Знижки на російську нафту Urals в індійських портах утричі збільшилися порівняно з серпнем і нині становлять $5-6 за барель до dated Brent. Це стало наслідком посилення санкцій США, через що ключові покупці почали відмовлятися від російської сировини. Про це повідомили Reuters три галузеві джерела.
У жовтні Вашингтон посилив обмеження проти російського енергосектору, націлившись на Лукойл і Роснафту. П’ятниця є крайнім терміном, коли компанії мають припинити всі операції з цими виробниками.
З 2023 року Urals була основним сортом для індійських нафтопереробних заводів після того, як Москва переорієнтувала енергоресурси з ринку ЄС на Азію. Однак постачання найближчим часом різко скоротяться – більшість індійських НПЗ тимчасово зупиняють закупівлі, зазначили співрозмовники.
Зокрема найбільший приватний переробник у країні Reliance Industries припинив імпорт російської нафти на свій комплекс у Джамнагарі 20 листопада, підтвердив представник компанії.
Попри санкції, експорт російської нафти із західних портів залишається поблизу пікових рівнів завдяки дозволу ОПЕК+ на збільшення видобутку та зупинкам російських НПЗ після атак дронів.
Партії Urals із постачанням у грудні продаються зі знижкою $5-6 проти лише $1-2 у серпні. Ціна для індійських покупців зазвичай встановлюється на умовах DES (delivered-ex-ship) – уже з урахованими витратами продавця на транспортування та інші збори.
На умовах FOB у російських портах Urals нині оцінюється зі знижкою близько $20 за барель, залежно від партії та продавця. Переважна частина перевезень здійснюється “тіньовим флотом”, пов’язаним із РФ, що дозволяє Москві утримувати додаткову маржу.
Раніше відвантаження російської нафти впали до мінімуму за рік, а покупці в Китаї, Індії та Туреччини скоротили закупівлі. Росія втрачає мільйони доларів щодня і раніше вже пішла на великі знижки.
Знижки на нафту з Росії сягнули психологічної межі