Суд у Швейцарії арештував рахунки російської корпорації ВСМПО-Авісма – найбільшого у світі виробника титану та ключового постачальника цього металу для російського військово-промислового комплексу. Про це повідомляє TMTз посиланням на коментар юрист Олександра Забейди.
Мова про суму у доларах США з восьмизначним числом.
Із запитом про арешт активів до суду звернулася зареєстрована у Швейцарії компанія Interlink Metals & Chemicals, яка постачає титан. У фірмі заявили, що ВСМПО-Авісма порушила мирову угоду, укладену у 2020 році для врегулювання суперечок між сторонами.
Блокування рахунків корпорації також пов’язане з кримінальною справою проти її колишнього генерального директора Михайла Воєводіна. У червні його заарештували за обвинуваченням у шахрайстві під час закупівель сировини за завищеними цінами. За даними слідства, збитки становлять щонайменше 1,5 млрд рублів.
За версією слідства, у 2016-2020 роках Воєводін укладав контракти на постачання титанового зливка з компаніями “Торгово-промисловий вектор” та “НПО ВторПромРесурси”, які продавали сировину на 30% дорожче, ніж попередній постачальник “РегіонПром”.
Слідчі вважають, що діяльність цих фірм контролював громадянин США Ігор Райхельсон, консультант Interlink Metals & Chemicals. За його словами, співпраця з російськими компаніями триває ще з 1990-х. У 2020 році між сторонами виникли розбіжності, проте вони домовилися про відсутність взаємних претензій.
Раніше у Райхельсона, який нині мешкає у Швейцарії, арештували квартиру в центрі Москви площею понад 200 квадратних метрів.
Корпорація ВСМПО-Авісма на 66,5% належить бізнесмену Михайлу Шелкову та на 25% – Ростеху. Підприємство виробляє близько 90% титану в Росії, його основні потужності розташовані у місті Верхня Салда Свердловської області.
До початку війни проти України компанія постачала 65% титану європейській Airbus, 35% – американській Boeing і 100% – бразильській Embraer. Також титан ВСМПО-Авісма використовували британська Rolls-Royce (20%) і французька Safran (50%). У 2023 році Міністерство торгівлі США зобов’язало корпорацію отримувати окремі ліцензії для експортних операцій.
Категорія: Новини бізнесу
-
Швейцарія арештувала рахунки найбільшого виробника титану в РФ
-
Китайська компанія інвестує $1 млрд у нафтовидобуток Венесуели
Китайська компанія China Concord Resources Corp (CCRC) розпочала розробку двох нафтових родовищ у Венесуелі. За словами представника компанії, інвестиції перевищать $1 млрд. Про це повідомляє Reuters.
До кінця 2026 року планується досягти видобутку у 60 тис. барелів нафти на добу.
Це рідкісний випадок інвестицій приватної китайської компанії в економіку країни-члена ОПЕК, котра вже кілька років постає перед дефіцитом капіталу через міжнародні санкції проти уряду Ніколаса Мадуро.
Контракт на 20 років CCRC підписала у травні 2024 року в межах “антиблокадного” закону, ухваленого Венесуелою для залучення іноземних партнерів. Модель дозволяє інвесторам виступати операторами в обмін на частку у видобутку.
Розробка відбувається на родовищах Lago Cinco та Lagunillas Lago в районі озера Маракайбо – другому за обсягами нафтовидобутку регіоні Венесуели. Видобуток на цих родовищах тривалий час був майже зупинений через нестачу інвестицій і технологій.
Наразі CCRC вже відновила близько 100 свердловин, залучивши 60 фахівців і китайську бурову установку. Добове виробництво сягнуло 12 тис. барелів, втім, до 2026 року компанія планує розвинути 500 свердловин. Мовиться про суміш легкої та важкої нафти: легку поставлятимуть PDVSA, а важку – експортуватимуть до Китаю.
Великі енергетичні корпорації Китаю після американських санкцій 2019 року призупинили діяльність у Венесуелі. Це відкрило шлях для менш відомих компаній на кшталт CCRC, котра скористалася обмеженнями для глобальних гравців.
Раніше міністр фінансів США Скотт Бессент попередив Китай, що продовження закупівель підсанкційної російської нафти можуть призвести до введення високих мит.
Китайські НПЗ різко збільшили закупівлі російської нафти -
Росія зупинила продаж бензину на Курилах
У Курильському районі, що входить до складу Сахалінської області Росії, повністю зупинили продаж бензину Аі-92. Про це у ніч на 25 серпня написав в Telegram очільник Курильського округу Костянтин Істомін.
За його словами, наявний запас пального залишили виключно для спецтранспорту. Нову партію бензину очікують “після обіду”, після чого продаж мали відновити.
Раніше, з 20 серпня, на Курилах діяв ліміт – не більше 10 літрів бензину на одну особу. Такі обмеження почалися 17 серпня у Приморському краї, тоді як заправки у Забайкальському краї РФ та тимчасово окупованому Криму запровадили продаж пального за талонами.
Як зазначається, дефіцит пального в Росії виник через серію ударів безпілотників по російських НПЗ. Загалом було пошкоджено щонайменше сім великих заводів, п’ять з яких зупинили виробництво повністю або частково, зокрема Новокуйбишевський, Сизранський, Волгоградський, Саратовський та Рязанський НПЗ.
Внаслідок дефіциту оптові ціни на бензин зросли до рекордних 72,6 тисяч рублів за тонну Аі-92 та 82,2 тисячі – за тонну Аі-95, що на 40-50% більше, ніж на початку року.
Для покриття дефіциту уряд Росії з 1 серпня заборонив експорт бензину, втім, додаткових обсягів недостатньо, тож, за даними джерел Reuters, Росії може знадобитися імпорт пального з Білорусі. -
У Держстаті назвали “індекс борщу” некоректним показником
Борщовий набір не є статистичним показником. Він не вимагається жодними європейськими правилам. Про це заявив голова Державної служби статистики Арсен Макарчук.
За його словами, борщ не має універсального рецепта, а отже і розрахунок його вартості завжди буде суб’єктивним.
“Борщ всі варять по-різному, беруть різну кількість продуктів, різний обсяг. Ми спробували здійснити такий розрахунок по собі. Він максимально необ’єктивний, тому що ми керувались рецептом, який нам подобається, іншим людям можуть подобатись інші пропорції”, – пояснив голова Держстату.
Водночас у відомстві спробували підрахувати вартість трилітрової каструлі борщу. За підрахунками, у Харківській області пісний борщ коштує близько 80 гривень, а з м’ясом – 141,80 гривень.
Як зазначив Макарчук, оцінювати інфляцію лише за “борщовим набором” некоректно.
“Ми ж не їмо борщ щодня і виключно його. Для оцінки інфляції важливо мати набагато ширший кошик, який включає не тільки продукти, а й оплату комунальних послуг, енергоносії, паливо та інші витрати домогосподарств”, – наголосив він. -
Долар і євро дорожчають в обмінниках
Курс гривні знизився відносно долара і євро в обмінних пунктах на початку нового робочого тижня. Про це свідчать дані моніторингу готівкового ринку у понеділок, 25 серпня.
Так, середній курс продажу долара піднявся на 5 копійок до 41,55 гривень, курс євро зріс відразу на 25 копійок до 48,60 гривень.
Сьогодні в обмінних пунктах купують долар у середньому по 41,05 гривень, а євро – по 47,60 гривень.
На міжбанку американська валюта додала у ціні 2 копійки і перебуває на рівні 41,35-41,38 грн/долар купівля-продаж.
В п’ятницю Нацбанк підвищив курс долара до гривні після падіння до мінімуму з початку квітня – 41,2839 гривень за 1 долар (+0,0654 грн). Офіційний курс євро становить 47,91 гривень за 1 євро (-0,0725 грн).
Також стало відомо, що за період 18-22 серпня Нацбанк продав на міжбанку 551 млн доларів, що на 56 млн доларів менше, ніж позаминулого тижня. При цьому регулятор не купував валюту. -
Китай добиває російський автопром – розвідка
Російський ринок вантажівок фактично перейшов під контроль Китаю: у 2025-му продажі російської техніки впали більш ніж удвічі, водночас китайські бренди займають уже понад 53 % сегмента. Про це інформує Служба зовнішньої розвідки України.
Російські виробники вантажівок за декілька років програли китайському імпорту боротьбу за внутрішній ринок рф. Китайські бренди, після виходу з російського ринку європейців у 2022 році, миттєво опанували нішу важкої техніки. Тож, розрахунки росіян на “плідне співробітництво” перетворились на втрату внутрішнього ринку – китайці вже контролюють понад 53 % продажів.
Згідно з даними розвідки, у РФ за 2024 рік реалізація вантажівок власного виробництва знизилась на 19 %, а за перше півріччя 2025 – стрімко впала на 56 %, тоді як у сегменті магістральних тягачів скорочення взагалі сягнуло 70 %.
Відсутність попиту на російську техніку змусило провідних виробників вантажівок та автобусів – Камаз, ГАЗ та ПАЗ – скоротити до чотирьох днів робочий тиждень або повністю зупинити конвеєр.
У СЗРУ також відзначили, що ситуація на російському ринку автовантажівок позначилась на співробітництві з “дружньою” Білоруссю в цьому сегменті. Автовиробники з РБ скаржаться, що їх “витискають” з РФ – за перше півріччя 2025 року у МАЗу на 34 % скоротилися продажі на російському ринку. -
Intel погодилася продати уряду США 10% акцій
Президент США Дональд Трамп оголосив, що уряд Сполучених Штатів домовився про придбання 10% акцій корпорації Intel, яка перебуває у скрутному становищі, повідомляє Reuters. За його словами, це лише перший із запланованих кроків у серії масштабних державних інвестицій у стратегічні компанії.
Офіційне підтвердження угоди очікується пізніше, повідомило джерело, знайоме з ситуацією. Як зазначається, рішення стало результатом зустрічі Трампа з генеральним директором Intel Ліп-Бу Таном на початку серпня. Тоді президент вимагав відставки керівника компанії через його попередні зв’язки з китайськими фірмами. “Він прийшов на зустріч, щоб зберегти свою посаду, а в підсумку віддав нам $10 мільярдів для Сполучених Штатів”, – заявив Трамп.
Ліп-Бу Тан, який очолив Intel у березні цього року, отримав завдання вивести легендарну компанію з кризи. У 2024 році Intel зафіксувала річний збиток у 18,8 мільярда доларів – перший із 1986 року. Востаннє компанія мала позитивний показник скоригованого вільного грошового потоку у 2021 році.
Акції Intel після заяви зросли більш ніж на 6%. Водночас сама компанія відмовилася від коментарів.
Аналітики вважають, що державна підтримка може дати Intel більше часу для відновлення її збиткового підрозділу з виробництва напівпровідників на замовлення, проте компанія досі стикається з проблемами – від слабкої дорожньої карти продуктів до труднощів у залученні клієнтів для нових фабрик. -
Росії загрожує довічна втрата великих НПЗ після атак дронів – ЗМІ
Удари українських дронів по російських нафтозаводах, які відновилися в серпні і були завдані по щонайменше семи великих НПЗ Росії, можуть призвести до непоправної шкоди нафтопереробці РФ. Про це заявив старший науковий співробітник Carnegie Endowment for International Peace Сергій Вакуленко, повідомляє Financial Times.
З початку місяця через атаки БПЛА в Росії повністю стали Сизранський, Новокуйбишевський, Саратовський і Волгоградський НПЗ. Половину потужностей зупинив Рязанський завод “Роснефти”, що постачає паливом Москву та область. Атакам безпілотників зазнали також Слов’янський, Афіпський та Новошахтинський НПЗ.
Торік нальоти українських дронів уже відкинули нафтопереробку в Росії до 12-річного мінімуму – 267 млн. тонн. Але тоді удари хоч і численні, та все ж були розрізнені й торкалися, як правило, одного заводу за раз. Тепер же кампанія спрямована на всі заводи у ключових регіонах споживання та переробки.
Під удари БПЛА потрапили заводи, що входять до топ найбільших у країні – Волгоградський (Лукойл, 14,8 млн. тонн на рік) та Рязанський (Роснефть, 13,8 млн. тонн на рік). В результаті трохи більше ніж за два тижні дрони вибили не менше 10% потужностей з нафтопереробки.
Щоб покрити дефіцит, уряд запровадив повну заборону вивезення бензину з Росії. Це має додати близько 150 тисяч тонн палива на АЗС.
Нестача бензину виникла в Криму, де влада повернулася до радянської практики продажу палива за талонами. Зник бензин із заправок у Забайкаллі, на Курилах та в Примор’ї, де водії, щоб заправитися, змушені стояти у багатогодинних чергах. Біржові ціни на бензин підскочили з початку року на 40-50% і весь серпень переписують історичні рекорди: вартість Аі-92 досягала 72,6 тисяч рублів за тонну, а Аі-95 – 82,2 тисяч.
Ситуація посилюється тим, що ніхто не знає, скільки бензину в Росії виробляється реальності, бо ще торік уряд РФ засекретив статистику з НПЗ.
Проблеми на заводах пов’язані ще й із санкціями, які заважають їхньому нормальному ремонту. Майже всі великі російські НПЗ будувалися та модернізувалися за участю європейських та американських компаній. Проте західне обладнання для НПЗ одразу потрапило під санкції — у рамках першого пакету за вторгнення в Україну в лютому 2022 року.
Перейти на вітчизняні заводи так і не змогли, попри державну політику імпортозаміщення.
Як ми вже писали, на тім тижні продаж бензину по талонах запровадили у Забайкальському краї, а також в окупованій АР Крим.
Росія змушена терміново купувати пальне в Білорусі – розвідка -
Казахстан витісняє Росію ринку вугілля в Європі – ЗМІ
Казахстан значно збільшив експорт свого вугілля в Європу та Азію через територію Росії. У січні-липні 2025 року транзитні постачання зросли на 38% рік до року – до 6,7 млн т – максимальний показник з 2017 року. Для порівняння: за весь 2024 рік транзит становив близько 9 млн т. Про це свідчать дані агентства Argus, які наводять російські провладні Ведомости.
Казахстанський експорт через порти Північного Заходу Росії за перші сім місяців 2025-го зросли на 19% рік до року — до 4,1 млн. т. Це сталося завдяки збільшенню перевалки через порти Усть-Луга, Санкт-Петербург та Виборг.
При цьому постачання через порт Тамань зросло рік до року майже вдвічі — до 2,3 млн т. Ще 300 тис. т вугілля Казахстан поставив через мережу РЗ до латвійського порту Вентспілс.
Значне зростання транзиту з Казахстану спостерігається на тлі скорочення відвантажень російського вугілля в портах Північного Заходу та Півдня.
Експортні ціни на російське енергетичне вугілля наприкінці червня цього року досягли мінімумів з кінця 2020 – початку 2021 років, свідчать дані Центру цінових індексів (ЦЦІ). Так, вартість тонни вугілля калорійністю 6000 ккал/кг із навантаженням на судно в порту Тамані наприкінці червня впала на 22% з початку року, до $63, а в портах Балтійського моря — на 26%, до $55. Падіння експортних цін призвело до зниження рентабельності постачання.
При цьому у казахстанських експортерів зберігається позитивна рентабельність постачання як через порти Балтійського моря, так і через Тамань.
Зростанню транзиту також сприяє те, що Казахстан виключений з санкційних списків Євросоюзу, які заборонили угоди з російськими портами.
Експерти гадають, серпні-грудні зростання транзиту вугілля з Казахстану продовжиться і за підсумками цього року перевищить 10 млн т. -
Опендатабот: Кожен п’ятий банк в Україні – збитковий
Українські банки за перше півріччя 2025 року заробили 100,06 млрд грн до сплати податків. Це практично той самий результат, що й торік, повідомляє Опендатабот.
Податкові витрати склали 21,99 млрд грн – або 22% прибутку, а ісля сплати податків залишилось 78,07 млрд грн, мовиться в аналітиці.
Утім, не всі фінустанови вийшли в плюс за результатами першого півріччя: 13 банків повідомили про збитки: сьогодні кожен п’ятий банк в країні є збитковим.
Навіть ті, хто у плюсі, не завжди показують зростання: понад третина прибуткових банків покращили показники, йдеться в дослідженні.
Лідер за динамікою – Метабанк, який виріс у 118 разів. Стабільний приріст у Приватбанку: +14%.
Топ-10 найбільших банків залишився незмінним. Разом вони згенерували 68,05 млрд грн — 87% прибутку всього сектору.
Практично половина прибутку всіх українських банків припадає на Приват: 34,88 млрд грн прибутку та 11,09 млрд грн податків. Серед держбанків “у мінусі” тільки Перший інвестиційний (-29,43 млн грн).
У іноземних банків навпаки прибуток просів майже на чверть — до 16,57 млрд грн. Лідером залишається Райффайзен: +10% приросту, 4,74 млрд грн прибутку та 1,66 млрд грн податку.
Банки з приватним капіталом теж у мінусі на чверть, їх прибуток склав 10,06 млрд грн. ПУМБ залишається першим із 3,57 млрд грн — це −7% до минулого року. Разом з Універсал банком (Монобанк) вони отримали 59% прибутку групи.
Понад чверть приватних банків країни закрили перше півріччя 2025 року зі збитками.
Як ми вже писали, банки України за 2024 рік отримали 103,7 млрд гривень прибутку після оподаткування. Це на 24,9% більше, ніж уточнені дані за 2023 рік (83,0 млрд гривень).
Названо найприбутковіші банки України