Метінвест інвестує 473 млн гривень у будівництво власних енергоджерел на Північному гірничозбагачувальному комбінаті (ГЗК) у Кривому Розі. Про це повідомила пресслужба холдингу у середу, 10 вересня.
Вказано, що в межах стратегічної програми із забезпечення енергетичної незалежності підприємств, з липня на Північному ГЗК ввели в роботу два газових генератора електричної енергії. За два місяці експлуатації ці установки згенерували 1040 МВт·год електроенергії, що дозволило отримати економічний ефект у розмірі 2,3 млн грн.
Друга черга цього проєкту передбачає уведення в експлуатацію на Північному ГЗК ще двох подібних установок, які будуть під’єднані до мереж головної понижувальної підстанції. Загалом їх буде чотири.
“Для того, щоб наші підприємства могли забезпечувати стабільний видобуток руди та виробництво товарної ЗРС, ми маємо бути енергетично незалежними і менш чутливими до зовнішніх факторів. Саме для цього ми інвестуємо 473 млн гривень у будівництво власних енергоджерел на Північному ГЗК, зокрема, у впровадження газової генерації”, – розповів начальник відділу енергоменеджменту ГЗК Метінвесту Максим Стрілець.
За його словами, це сприятиме зменшенню витрат на закупівлю електроенергії, забезпечуватиме балансування при обмеженні постачання електричної потужності підприємства, та дозволятиме безаварійно і безпечно для обладнання зупиняти підприємство під час відключень від основного живлення. Усі ці чинники підсилюватимуть життєстійкість ГЗК.
Категорія: Новини бізнесу
-
Метінвест вкладе майже 500 млн у енергонезалежность Північного ГЗК
-
Євросоюз надав Україні €1 млрд за рахунок Росії
Україна отримала від Євросоюзу черговий транш у розмірі 1 млрд євро за рахунок російських активів у межах ініціативи ERA (Extraordinary Revenue Acceleration). Про це повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко у Телеграм в середу, 10 вересня.
“Цей транш профінансовано з прибутків від заморожених активів Центрального банку РФ. Це більше, ніж допомога – це чіткий сигнал: Європа рішуче зміцнює оборону та стійкість України перед масованими ракетними атаками та спробами дестабілізації”, – написала вона.
Свириденко подякувала президентту Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн та єврокомісару Валдісу Домбровскіс за лідерство й непохитність.
“Ці кошти означають врятовані життя, відбудовані міста та впевнене європейське майбутнє України”, – додала очільниця уряду. -
Курс долара стабілізувався, євро – дешевшає
Сьогодні українська гривня тримається стабільно в обмінних пунктах в порівнянні з доларом, але трохи підсилилася у порівнянні з євро. За даними моніторингу готівкового ринку на середу, 10 вересня, середній курс продажу долара залишився на рівні 41,40 гривень, тоді як курс євро знизився на 5 копійок до 48,65 гривень. У обмінниках сьогодні долар можна купити у середньому за 40,90 гривень, а євро – за 47,65 гривень. На міжбанку курс долара піднявся на 3 копійки і зараз становить 41,16-41,19 гривень за долар. Національний банк учора знизив курс долара до мінімального показника з квітня – 41,1237 гривень за долар. Офіційний курс євро складає 48,2916 гривень за євро. Також відомо, що Нацбанк зменшив продаж доларів на міжбанку на $21,7 млн за минулий тиждень.
-
Boeing поставив найбільшу кількість літаків з 2018 року
У серпні компанія Boeing поставила 57 літаків, що є найвищим показником серпневих поставок з 2018 року. Усього з початку 2025 року Boeing передав 385 літаків, перевищивши показник за весь 2024 рік. Зокрема, у серпні було поставлено 42 літаки 737 MAX та 14 широкофюзеляжних літаків, включаючи Dreamliner і Boeing 777. Також у серпні було укладено 26 нових угод, зокрема, Cathay Pacific замовила 14 літаків 777-9. Загалом, Boeing має намір поставити 103 літаки Korean Air. Airbus, у свою чергу, поставив 61 літак у серпні і довів загальний показник за 2025 рік до 434 літаків.
-
Ціни в Україні падають другий місяць поспіль
У вересні 2025 року в Україні спостерігалося зниження споживчих цін на 0,2% порівняно з попереднім місяцем, а річна інфляція склала 13,2%. За даними Державної служби статистики, ціни на продукти харчування та напої без алкоголю знизилися на 0,8% у серпні. Особливо помітною була знижка цін на овочі та фрукти (на 12,7% та 10,2 відповідно), а також на рис і цукор (на 1,5% та 1,0%). Проте ціни на деякі продукти, такі як м’ясо, риба, молоко та інші, зросли. Ціни на одяг та взуття також зменшилися у серпні, а вартість послуг зв’язку зросла через підвищення тарифів на мобільний зв’язок. Високі ціни на продукти харчування та алкогольні напої залишаються основними факторами впливу на рівень інфляції.
-
Два найбільші у світі виробника міді домовились про злиття
Британська компанія Anglo American і канадська Teck Resources уклали угоду про злиття, за якою Anglo American володітиме 62,4% нової компанії, яка отримає назву Anglo Teck. Очікується, що Anglo Teck стане одним із п’яти найбільших виробників міді у світі з ринковою вартістю 53 млрд доларів. Штаб-квартира компанії буде у Ванкувері, але вона також збереже офіси у Лондоні та Йоганнесбурзі. Керівництво Anglo Teck складатиметься з представників обох компаній, з Дунканом Ванбладом і Джонатаном Прайсом на ключових посадах. Більш як 70% бізнесу нової компанії буде пов’язано з видобутком міді, яка важлива для електромобілів, відновлюваної енергетики та цифрових технологій. У їх активах є шість мідних шахт світового рівня та один із найбільших цинкових рудників у світі. Для завершення злиття потрібні дозволи регуляторів, але компанії планують це зробити протягом наступних 12-18 місяців.
-
Долар в Україні впав до мінімуму за п’ять місяців
Національний банк України оголосив про зміцнення курсу гривні відносно долара і євро. Офіційний курс на завтра становитиме 41,1237 грн за 1 долар та 48,2916 грн за 1 євро. Це означає, що гривня піднялася в ціні в порівнянні з попереднім часом. На міжбанкі долар також подешевшав і коштує від 41,13 до 41,16 грн за один долар. У той же час, у обмінниках долар можна купити за 41,40 грн, а євро – за 48,70 грн. Нацбанк також повідомив про зменшення продажу доларів на міжбанку на $21,7 млн, що відповідає рівню позаминулого тижня.
-
Україна передала МВФ лист із запитом про нову програму співпраці
Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко звернулася до представників Міжнародного валютного фонду з проханням про нову програму співпраці, яка має підтримати країну на наступні роки. Вона наголосила, що військові дії тривають, тому пріоритетом залишається фінансування оборони та соціальних програм. У розмові також обговорили проєкт держбюджету-2026 та пошук внутрішніх ресурсів та міжнародного фінансування. Раніше президент Зеленський також обговорював нову програму фінансової допомоги з директоркою МВФ Крісталіною Георгієвою.
-
Угорщина підписала газову угоду з Shell на 10 років
Угорщина уклала угоду на 10 років з британською компанією Shell щодо постачання газу. Це сталося в рамках стратегії країни щодо зменшення залежності від російських поставок газу. Угода передбачає постачання 2 мільярдів кубометрів газу щороку протягом 10 років, починаючи з 2026 року. Газ буде постачатися через газопроводи Чехії і Німеччини. Крім того, Угорщина також планує подвоїти свої ядерні потужності, що дозволить країні самостійно покривати 70% потреб у електроенергії. Ці кроки стали відповіддю на плани Євросоюзу повністю припинити імпорт газу з Росії до кінця 2027 року.
-
Металурги просять уряд відкласти впровадження вуглецевого мита в Україні
Операційний директор компанії “Метінвест” Олександр Мироненко вважає, що відтермінування введення європейського вуглецевого мита СВАМ є дуже важливою проблемою для української економіки. Він зазначив, що хоча компанія розуміє необхідність модернізації обладнання для переходу до зеленої металургії, умови, такі як війна, не дозволяють це зробити зараз. Мироненко висловив подяку уряду за включення до програми євроінтеграції пункту про відтермінування вимог CBAM для українських виробників. Він закликав відтермінувати ці вимоги на час воєнного стану плюс додатково 3-4 роки, щоб українські компанії мали можливість відновитися після війни і розпочати модернізацію. Мироненко також зазначив, що “зелена” модернізація активів компанії в Україні разом з партнерами оцінюється в близько $8 млрд.