Категорія: Новини бізнесу

  • В Україну вперше ввезли більше готівкових євро ніж доларів

    В Україну вперше ввезли більше готівкових євро ніж доларів

    За підсумками липня банки вперше ввезли в Україну більше готівкових євро ніж доларів. Про це свідчать дані Нацбанку у вівторок, 26 серпня.
    Так, загальний обсяг ввезеної готівкової іноземної валюти в Україну в минулому місяці склав 732 млн доларів. При цьому банки ввезли готівкових доларів на 332 млн доларів, а готівкових євро – на 395 млн доларів (в еквіваленті).
    НБУ публікує такі дані з січня 2012 року. І за цей період уперше обсяг готівкових євро перевищив обсяг доларів. Фото: НБУ При цьому банки вивезли у липні готівкової валюти на 299 млн доларів. Серед них долари – на 285 млн доларів, євро – на 14 млн доларів.
    Загалом з квітня поточного року українці почали купувати більше готівкових євро. Це пов’язано зі зростанням курсу європейської валюти відносно долара через дії президента США Дональда Трампа.

  • Індія скоротить закупівлі нафти з Росії перед підвищенням мит США – ЗМІ

    Індія скоротить закупівлі нафти з Росії перед підвищенням мит США – ЗМІ

    Нафтопереробні компанії Індії планують скоротити закупівлі найближчими тижнями. Це невеличка поступка Вашингтону менш ніж за добу до підвищення мит США та сигнал про те, що Нью-Делі не планує розривати відносини з Москвою. Про це повідомляє Bloomberg з посиланням на джерела
    Державні та приватні переробники, зокрема велика компанія Reliance Industries Ltd., як очікується, купуватимуть від 1,4 до 1,6 млн барелів на день для відвантаження в жовтні й далі. Для порівняння: у першому півріччі середній обсяг закупівель становив 1,8 млн барелів на день.
    Адміністрація президента США Дональда Трампа, яка прагне скоротити торговий дефіцит з Індією, посилила тиск на торгівлю енергоносіями країни з Росією. Це включає подвоєння мит США, яке набуде чинності 27 серпня.
    Обсяги можуть змінитися, якщо Індія досягне торговельної угоди з Трампом, а США послаблять тиск на Нью-Делі у зв’язку з фінансуванням війни Росії з Україною.
    Під тиском необхідності укласти торговельну угоду і домогтися прогресу в Україні, Трамп піддав Індію критиці за закупівлі російської нафти, і, зокрема, за різке збільшення обсягів закупівель з початку війни в Україні.
    За даними Kasatkin Consulting, якщо до 2022 року обсяги закупівель були мінімальними, то зараз на частку цієї країни припадає 37% експорту нафти з Москви. Відтоді офіційні особи адміністрації США посилили тиск, виступивши з публічною критикою на адресу енергетичних магнатів країни.

  • Пенсійний фонд збільшив виплату пенсій на мільярд гривень

    Пенсійний фонд збільшив виплату пенсій на мільярд гривень

    Пенсійний фонд України завершив фінансування пенсій за серпень 2025 року. Загалом на пенсійні виплати спрямовано 68,8 млрд гривень – сума зросла на 1 млрд гривень порівняно з попереднім місяцем, повідомляє пресслужбу ПФУ.
    Перед цим протягом трьох місяців розмір виплат не змінювався: у липні, червні та в травні було виплачено по 67,8 млрд гривень.
    У квітні на пенсії спрямували 67,4 млрд гривень.
    Значне підвищення було в березні, коли після індексації було виплачено 67,4 млрд гривень. У лютому на пенсійні випали спрямували 62,2 млрд гривень, у січні – 61,7 млрд гривень.
    Станом на липень 2025 року загальна чисельність пенсіонерів в Україні становила 10 млн 259,7 тисячі осіб. Це на 88,4 тисячі менше, ніж у грудні минулого року (10 млн 348,1 тисячі).
    Як ми вже писали, Кабмін готує зміни у нарахуванні пенсій через існуючі викривлення в пенсійній системі. Мінсоцполітики назвало найбільшу пенсію в Україні

  • Американська Keurig Dr Pepper придбає компанію-виробника кави Jacobs

    Американська Keurig Dr Pepper придбає компанію-виробника кави Jacobs

    Американський гігант з виробництва безалкогольних напоїв Keurig Dr Pepper придбає голландську компанію JDE Peet’s, відомим брендом якої є кава Jacobs. Про це повідомляють Bloomberg та Reuters.
    Зазначається, що виробник Dr Pepper, 7UP та Schweppes, Keurig Dr Pepper стоїть також за кавовим брендом Green Mountain, і при цьому має партнерство з галузевим конкурентом Lavazza.
    На початку цього тижня американська компанія зі штаб-квартирами в Берлінгтоні, Массачусетс, і Фріско, Техас, оголосила у про придбання голландської компанії JDE Peet’s за 18 мільярдів доларів.
    Як заявляють аналітики, угода є найбільшим придбанням компанії у Європі за понад два роки, у контексті спроби створити світового кавового гіганта. Такого, який конкурував би, наприклад, з лідером ринку – компанією Nestlé (швейцарський виробник харчових продуктів, зі штаб-квартирою у місті Веве).
    Як відомо, JDE Peet’s є відносно новою компанією. Частково вона походить від голландської Douwe Egberts. Ця компанія раніше котирувалась на фондовій біржі у 2012 році, але невдовзі була придбана німецькою JAB, компанією, що стоїть за великим німецьким брендом кави Jacobs.
    Поточна ринкова вартість JDE Peet на Амстердамській фондовій біржі, за оцінками Bloomberg, становила приблизно 15 мільярдів доларів. Ринкова вартість Keurig Dr Pepper досягає майже 50 мільярдів доларів.
    Компанія JDE Peet’s включає різні бренди, серед яких L’OR, Senseo, Tassimo та Pickwick. КомпаніяJDE Peet’s утримує понад 21 000 працівників по всьому світу. У 2024 році нідерландська компанія отримала дохід у розмірі 8,8 мільярда євро.
    Keurig Dr Pepper – це одна з найбільших компаній з виробництва напоїв у США. Keurig Dr Pepper створена в 2018 році шляхом злиття Keurig Green Mountain і Dr Pepper Snapple Group. Штаб-квартири розташовані в Берлінгтоні, Массачусетсі, і Фріско, Техас. Портфель KDP налічує понад 125 брендів, серед яких: Dr Pepper, Canada Dry, 7UP, Keurig та Peet’s. Компанія утримує понад 29 000 працівників. Річний дохід Keurig Dr Pepper перевищує 15 мільярдів доларів.

  • Швейцарія арештувала рахунки найбільшого виробника титану в РФ

    Швейцарія арештувала рахунки найбільшого виробника титану в РФ

    Суд у Швейцарії арештував рахунки російської корпорації ВСМПО-Авісма – найбільшого у світі виробника титану та ключового постачальника цього металу для російського військово-промислового комплексу. Про це повідомляє TMTз посиланням на коментар юрист Олександра Забейди.
    Мова про суму у доларах США з восьмизначним числом.
    Із запитом про арешт активів до суду звернулася зареєстрована у Швейцарії компанія Interlink Metals & Chemicals, яка постачає титан. У фірмі заявили, що ВСМПО-Авісма порушила мирову угоду, укладену у 2020 році для врегулювання суперечок між сторонами.
    Блокування рахунків корпорації також пов’язане з кримінальною справою проти її колишнього генерального директора Михайла Воєводіна. У червні його заарештували за обвинуваченням у шахрайстві під час закупівель сировини за завищеними цінами. За даними слідства, збитки становлять щонайменше 1,5 млрд рублів.
    За версією слідства, у 2016-2020 роках Воєводін укладав контракти на постачання титанового зливка з компаніями “Торгово-промисловий вектор” та “НПО ВторПромРесурси”, які продавали сировину на 30% дорожче, ніж попередній постачальник “РегіонПром”.
    Слідчі вважають, що діяльність цих фірм контролював громадянин США Ігор Райхельсон, консультант Interlink Metals & Chemicals. За його словами, співпраця з російськими компаніями триває ще з 1990-х. У 2020 році між сторонами виникли розбіжності, проте вони домовилися про відсутність взаємних претензій.
    Раніше у Райхельсона, який нині мешкає у Швейцарії, арештували квартиру в центрі Москви площею понад 200 квадратних метрів.
    Корпорація ВСМПО-Авісма на 66,5% належить бізнесмену Михайлу Шелкову та на 25% – Ростеху. Підприємство виробляє близько 90% титану в Росії, його основні потужності розташовані у місті Верхня Салда Свердловської області.
    До початку війни проти України компанія постачала 65% титану європейській Airbus, 35% – американській Boeing і 100% – бразильській Embraer. Також титан ВСМПО-Авісма використовували британська Rolls-Royce (20%) і французька Safran (50%). У 2023 році Міністерство торгівлі США зобов’язало корпорацію отримувати окремі ліцензії для експортних операцій.

  • Китайська компанія інвестує $1 млрд у нафтовидобуток Венесуели

    Китайська компанія інвестує $1 млрд у нафтовидобуток Венесуели

    Китайська компанія China Concord Resources Corp (CCRC) розпочала розробку двох нафтових родовищ у Венесуелі. За словами представника компанії, інвестиції перевищать $1 млрд. Про це повідомляє Reuters.
    До кінця 2026 року планується досягти видобутку у 60 тис. барелів нафти на добу.
    Це рідкісний випадок інвестицій приватної китайської компанії в економіку країни-члена ОПЕК, котра вже кілька років постає перед дефіцитом капіталу через міжнародні санкції проти уряду Ніколаса Мадуро.
    Контракт на 20 років CCRC підписала у травні 2024 року в межах “антиблокадного” закону, ухваленого Венесуелою для залучення іноземних партнерів. Модель дозволяє інвесторам виступати операторами в обмін на частку у видобутку.
    Розробка відбувається на родовищах Lago Cinco та Lagunillas Lago в районі озера Маракайбо – другому за обсягами нафтовидобутку регіоні Венесуели. Видобуток на цих родовищах тривалий час був майже зупинений через нестачу інвестицій і технологій.
    Наразі CCRC вже відновила близько 100 свердловин, залучивши 60 фахівців і китайську бурову установку. Добове виробництво сягнуло 12 тис. барелів, втім, до 2026 року компанія планує розвинути 500 свердловин. Мовиться про суміш легкої та важкої нафти: легку поставлятимуть PDVSA, а важку – експортуватимуть до Китаю.
    Великі енергетичні корпорації Китаю після американських санкцій 2019 року призупинили діяльність у Венесуелі. Це відкрило шлях для менш відомих компаній на кшталт CCRC, котра скористалася обмеженнями для глобальних гравців.
    Раніше міністр фінансів США Скотт Бессент попередив Китай, що продовження закупівель підсанкційної російської нафти можуть призвести до введення високих мит.
    Китайські НПЗ різко збільшили закупівлі російської нафти

  • Росія зупинила продаж бензину на Курилах

    Росія зупинила продаж бензину на Курилах

    У Курильському районі, що входить до складу Сахалінської області Росії, повністю зупинили продаж бензину Аі-92. Про це у ніч на 25 серпня написав в Telegram очільник Курильського округу Костянтин Істомін.
    За його словами, наявний запас пального залишили виключно для спецтранспорту. Нову партію бензину очікують “після обіду”, після чого продаж мали відновити.
    Раніше, з 20 серпня, на Курилах діяв ліміт – не більше 10 літрів бензину на одну особу. Такі обмеження почалися 17 серпня у Приморському краї, тоді як заправки у Забайкальському краї РФ та тимчасово окупованому Криму запровадили продаж пального за талонами.
    Як зазначається, дефіцит пального в Росії виник через серію ударів безпілотників по російських НПЗ. Загалом було пошкоджено щонайменше сім великих заводів, п’ять з яких зупинили виробництво повністю або частково, зокрема Новокуйбишевський, Сизранський, Волгоградський, Саратовський та Рязанський НПЗ.
    Внаслідок дефіциту оптові ціни на бензин зросли до рекордних 72,6 тисяч рублів за тонну Аі-92 та 82,2 тисячі – за тонну Аі-95, що на 40-50% більше, ніж на початку року.
    Для покриття дефіциту уряд Росії з 1 серпня заборонив експорт бензину, втім, додаткових обсягів недостатньо, тож, за даними джерел Reuters, Росії може знадобитися імпорт пального з Білорусі.

  • У Держстаті назвали “індекс борщу” некоректним показником

    У Держстаті назвали “індекс борщу” некоректним показником

    Борщовий набір не є статистичним показником. Він не вимагається жодними європейськими правилам. Про це заявив голова Державної служби статистики Арсен Макарчук.
    За його словами, борщ не має універсального рецепта, а отже і розрахунок його вартості завжди буде суб’єктивним.
    “Борщ всі варять по-різному, беруть різну кількість продуктів, різний обсяг. Ми спробували здійснити такий розрахунок по собі. Він максимально необ’єктивний, тому що ми керувались рецептом, який нам подобається, іншим людям можуть подобатись інші пропорції”, – пояснив голова Держстату.
    Водночас у відомстві спробували підрахувати вартість трилітрової каструлі борщу. За підрахунками, у Харківській області пісний борщ коштує близько 80 гривень, а з м’ясом – 141,80 гривень.
    Як зазначив Макарчук, оцінювати інфляцію лише за “борщовим набором” некоректно.
    “Ми ж не їмо борщ щодня і виключно його. Для оцінки інфляції важливо мати набагато ширший кошик, який включає не тільки продукти, а й оплату комунальних послуг, енергоносії, паливо та інші витрати домогосподарств”, – наголосив він.

  • Долар і євро дорожчають в обмінниках

    Долар і євро дорожчають в обмінниках

    Курс гривні знизився відносно долара і євро в обмінних пунктах на початку нового робочого тижня. Про це свідчать дані моніторингу готівкового ринку у понеділок, 25 серпня.
    Так, середній курс продажу долара піднявся на 5 копійок до 41,55 гривень, курс євро зріс відразу на 25 копійок до 48,60 гривень.
    Сьогодні в обмінних пунктах купують долар у середньому по 41,05 гривень, а євро – по 47,60 гривень.
    На міжбанку американська валюта додала у ціні 2 копійки і перебуває на рівні 41,35-41,38 грн/долар купівля-продаж.
    В п’ятницю Нацбанк підвищив курс долара до гривні після падіння до мінімуму з початку квітня – 41,2839 гривень за 1 долар (+0,0654 грн). Офіційний курс євро становить 47,91 гривень за 1 євро (-0,0725 грн).
    Також стало відомо, що за період 18-22 серпня Нацбанк продав на міжбанку 551 млн доларів, що на 56 млн доларів менше, ніж позаминулого тижня. При цьому регулятор не купував валюту.

  • Китай добиває російський автопром – розвідка

    Китай добиває російський автопром – розвідка

    Російський ринок вантажівок фактично перейшов під контроль Китаю: у 2025-му продажі російської техніки впали більш ніж удвічі, водночас китайські бренди займають уже понад 53 % сегмента. Про це інформує Служба зовнішньої розвідки України.
    Російські виробники вантажівок за декілька років програли китайському імпорту боротьбу за внутрішній ринок рф. Китайські бренди, після виходу з російського ринку європейців у 2022 році, миттєво опанували нішу важкої техніки. Тож, розрахунки росіян на “плідне співробітництво” перетворились на втрату внутрішнього ринку – китайці вже контролюють понад 53 % продажів.
    Згідно з даними розвідки, у РФ за 2024 рік реалізація вантажівок власного виробництва знизилась на 19 %, а за перше півріччя 2025 – стрімко впала на 56 %, тоді як у сегменті магістральних тягачів скорочення взагалі сягнуло 70 %.
    Відсутність попиту на російську техніку змусило провідних виробників вантажівок та автобусів – Камаз, ГАЗ та ПАЗ – скоротити до чотирьох днів робочий тиждень або повністю зупинити конвеєр.
    У СЗРУ також відзначили, що ситуація на російському ринку автовантажівок позначилась на співробітництві з “дружньою” Білоруссю в цьому сегменті. Автовиробники з РБ скаржаться, що їх “витискають” з РФ – за перше півріччя 2025 року у МАЗу на 34 % скоротилися продажі на російському ринку.