Категорія: Новини бізнесу

  • Росія рекордно збільшила видобуток газу завдяки Китаю – ЗМІ

    Росія рекордно збільшила видобуток газу завдяки Китаю – ЗМІ

    Угода з Китаєм щодо поставок зрідженого газу з проекту Арктик СПГ 2, який був під санкціями США, дозволила збільшити видобуток до максимуму з моменту його запуску у грудні 2023 року. Залишилося лише два місяці на вивезення палива з проекту Новатека. Середньодобовий видобуток на Арктик СПГ 2 у вересні досяг 17,9 млн кубометрів – найвищий показник у історії заводу. Це на 14% більше, ніж у серпні. Збільшення видобутку дозволило розширити виробництво зрідженого природного газу для поставок до Китаю. З початку вересня вже було доставлено сім танкерів з газом до Китаю, ще один танкер в дорозі. Поставки газу здійснювались з плавучого сховища на Камчатці через брак танкерів льодового класу для забезпечення безпеки в арктичних умовах.

  • Apple, Google і Meta відповідатимуть в суді через азартні застосунки

    Apple, Google і Meta відповідатимуть в суді через азартні застосунки

    Федеральний суддя Едвард Давіла відмовив Apple, Google та Meta Platforms у закритті колективних позовів, які стосуються їхньої участі у просуванні казино-подібних мобільних застосунків. Суддя не погодився з тим, що компанії мають бути захищені статтею 230 федерального Закону про етичність у сфері комунікацій, яка звільняє онлайн-платформи від відповідальності за сторонній контент. Хоча частину претензій відхилили, більшість вимог залишилися в силі. Позивачі стверджують, що через магазини додатків Apple, Google та Facebook компанії сприяли незаконній гральній діяльності, що призвело до негативних наслідків для користувачів. Зазначається, що компанії отримували комісію у 30% від транзакцій, і загальний дохід перевищив $2 млрд. Позови передбачають компенсацію збитків, потрійні штрафи і інші заходи. Поки що компанії не надали офіційних коментарів, а юристи позивачів утримуються від відповідей.

  • Україна отримала 170 млн євро на житлові програми

    Україна отримала 170 млн євро на житлові програми

    Україна отримала 170 млн євро від Банку розвитку Ради Європи на житлові програми. З цієї суми 70 млн євро будуть використані на компенсацію за зруйноване житло, що дозволить 1500 сім’ям придбати нові оселі. Ще 100 млн євро піде на підтримку внутрішньо переміщених осіб, забезпечуючи їх проживання, житло та освіту. Ці кошти допоможуть понад 135 тисячам родин отримати компенсації для ремонту пошкодженого житла або на будівництво нового. Крім того, Україна залучила 300 млн євро від Європейського інвестиційного банку на газові запаси для забезпечення стабільного постачання під час зими.

  • В Криму посили обмеження на продаж бензину

    В Криму посили обмеження на продаж бензину

    На окупованому росіянами півострові Криму обмежили продаж бензину ще сильніше – тепер можна купити лише до 20 літрів на раз. Голова Криму Сергій Аксьонов заявив про це в відеозверненні, де також обіцяв повідомити про початок стабільного постачання палива. Раніше уже було обмежено продаж бензину до 30 літрів в одні руки і введено цінову стелю. Ця ситуація виникла через атаки дронами ЗСУ на російські нафтопереробні заводи влітку, що призвело до зменшення виробництва нафти в РФ на 21% і зростання цін на бензин на біржах. Вартість пального зросла на 40-50% з початку року, а 23 вересня ціни на А-92 і А-95 досягли історичних максимумів.

  • Нацбанк знизив курс гривні у перший день жовтня

    Нацбанк знизив курс гривні у перший день жовтня

    Національний банк України знизив курс гривні в порівнянні з доларом і євро. За даними на сайті регулятора, офіційний курс долара на завтра буде 41,2215 гривень за 1 долар, що є на 0,0795 гривень більше, ніж раніше. Курс євро складе 48,3734 гривень за 1 євро, що на 0,0706 гривень вище. На міжбанку долар подорожчав на 11 копійок і тепер продається за 41,22-41,25 грн за долар. У той же час у курсових пунктах долар можна купити за 41,45 гривень, а євро за 48,85 гривень.

  • Україна залучила від ЄІБ 300 млн євро на газ

    Україна залучила від ЄІБ 300 млн євро на газ

    Нафтогаз та Європейський інвестиційний банк уклали угоду на кредит у розмірі 300 млн євро. Ці кошти будуть використані на закупівлю газу для створення довгострокових запасів та забезпечення стабільних постачань під час зими. У рамках угоди Нафтогаз зобов’язався вкласти еквівалентну суму у проекти з відновлювальної енергетики та декарбонізації. Представниця ЄІБ Надя Кальвіньо наголосила, що це фінансування сприятиме підвищенню енергетичної безпеки України взимку та підтримці громад та бізнесу.

  • Росія готується до імпорту бензину з Азії – ЗМІ

    Росія готується до імпорту бензину з Азії – ЗМІ

    Російський уряд планує імпортувати бензин з Китаю та інших країн Азії, щоб компенсувати дефіцит пального, спричинений ударом українських дронів по нафтопереробним заводам. Це стало відомо після звернення віце-прем’єра Олександра Новака до прем’єра Михайла Мішустіна. Планується закуповувати бензин також у Південній Кореї та Сингапурі, зняти заборону на використання октанопідвищуючої присадки та збільшити імпорт з Білорусі. Ці заходи дозволять забезпечити додатково 350 тисяч тонн бензину та 100 тисяч тонн дизпалива на місяць для внутрішнього ринку. У результаті нальотів дронів на нафтопереробні заводи в Росії простоювали рекордні 38% потужностей, що призвело до дефіциту пального у країні.

  • Витрати Кремля на державну пропаганду сягли нового рекорду

    Витрати Кремля на державну пропаганду сягли нового рекорду

    У Росії витрати на державну пропаганду досягли рекордних рівнів. Правлячий режим запланував збільшити фінансування державних телеканалів, ЗМІ та пропагандистських проектів в інтернеті на суму 146,3 млрд рублів у проекті бюджету на 2026 рік. Це на 7% більше, ніж у попередньому році, і на 32% більше, ніж у 2021 році. Загалом ці витрати перевищують річні бюджети деяких регіонів Росії. Орієнтовно, державна пропаганда обійдеться в 12,1 млрд рублів щомісяця або 2,81 млрд рублів на тиждень. Основними одержувачами цих коштів будуть державні ТВ-канали та агентства. Незважаючи на щедре фінансування, аудиторія державних медіа почала зменшуватися, наприклад, кількість глядачів «Першого каналу» скоротилася на чверть, НТВ втратив 13% аудиторії, а програми Володимира Соловйова на каналі Росія-1 вибули з топ-50 програм на телебаченні. Аудиторія деяких пропагандистських агентств також зменшилася.

  • Перейменування копійки на шаг: в Раді зареєстрували проєкт закону

    Перейменування копійки на шаг: в Раді зареєстрували проєкт закону

    У Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт про зміну назви розмінної монети України з “копійки” на “шаг”. Ця ініціатива має символічне значення, оскільки “копійка” є спадщиною радянського минулого, тоді як “шаг” є історичною українською назвою, яка була вживана ще за часів Гетьманщини й Української Народної Республіки. Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук підкреслив, що українські гроші мають мати українські назви, і це є важливим для утвердження національної ідентичності. Зміна назви монети не потребуватиме додаткових витрат, оскільки “копійка” і “шаг” будуть перебувати в обігу одночасно, і їх співвідношення залишиться незмінним. Нагадаємо, що Національний банк України вже з 2024 року пропонує змінити назву розмінних монет з “копійка” на “шаг” для відновлення історичної справедливості та дерусифікації.

  • Кремль заблокував вихід Raiffeisen Bank з Росії – ЗМІ

    Кремль заблокував вихід Raiffeisen Bank з Росії – ЗМІ

    Найбільший з західних банків, що досі діють в Росії, австрійський Райффайзенбанк (Raiffeisen Bank International) знову не зміг продати свій російський бізнес. За інформацією агентства Reuters, банк знайшов місцевого покупця, але російська влада заперечила угоду, боячись можливих санкцій. Російські владніки хочуть зберегти економічні зв’язки з Європою, яка купує великі обсяги нафти та газу в Росії. Raiffeisen Bank має значення для Москви як шлюз для грошових переказів до Європи та обробляє платежі за газопроводом Турецький потік. Це важливий маршрут доставки газу до країн Євросоюзу. Банк намагається скоротити свою діяльність в Росії, але продаж підрозділу потребує схвалення влади. Райффайзенбанк виявив бажання вийти з Росії ще після початку війни в Україні, але пізніше президент Путін заборонив угоди щодо банків, що належать іноземцям з “недружніх” країн. Гендиректор Raiffeisen Bank Йоханн Штробль намагався продати частку в російському бізнесі, проте зустрівся з труднощами через рішення російської влади.