Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко провела зустріч із міністром закордонних справ Франції Жаном-Ноелем Барро, під час якої обговорили посилення військової допомоги, фінансування, відбудову, а також санкції проти Росії. Про це глава уряду повідомила у Телеграм у понеділок, 21 липня.
“Говорили предметно – про зброю, фінанси, відбудову, санкції. Французькі колеги побачили, як живе Київ після нічних атак. І це дуже добре посилює розмову про дрони, ППО та винищувачі. Вони потрібні прямо зараз. Тож одна з тем – збільшення військової допомоги та перехід до спільного виробництва в Україні”, – зазначила Свириденко.
Вона зауважила, що міністр економіки Олексій Соболев підписав із французькою стороною дві декларації. Перша – про створення нового фонду обсягом €200 млн для підтримки критичної інфраструктури та економіки, який почне працювати з 2026 року.
“Минулого року попит на першу програму втричі перевищив її бюджет – заявки на 750 млн при наявних 200. Це добрий сигнал: український і французький бізнес бачать спільні проєкти”, – додала прем’єр.
Друга декларація стосується підготовки міжурядової угоди щодо реалізації стратегічних проєктів у сферах оборони, енергетики, цифровізації та критичних мінералів.
“Мова не тільки про інвестиції, а й про кооперацію, технології, доступ до європейських ринків”, – зазначила Свириденко.
Сторони також обговорили фінансування дронової програми у 2025 році. Наразі триває пошук механізмів для прискорення закупівель та розширення джерел фінансування.
Соболев підтвердив, що з 2026 року розпочне роботу новий фонд для фінансування проєктів у критично важливих секторах економіки з обсягом €200 млн.
“Проте зміниться логіка фінансування: кошти залучатимуться від французьких компаній, українських партнерів, урядів обох країн, місцевої влади та міжнародних донорів”, – пояснив він.
Крім того, до кінця 2025 року планується підписання нової міжурядової угоди, яка передбачає поглиблення економічної співпраці в низці стратегічних галузей – від оборони до цифрових технологій і сільського господарства.
Як відомо, ЄС надав Україні майже 160 млрд євро різної підтримки з початку вторгнення Росії. Ця сума включає ініціативу країн G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA), що передбачає виділення Україні $50 млрд, з яких $20 млрд надасть Євросоюз за рахунок російських активів.
ЄС готує фонд у €100 млрд для України – ЗМІ
Категорія: Новини бізнесу
-
Франція та Україна спільно створять фонд на €200 млн
-
В Україні збільшився обсяг готівки
У готівковому обігу в Україні станом на 1 липня перебувало 859,9 млрд грн – на 37,5 млрд або 4,6% більше, ніж на початку року. Найбільше зростання показали банкноти номіналом 1 000 грн і монети по 10 грн. Про це інформує пресслужба НБУ у понеділок, 21 липня.
Якщо I квартал року характеризувався вилученням готівки з обігу, то у II кварталі попит на готівку дещо пожвавився.
Нині у готівковому обігу перебуває 2,6 млрд банкнот на загальну суму 851,2 млрд гривень, а також 15 млрд монет (без пам’ятних та інвестиційних) на 8,5 млрд гривень.
На одного жителя України припадало 63 банкноти і 189 платіжних розмінних та обігових монет (станом на 1 січня 2025 року – 63 та 186 шт. відповідно).
Серед банкнот найбільше в обігу банкнот номіналом 500 гривень, найменше – номіналом 50 гривень (27,3% та 4,4% від загальної кількості в обігу відповідно).
Стосовно монет, сьогодні в готівковому обігу розмінні та обігові монети. Обігові монети є чотирьох номіналів – 1, 2, 5 та 10 гривень. З них найбільше в обігу монет номіналом 1 гривня, найменше – номіналом 10 гривень (4,4% та 2% від загальної кількості в обігу відповідно).
Розмінних монет є два номінали – 10 та 50 копійок (27,5% та 9,1% від загальної кількості в обігу відповідно). Якщо роль монет номіналом 10 копійок у готівкових розрахунках за товари та послуги поступово зменшується, то на монети номіналом 50 копійок зберігається сталий попит, зокрема з боку сфери торгівлі. Динаміка обсягів банкнот та монет в обігу свідчить, що найбільший темп приросту за перше півріччя 2025 року припадав на банкноти номіналом 1 000 гривень та монети 10 гривень. Їх питома вага за загальною кількістю в обігу зросла на 2,2% та 0,2% відповідно.
У НБУ обіцяють більше не друкувати гроші “небезпечно” -
Новим титульним спонсором НК “Верес”став ліцензований букмекер betking
Співпраця, яка офіційно стартувала 1 липня 2025 року, відкриває важливу сторінку для обох сторін — із фокусом на підтримці спорту, розвитку фан-руху та реалізації спільних ініціатив.
Угода передбачає активну присутність бренду betking у житті футбольного клубу — від ігрової форми й атрибутики до цифрових каналів, стадіонної інфраструктури, спільних проєктів із вболівальниками та участі в соціально важливих програмах.
«Співпраця з НК «Верес» — логічний крок у реалізації нашої стратегії підтримки спорту, а також щире бажання підтримати справжній футбольний дух України. «Верес» — єдиний футбольний клуб із Волині, який гідно представляє свій регіон у Прем’єр-лізі, і для нас дуже важливо стояти поруч із командою, що не боїться викликів і бореться за кожен м’яч. Футбол об’єднує людей, дарує емоції та натхнення, і ми хочемо стати частиною цієї історії», — поділився Павло Журило, директор betking.
У рамках угоди логотип betking буде представлений на ігровій формі та екіпіруванні команди, в телетрансляціях, на LED-панелях і табло стадіону, у медіапроєктах, соціальних мережах та фан-активностях клубу. Партнери також планують серію розіграшів, зустрічі з вболівальниками та ініціативи з популяризації культури вболівання.
НК «Верес» своєю чергою відзначає: новий партнер стає повноцінним учасником футбольного процесу — готовим вкладати у майбутнє, будувати довіру та надихати вболівальників на трибунах і за межами стадіону.
«Ми раді досягти угоди про партнерство з компанією, яка поділяє наші цінності і готова інвестувати у розвиток українського футболу. Для нас це стратегічний союз у форматі win-win. Тому ми вдячні партнерам за довіру і раді вітати компанію betking у великій та дружній червоно-чорній родині», —зазначив комерційний директор народного клубу «Верес» Микола Чещевой.
betking — ліцензований букмекер (рішення КРАІЛ №559 від 21.11.2024, отримувач ТОВ «Слотс Ю.Ей.»), який системно підтримує розвиток спорту в Україні. Як один із ключових брендів King Group, betking послідовно розширює свою присутність у футбольному середовищі, укріплюючи партнерства з українськими клубами. Співпраця з НК «Верес» стала ще одним кроком у зміцненні позицій betking як активного учасника спортивної спільноти України.
Довідка про компанію
betking — ліцензований букмекер, що входить до King Group та здійснює діяльність відповідно до законодавства України. betking пропонує широкий спектр послуг у сфері спортивного беттингу та онлайн-розваг, зосереджуючись на інноваційності, прозорості та принципах відповідальної гри.
betking активно сприяє розвитку спорту в Україні: підтримує професійні команди, реалізує партнерські проєкти та впроваджує ініціативи, орієнтовані на вболівальників і спортивну спільноту.
ТОВ «Слотс Ю.Ей: Ліцензія на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 26.04.2021 (Рішення КРАІЛ №150 від 12.04.2021), Ліцензія на провадження діяльності з організації та проведення букмекерської діяльності у мережі Інтернет від 05.12.2024 (Рішення КРАІЛ №559 від 21.11.2024).
УЧАСТЬ В АЗАРТНИХ ІГРАХ МОЖЕ ВИКЛИКАТИ ІГРОВУ ЗАЛЕЖНІСТЬ. ДОТРИМУЙТЕСЯ ПРАВИЛ (ПРИНЦИПІВ) ВІДПОВІДАЛЬНОЇ ГРИ -
Метінвест залучив кредит у 24 млн євро від Deutsche Bank
Компанія Метінвест отримала кредитну лінію на 11,5 років на суму 23,6 млн євро у Deutsche Bank. Про це повідомила пресслужба холдингу у вівторок, 21 липня.
Вказано, що ці гроші направлять на модернізацію Північного гірничозбагачувального комбінату (ГЗК), зокрема – на закупівлю обладнання у фінського промислового виробника Metso Finland для проєкту зі згущення збагачувальних відходів.
“Ця угода є важливою віхою для групи, і відображає наше зобов’язання щодо довгострокових інвестицій унаші українські підприємства, зокрема Північний ГЗК. Попри постійні виклики у сфері безпеки, ми прагнемо зберегти та, за можливості, збільшити виробничі потужності, підтримувати працівників та покращувати екологічну стійкість”, – заявив гендиректор Метінвесту Юрій Риженков.
За свого боку, в Deutsche Bank заявили, що пишаються цим партнерством, особливо в нинішніх складних умовах.
“Ця угода підкреслює стратегічну важливість як Метінвесту, так і України для Deutsche Bank. І відображає нашу постійну відданість наданню індивідуальних фінансових рішень в умовах сучасного складного геополітичного середовища”, – зазначив Моріц Дернеманн, співкерівник глобального підрозділу структурованого торговельного та експортного фінансування Deutsche Bank.
Північний ГЗК – одне із підприємств Метінвесту Ріната Ахметова з видобутку та переробки залізної руди. Комбінат розташований у Кривому Розі, і до повномасштабного вторгнення виробляв близько 13 млн тонн залізорудного концентрату та близько 6 млн тонн окатків. У 2024 році обсяг виробництва становив близько 8 млн тонн залізорудного концентрату та близько 4 млн тонн окатків.
Нагадаємо, Метінвест є одним з найбільших інвесторів в українську економіку: з 24 лютого 2022 року було здійснено інвестиції на понад 28 млрд гривень.
Також Метінвест назвали найкращим роботодавцем для ветеранів та студентів. Зараз на компанію припадає майже третина ветеранів, які повернулися до роботи на підприємства великого бізнесу
-
Росія наростила експорт золота в Китай
Експорт дорогоцінних металів з Росії в Китай практично подвоївся в першій половині 2025 року. Це стало можливим завдяки рекордним цінам на золото, повідомляє інформагентство Bloomberg.
За даними від митної служби Китаю, імпорт до Китаю російських руд і концентратів дорогоцінних металів, включно із золотом і сріблом, зріс на 80% до 1 млрд доларів порівняно з аналогічним періодом торік.
Ціни на злитки цього року зросли приблизно на 28%, через геополітичні ризики й торговельну напруженість, а також закупівлі з боку центральних банків і біржових інвестиційних фондів.
Росію, другого за величиною виробника золота у світі з річним обсягом видобутку понад 300 тонн, відсторонили від західних торгових центрів – Лондона та Нью-Йорка – після повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році.
Банк Росії, раніше найбільший у світі центральний банк-покупець золота, не відновив великомасштабних закупівель, унаслідок чого Китай залишається одним із небагатьох великих ринків, що залишилися для країни.
Золотодобувачі в Росії також дістали підтримку завдяки зростаючому внутрішньому роздрібному попиту, який у 2024 році досяг рекордного рівня, оскільки росіяни звернулися до дорогоцінних металів для захисту своїх заощаджень.
Як ми вже писали, за даними Служби зовнішньої розвідки України, у Фонді національного добробуту Росії із 150 млрд доларів, які були до повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році, залишилося 38 млрд доларів.
Світові центробанки закупили понад 20 тонн золота у травні -
Microsoft заявила про хакерські атаки на серверне ПЗ
Компанія Microsoft повідомила про “активні атаки” хакерів на її серверне програмне забезпечення та закликала користувачів негайно встановити оновлення. Про це інформує Reuters у понеділок, 21 липня.
За даними компанії, атаки націлені на локальні сервери користувачів платформи SharePoint – сервісу для спільної роботи та обміну контентом, який використовують організації. Хмарна версія SharePoint Online, що входить до Microsoft 365, не постраждала.
Microsoft вже випустила оновлення, яке “повністю захищає” користувачів версій SharePoint Subscription Edition і SharePoint 2019. Оновлення для SharePoint 2016 наразі розробляється.
Агентство з кібербезпеки та безпеки інфраструктури США (CISA) повідомило, що вразливість у ПЗ дозволила хакерам отримати доступ до контенту та систем SharePoint, включно з файловими системами та внутрішніми конфігураціями.
Раніше у Microsoft заявили, що російські кібератаки стають агресивнішими. -
Нафтовий магнат Ірану потрапив під санкції ЄС через РФ
Європейський Союз запровадив санкції проти іранського нафтового трейдера Хосейна Шамхані та кількох пов’язаних із ним компаній у межах нового пакета обмежень, спрямованих проти Росії. Про це повідомляє Bloomberg у понеділок, 21 липня.
Хосейн Шамхані – син старшого радника Верховного лідера Ірану аятоли Алі Хаменеї – був внесений до санкційного списку ЄС за участь у торгівлі російською нафтою та керівництво “тіньовим флотом” країни. Під санкції також потрапили його компанії Admiral Group і Milavous Group Ltd, зареєстровані в Дубаї.
У заяві Європейського Союзу зазначається, що діяльність Шамхані пов’язана з економічним сектором, який є важливим джерелом доходів для уряду Російської Федерації. За даними Bloomberg, його бізнес-структури активно займаються експортом російської та іранської нафти, а також управляють коштами через хедж-фонд з офісами в Лондоні, Дубаї та Женеві.
“Хосейн Шамхані залучений до економічного сектору, який забезпечує суттєві доходи уряду Російської Федерації”, – наголосили в заяві ЄС.
Минулого року розслідування Bloomberg News засвідчило, що мережа Шамхані стала вагомим гравцем у постачанні російської та іранської нафти. Сам Шамхані послідовно матеріали Bloomberg про свою ділову діяльність.
Нові санкції ЄС спрямовані на подальше скорочення енергетичних доходів Кремля, основну частину яких становить експорт сирої нафти до Індії та Китаю. У межах пакета також знижено цінову стелю на російську нафту.
Як відомо, 18 липня Євросоюз затвердив 18 пакет санкцій проти Росії. Одним з головних його пунктів стало суттєве зниження стелі цін на російську нафту.
Індійський НПЗ змінив умови продажу на тлі нових санкцій ЄС -
Курс долара знизився на початку тижня
Курс гривні трохи зміцнився щодо долара, але знизився відноно євро. Про це свідчать дані моніторингу готівкового ринку в понеділок, 21 липня.
Так, середній курс продажу долара знизився на 5 копійок до 41,95 гривень, а курс євро піднявся на 5 копійок до 48,95 гривень.
Сьогодні зранку в обмінних пунктах купують долар у середньому по 41,45 гривень, а євро – по 48,00 гривень.
На міжбанку курс американська валюта додала у ціні 1 копійку і перебуває на рівні 41,75-41,78 грн/долар купівля-продаж.
В п’ятницю Нацбанк знизив курс долара до гривні на понеділок до рівня 41,7514 гривень (-0,1156 грн). Офіційний курс євро становить 48,607 гривень (+0,1543 грн).
Також стало відомо, що за минулий тиждень НБУ продав на міжбанку 906 млн доларів, що на третину більше показника позаминулого тижня. Також це максимальний обсяг з лютого 2025 року. -
Ціни на продукти зростають через кліматичні аномалії – дослідження
Екстремальні погодні явища, спричинені змінами клімату, викликають різке зростання цін на базові продукти харчування по всьому світу. Про це мовиться у новому дослідженні, проведеному Барселонським центром суперкомп’ютерних технологій, повідомляє FT.
У дослідженні вперше встановлено прямий зв’язок між десятками погодних екстремумів і різким зростанням цін на конкретні продукти. Це підкреслює зростаючу вразливість глобальних продовольчих систем до природних змін.
Попередні роботи зосереджувались на тому, як високі температури знижують урожайність і призводять до довготривалого підвищення загального рівня інфляції. Натомість нове дослідження доводить, що окремі продукти демонструють набагато гостріші короткострокові цінові стрибки, які згодом впливають на загальну інфляцію.
“Багато з погодних явищ, які спричинили зростання цін, були абсолютно безпрецедентними з історичного погляду”, – заявив провідний автор дослідження Максиміліан Коц з Барселонського центру суперкомп’ютерних технологій. – “Температури були далеко за межами того, що ми очікували б у стабільному кліматі, не зміненому людськими викидами”, – додав він.
Приклади короткострокових стрибків включають:- у Великій Британії подорожчання картоплі;
- в Індії ціни на цибулю зросли на 89% після спеки у травні 2024 року;
- у Південній Кореї ціни на капусту підскочили на 70% через літню спеку;
- в Японії ціни на рис зросли на 48% у вересні після серпневих температурних рекордів;
- у Китаї овочі подорожчали на 30%;
- у Каліфорнії та Аризоні вартість овочів зросла на 80% у листопаді 2022 року після посухи;
- в Європі оливкова олія здорожчала на 50% після тривалих посух у південній Іспанії.
Згідно з висновками, такі цінові стрибки зазвичай настають вже через кілька місяців після екстремальних погодних подій.
“Ми знаємо, що ці явища вже стали більш інтенсивними і частими, ніж 30–40 років тому, і очікуємо, що це триватиме, доки викиди парникових газів зростатимуть”, – наголосив Коц. – “Якщо продовольча система реагуватиме так само, як зараз, то ми бачитимемо ще більш екстремальні та непередбачувані коливання цін”, – додав він.
Цінові стрибки також поширюються глобально через торгівлю. Так, у Великій Британії зросла вартість шоколаду після того, як ціна на какао зросла втричі через посуху та спеку в Гані та Кот-д’Івуарі.
Країни з високою залежністю від імпорту, як-от Велика Британія, є особливо вразливими до кліматичних змін в інших регіонах, зазначила співаторка звіту Анна Тейлор, виконавча директорка британського фонду Food Foundation.
Дослідження також викликає занепокоєння для центральних банків, оскільки зростання цін на продукти ускладнює стримування загальної інфляції, особливо в країнах з ринками, що розвиваються.
“Ці аномально високі температури безпосередньо впливають на загальний рівень інфляції, і головним чинником є продукти харчування… Це впливає на всі ціни в цілому”, – наголосив Коц.
Так, минулого тижня Велика Британія повідомила про несподіване зростання інфляції у червні до 3,6% – найвищого показника за минулі 18 місяців. Частково це пояснюється саме подорожчанням продуктів.
Окремо дослідження відзначає, що зростання цін змушує бідніші домогосподарства зменшувати споживання, насамперед, поживних продуктів.
“Споживання фруктів і овочів є дуже вразливим до цінового тиску”, – додала Тейлор.
Раніше стало відомо, що кліматична криза ставить під загрозу майбутнє найпопулярнішого у світі фрукта – банана.
Не до жиру: як зміняться ціни на продукти харчування -
Прем’єр анонсувала мораторій на перевірки бізнесу
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко 20 липня анонсувала річний мораторій на перевірки й обмеження перевірок податкової та митниці. Про це глава уряду повідомила у неділю.
За її словами, уряд спільно з силовими структурами та за координацією РНБО готує рішення, яке дасть бізнесу більше свободи.
“Планується річний мораторій на перевірки. Це питання вже обговорене з Президентом Володимиром Зеленським – його доручення чітке: дати більше свободи внутрішнім економічним силам. Це означає також продовження детінізації економіки, забезпечення рівних умов, які вигідні білому бізнесу”, – зазначила глава Кабміну.
Окрім того, розпочали аудит кримінальних справ проти бізнесу. У пріоритеті закриття безпідставних проваджень, що блокують підприємницьку діяльність. Нові справи санкціонуватимуть лише генеральний прокурор або керівники обласного та районного рівня.
Також, додала Свириденко, паралельно будуть обмежені перевірки податкової та митниці. Окремо посилять контроль за законністю слідчих дій. Перевірки будуть лише у секторах із високим ризиком, а добросовісні підприємства отримають захист.
Наступного тижня планується запуск грантів на виробництво боєприпасів і вибухових речовин.
“Це – підтримка оборонної промисловості та локалізація критичних виробництв. Деталі вже після рішення Уряду. Проєкт координують Михайло Федоров і Денис Шмигаль”, – зазначила прем’єрка.
Додатково уряд запускає експериментальний проєкт “Проектуй і будуй”. На переконання Свириденко, він дозволить швидше будувати чи відновлювати житло, лікарні, школи та іншу важливу інфраструктуру.
Зауважимо, раніше Володимир Зеленський доручив підготувати рішення про введення тривалого мораторію на проведення перевірок бізнесу в країні.