Німецький концерн Rheinmetall AG відкрив у місті Унтерлюс поблизу Ганновера найбільший у Європі завод із виробництва артилерійських боєприпасів. Про це пише Bloomberg у середу, 27 серпня.
У церемонії відкриття взяли участь генеральний директор компанії Армін Папперґер, міністр фінансів та віцеканцлер Німеччини Ларс Клінґбайль, міністр оборони Борис Пісторіус і генеральний секретар НАТО Марко Рютте.
Будівництво розпочалося на початку 2024 року за участі колишнього канцлера Олафа Шольца. Завод почав тестові операції у другому кварталі 2025-го, тоді як повної потужності – виробництво до 350 тисяч артилерійських снарядів на рік – планує досягти у 2027 році.
Комплекс складається з двох будівель: одна призначена для виробництва 155-мм снарядів, інша – для їхнього заряджання, складання та пакування.
Інвестиції у проєкт становлять близько €500 млн. На підприємстві створять понад 500 робочих місць. З 2026 року тут також планують випускати реактивні боєприпаси.
Rheinmetall розширює виробничі потужності в кількох країнах Європи – компанія має заводи в Іспанії та Угорщині, будує підприємство у Литві та веде переговори з урядом Латвії. Нещодавно Папперґер також оголосив про створення боєприпасного заводу і порохової фабрики в Болгарії.
В Україні Rheinmetall уже працює над проєктом заводу боєприпасів та має хаб із ремонту танків. Однак, за словами керівника компанії, реалізація проєкту затримується через бюрократичні перешкоди.
Також німецький концерн Rheinmetall і американська компанія Anduril Industries оголосили про стратегічне партнерство. Партнери планують організувати в Європі виробництво американських ударних дронів Fury і крилатих ракет Barracuda.
Раніше стало відомо, що Rheinmetallі американська корпорація LockheedMartinстворять спільне підприємство для виробництва у Європі ракет, зокрема для системи ППО Patriot.
Категорія: Новини бізнесу
-
Rheinmetall відкрив найбільший у Європі завод боєприпасів
-
Стало відомо, в яких центральних держорганах платять найвищі зарплати
Зарплати чиновників значно перевищують середні по Україні. Проте в 2025 році ці виплати зростають досить повільно. Про це свідчать дані Мінфіну.
Середня зарплата в липні в центральних державних органах України склала 62,6 тисячі гривень. Порівняно з липнем 2024 року (58,5 тисячі гривень) вона збільшилася на 7,0%. Зарплата зросла вдвоє менше, ніж інфляція за цей період – 14,1%.
Середня офіційна зарплата в Україні у червні становила 22 337 гривень, збільшившись за рік на 18,8%. Даних за липень поки що немає.
За даними Мінфіну, у липні в центральних держорганах зарплату отримували 22 246 осіб.
Лідирує за рівнем зарплат Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (102,8 тисячі гривень). У НКРЕКП працюють 517 осіб.
На другому місці – Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК) – 95,8 тисячі гривень. Чисельність співробітників – 367 осіб.
В Антимонопольному комітеті платять 92,7 тисячі гривень. У комітеті працюють 265 осіб.
В Апараті Верховної Ради середня зарплата складає 87,2 тисячі гривень. Чисельність працівників – 843.
На п’ятому місці Міністерство цифрової трансформації 82,8 тисячі гривень – працюють 217 осіб.
Зарплата в Секретаріаті Кабінету міністрів України – 81,6 тисячі гривень. Там працює 708 чиновників
Середня зарплата керівництва відомств становить 139,2 тисячі гривень.
Найвищі зарплати серед 513 керівників у таких відомствах:- НАЗК – 337 тисяч гривень (5 чиновників),
- Рахункова палата – 264,8 тисячі гривень (6 керівників),
- Центральна виборча комісія – 226,8 тисячі гривень (18 осіб),
- Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України – 219,1 тисячі гривень (9 чиновників),
- Апарат Верховної Ради України – 204,2 тисячі гривень (5 керівників),
- Міністерство розвитку громад та територій України 200,5 тисячі гривень (10 осіб).
-
США вшосте відтермінували санкції проти “дочки” Газпрому
США вшосте відтермінували санкції проти сербської нафтогазової компанії NIS, що перебуває у власності Росії. Про це заявила міністерка енергетики Сербії Дубравка Джедович Ханданович у середу, 27 серпня, повідомляє Reuters.
Відстрочка діятиме до 26 вересня.
“Метою є виключення NIS із санкційного списку Управління з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США (OFAC)”, – цитує Reuters заяву міністерки.
OFAC спершу запровадило санкції проти Газпром нафти та її дочірніх структур 10 січня, надавши компанії 45 днів для виходу зі складу акціонерів NIS.
Компанія NIS, у якій Газпром нафті належить 44,9%, Газпрому 11,3%, а уряду Сербії – 29,9%, управляє єдиним у Сербії нафтопереробним заводом у місті Панчеве під Белградом. -
В Україні з’являться шість нових індустріальних парків
Більш як 5100 нових робочих місць створять завдяки реєстрації шести нових індустріальних парків у Черкаській, Кіровоградській, Волинській, Тернопільській, Одеській та Вінницькій областях. Про це повідомляє пресслужба Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства.
Індустріальний парк БІОСЕНС функціонуватиме на території Степанківської сільської громади Черкаського району Черкаської області. На площі 29,7 га розмістяться підприємства з переробки сільськогосподарської продукції, виробництва харчових продуктів, логістики, агротехнологій, виробництва кормів та енергетики. Концепція парку передбачає створення до 500 робочих місць та залучення майже 970 млн грн інвестицій.
Індустріальний парк СТАН-ІНВЕСТ, створений у м. Олександрія Кіровоградської області, працюватиме на площі 11,6 га. Його діяльність буде зосереджена на машинобудуванні, металообробці, виробництві металоконструкцій, ремонті обладнання та інженерно-конструкторських послугах. Концепція передбачає створення до 250 нових робочих місць та інвестиції у розмірі 323 млн грн.
Індустріальний парк ЛЮБЛИНЕЦЬ діятиме на території Люблинецької селищної громади Ковельського району Волинської області. На площі 49,7 га працюватимуть підприємства харчової промисловості, зокрема з переробки фруктів, овочів, виробництва олії, хлібобулочних виробів та інших продуктів. Концепція передбачає створення до 2500 робочих місць та інвестиції у розмірі понад 653 млн грн.
Індустріальний парк Зборів, розташований у м. Зборів Тернопільської області, працюватиме на площі 15,5 га. Пріоритетними стануть виробництво напоїв, переробка агропродукції, виробництво харчових та нехарчових продуктів, складська та транспортна діяльність. Концепція парку передбачає створення до 250 робочих місць та залучення 232 млн грн інвестицій.
Індустріальний парк ОДЕСА НОВА ПАРК діятиме на території Одеської області. На площі 16,4 га працюватимуть підприємства у галузях машинобудування, металообробки, харчової промисловості, альтернативної енергетики, IT та науково-технічної діяльності. Концепція передбачає створення до 700 робочих місць та інвестиції у розмірі майже 1 млрд грн.
Індустріальний парк ІНТЕГРАЛ, створений у м. Вінниця, функціонуватиме на площі 17,9 га. Його учасники працюватимуть у сферах виробництва харчових продуктів, меблів, машинобудування, електротехніки, легкої промисловості, телекомунікацій та науки. Концепція парку передбачає створення до 930 робочих місць та інвестиції у розмірі 1 млрд грн.
З урахуванням ухваленого рішення, до Реєстру індустріальних парків включено вже 104 парки.
Раніше ми повідомляли, що близько 4,5 тисяч нових робочих місць створять завдяки роботі трьох нових індустріальних парківу Волинській, Львівській та Івано-Франківській областях.
На Львівщині з’явиться новий індустріальний парк -
Курс гривні зріс в обмінних пунктах
Курс гривні зріс відносно долара і євро в обмінних пунктах. Про це свідчать дані моніторингу готівкового ринку у середу, 27 серпня.
Так, середній курс продажу долара знизився на 5 копійок до 41,55 гривень, курс євро впав на 15 копійок до 48,50 гривень.
Сьогодні в обмінних пунктах купують долар у середньому по 41,05 гривень, а євро – по 47,50 гривень.
На міжбанку американська валюта подешевшала на 5 копійок і перебуває на рівні 41,35-41,38 грн/долар купівля-продаж.
Вчора Нацбанк знизив курс долара до гривні до рівня 41,4047 гривень за 1 долар (-0,0253 грн). Офіційний курс євро становить 48,2655 гривень за 1 євро (-0,2076 грн). -
Трамп запровадив 50% мита на імпорт з Індії
Президент США Дональд Трамп підписав рішення про запровадження 50% мит на імпорт індійських товарів. Мета такого кроку – покарання Нью-Делі за продовження закупівель російської нафти, що, за словами Трампа, фінансує війну Росії проти України, повідомляє Bloomberg.
Нові тарифи почали діяти в ніч на середу, 27 серпня, подвоївши існуючі 25% збори. Вони торкнуться понад 55% індійського експорту в США – найбільшого ринку збуту для країни.
Фармацевтика та електроніка, включно з великими інвестиціями Apple в Індії, поки що звільнені від обмежень.
Рішення Білого дому погіршує відносини між Вашингтоном та Нью-Делі, які протягом останніх років розвивали партнерство у противагу Китаю. Індія назвала дії США “несправедливими та необґрунтованими” й пообіцяла продовжувати закупівлі російської нафти.
“Це матиме дуже великий вплив на індійських експортерів, оскільки 50% тарифи не підходять для клієнтів”, – заявив Ісрар Ахмед, директор Farida Shoes Pvt. Ltd., яка понад 60% продукції постачає до США.
Водночас вплив буде обмеженим через орієнтацію економіки на внутрішній попит – приватне споживання формує близько 60% ВВП країни.
США є найбільшим експортним ринком для Індії (87,4 млрд доларів у 2024 році), однак це тільки 2% від ВВП держави.
Як відомо, Дональд Трамп неодноразово погрожував Індії збільшити тарифи, бо вона купує великі обсяги російської нафти.
Додамо, що Індія теж звинуватила США та Європу в торгівлі з Росією після того, як Трамп пригрозив їй тарифами. -
Нафтогазовий гігант США веде таємні переговори щодо повернення у РФ – ЗМІ
Американська корпорація ExxonMobil веде таємні переговори з російською Роснєфтю щодо повернення на російський ринок. Про це у вівторок, 26 серпня, повідомило видання The Wall Street Journal.
Зазначається, що найбільший виробник нафти у західних країнах готується продовжити інвестування у проєкт Сахалін-1, яке було перервано після повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
За даними видання, перемовини про це з росіянами у форматі за зачиненими дверима з боку Exxon вів старший віцепрезидент компанії Ніл Чапмен. Роснєфть представляв виконавчий директор Ігор Сєчін.
Водночас CEO компанії Даррен Вудс зустрічався у Білому домі з президентом США Дональдом Трампом та домовлявся про те, що адміністрація США сприятиме поверненню Exxon до капіталовкладень у РФ.
Зазначається, що Росія максимально зацікавлена у швидкому відновленні зв’язків з Exxon для порятунку своєї економіки. Роснєфть та Exxon, за словами людей, знайомих з ситуацією, зберігали таємний канал зв’язку упродовж всієї повномасштабної війни. ExxonMobil – американська нафтова та газова компанія, яка займається розвідкою, видобутком, переробкою та продажем нафти, газу та хімікатів у всьому світі. -
Одеський припортовий завод виставлять на торги
Кабінет Міністрів ухвалив рішення про приватизацію Одеського припортового заводу Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко у вівторок, 26 серпня.
Державний пакет акцій виставлять на відкритий електронний аукціон із початковою ціною 4,5 млрд грн.
Свириденко нагадала, що ОПЗ – один із найбільших хімічних комплексів України. До війни він виробляв аміак і карбамід, експортував добрива. Втім, з 2022 року основне виробництво зупинене. Завод працював частково – забезпечував киснем і азотом критичні потреби, виконував функції портового хабу.
“Підприємство має відновити повноцінну роботу. Це можливо лише через залучення приватного власника та інвестицій. Продаж ОПЗ дозволить наповнити бюджет, створити нові робочі місця і забезпечити українських аграріїв доступом до вітчизняних добрив”, – додала глава уряду.
Основними умовами продажу пакета акцій АТ Одеський припортовий завод є:- збереження основних видів діяльності підприємства протягом 5 років;
- здійснення інвестицій у сумі не менше 500 млн. грн. протягом 5 років;
- погашення боргів із заробітної плати та перед бюджетом протягом 1 року;
- погашення протягом 5 років простроченої кредиторської заборгованості, крім заборгованості перед фізичними/юридичними особами, щодо яких застосовано санкції відповідно до ЗУ «Про санкції», та пов’язаними з ними особами, а також кредиторами, бенефіціаром яких є громадяни/резиденти РФ та Республіки Білорусь;
- забезпечення соціальних гарантій працівникам підприємства;
- дотримання вимог природоохоронного законодавства.
Фонд державного майна має щорічно інформувати Кабінет Міністрів України про виконання покупцем умов договору купівлі-продажу державного пакета акцій АТ ОПЗ.
Основним видом діяльності ПАТ Одеський припортовий завод є виробництво аміаку, карбаміду та іншої хімічної продукції. -
Україна зберігає врожай зернових на рівні минулого року
У сезоні-2025 українські аграрії отримають близько 56 млн тонн ранніх зернових і 21 млн тонн олійних культур. Про це повідомив заступник міністра економіки, довкілля і сільського господарства Тарас Висоцькийв етері Українського радіо.
Так, з погляду ранньої зернової групи, то очікується виробництво близько 26 млн тонн, що незначно менше, ніж минулого року.
“Зменшення через те, що у південно-східних регіонах врожайність озимих пшениці та яменю, на жаль, нижче через посуху”, – пояснив Висоцький.
Окрім того, врожай кукурудзи також очікується непоганий. Водночас посіви цієї культури на південному сході – частині Дніпропетровщини, Кіровоградській, Миколаївській, Одеській областях – фактично втрачені. Втім, основний кукурудзяний пояс України – Сумщина, Чернігівщина, Полтавщина, Київщина і далі на захід, попри пізній посів і пізні сходи, завдяки опадам та оптимальному температурному режиму, сформував гарні рослини.
“Можемо говорити про близько 28 млн тонн, що більше, ніж минулого року”, – зазначив Висоцький і додав, що кінцева прогнозована цифра в межах 56 млн тонн валового врожаю зернових відповідає минулорічному рівню.
Олійних культур аграрії в 2025 році отримають близько 21 млн тонн, що відповідає показнику 2024 року. У структурі виробництва буде дещо більше соняшника, менше сої.
Тоді як через холодну весну значних втрат зазнало садівництво у сезоні-2025.
“Так, були втрати по садах, по ранній групі, але по пізніх сортах показники, можливо, будуть трішки кращі і на рівні минулого року. На внутрішньому ринку України найближчим часом очікується зниження цін на яблука. Наразі вони тримаються, бо у реалізації знаходиться продукція минулорічного врожаю. В її вартість входить тривале зберігання. Але вже буквально з вересня ситуація буде змінюватися і до кінця жовтня стабілізується. Залежно від кінцевого врожаю, це будуть зовсім інші цінники”, – розповів Висоцький.
Аналогічною є ситуація із овочами. За його словами, овочі будуть доступнішими споживачам, але і з нормальним економічним ефектом для виробника.. -
Долар і євро пішли униз після двох днів зростання
Національний банк України (НБУ) підвищив курс гривні відносно долара і євро після їхнього дводенного зростання. Про це свідчать дані на сайті регулятора у вівторок, 26 серпня.
Так, офіційний курс долара на завтра встановлено на рівні 41,4047 гривень за 1 долар (-0,0253 грн). Євро подешевшав більш уттєво і завтра буде коштувати 48,2655 гривень за 1 євро (-0,2076 грн).
На міжбанку американська валюта втратила у ціні 8 копійок до 41,38-41,43 грн/долар купівля-продаж.
В обмінних пунктах курс долара піднявся до 41,60 гривень, а курс євро – до 48,65 гривень.