Найбільші нафтопереробні заводи Туреччини почали купувати більше неросійської нафти у відповідь на останні західні санкції проти Росії. Про це повідомляє Reuters, посилаючись на знайомі з ситуацією джерела.
Туреччина, Індія та Китай купують майже всю сиру нафту, яку експортує Росія. Морські поставки в КНР цього року тримаються близько 1-1,5 млн. барелів на день, в Індію – 1,2-1,8 млн. барелів на день, до Туреччини – близько 300 тисяч барелів. Четвертим покупцем залишається Сирія, проте постачання досить мізерні – 35 тисяч барелів на добу, свідчать оцінки Bloomberg.
Турецькі нафтопереробні заводи тепер роблять кроки, аналогічні китайським та індійським, що свідчить про результати зусиль США, Європейського союзу та Великобританії щодо обмеження продажів російської нафти.
На додачу до цього, китайські нафтопереробні заводи згортають імпорт російської нафти через санкції адміністрації Дональда Трампа, під які потрапили Роснефть та Лукойл, зазначає Bloomberg.
Китайські державні Sinopec та PetroChina вже скасували серію закупівель сировини з РФ і продовжують залишатися осторонь. До них приєдналися невеликі приватні НПЗ, які побоюються потрапляння під санкції, як це вже сталося з Shandong Yulong Petrochemical.
“Страйк покупців” торкнувся майже 45% російського нафтового експорту до Китаю, оцінює Rystad Energy. Під “бойкот” потрапив далекосхідний сорт ESPO, через що ціни на нього падають.
Через американські санкції, які торкнулися двох найбільших нафтових компаній Росії, закупівлі російської нафти призупинили кілька індійських НПЗ, включаючи Mangalore Refinery and Petrochemicals, HPCL-Mittal Energy та Reliance Industries. Проте найбільший у країні нафтопереробник Indian Oil після короткої паузи відновив імпорт сорту Urals у компаній, які не потрапили під санкції.
Слідом проблеми у нафтовиків виникли на ринку Туреччини. За словами джерел, один із найбільших турецьких нафтопереробних заводів, SOCAR Turkey Aegean Refinery, що належить азербайджанській компанії SOCAR, нещодавно закупив чотири партії сирої нафти в Іраку, Казахстану та інших неросійських виробників з постачанням у грудні.
У січні-жовтні Туреччина імпортувала близько 669 тис. барелів сирої нафти на добу, з яких 47% припали на російську нафту.
Тим часом після заяви ОПЕК+ про припинення зростання видобутку наступного року нафту почала дорожчати.
Категорія: Новини бізнесу
-
Китай і Туреччина “бойкотують” нафту з Росії – ЗМІ
-
Обмінники оновили курси валют на початку листопада
Курс гривні трохи змінився у порівнянні з доларом та євро у перший робочий день листопада. Дані моніторингу готівкового ринку показують, що курс продажу долара підвищився на 5 копійок до 42,19 гривні, тоді як курс євро впав на 7 копійок до 48,89 гривні. На міжбанку курс долара піднявся на 6 копійок до 42,02-42,05 грн/долар. Нацбанк знизив офіційний курс долара до 41,8924 та євро до 48,4088 гривні. Також відомо, що Нацбанк продав на міжбанку 691,5 млн доларів, що більше на 50 млн доларів порівняно з попереднім тижнем. Ринкові та сезонні фактори вплинули на коливання курсу гривні, тоді як МВФ вимагає девальвації гривні, що може вплинути на бюджетні доходи. Проте прогнозовані вигоди від девальвації є обмеженими.
-
Bitcoin уперше з 2018 року закрив місяць у мінусі
У понеділок, 3 листопада, ціна біткоїну (BTC) опустилася до 107 000 доларів. Криптовалюта завершила жовтень з падінням. Про це свідчать останні дані торгів. Ціна біткоїну поки підтверджує загальне падіння, оскільки побоювання щодо охолодження у економчних відносинах між США та Китаєм стримують інтерес до найбільшої криптовалюти світу.
Біткоїн знизився у ціні 3 листопада до 107 000 доларів (на 2,4%). Криптовалюта залишається у пасивному становищі.
У жовтні біткоїн втратив близько 5%, що стало для цієї віртуальної валюти, першим падінням у “оптимістичний” місяць із 2018 року. Упродовж жовтня ціна біткоїна кілька разів різко знижувалася. За всю історію Bitcoin це лише третій “червоний” жовтень – попередні падіння були зафіксовані у 2014 та 2018 роках.
-
ОПЕК+ призупинять підвищення видобутку нафти
Країни ОПЕК+ вирішили призупинити підвищення видобутку нафти у першому кварталі наступного року через можливий надлишок на світовому ринку. Вони погодилися збільшити видобуток до кінця року, але з січня по березень 2026 року нових підвищень не буде. Таке рішення прийнято через ризики перенасичення ринку. Ціни на нафту раніше знижувалися, але зараз піднялися до $65 за барель. Аналітики вважають, що ця пауза допоможе утримати стабільність цін і зберегти єдність в альянсі.
-
В Укрзалізниці розповіли про користь від програми безкоштовних поїздок
Укрзалізниця оголосила про запуск програми “УЗ-3000”, яка спрямована на стимулювання подорожей громадян в непікові періоди та розвантаження пікового навантаження. Програма передбачає можливість подорожувати на відстань 3000 км туди-назад за ціною найбільш віддаленого маршруту в Україні. Метою ініціативи є роблення подорожей доступними для кожного громадянина, навіть якщо це поїздка з одного кінця країни до іншого. Програму “УЗ-3000” вважають важливим кроком у розвитку пасажирських перевезень та системного фінансування галузі. Ця ініціатива також увійде до пакету зимової підтримки, який обговорював президент України Володимир Зеленський.
-
Доходи держбюджету України підскочили на 40%
У жовтні надходження податків та обов’язкових платежів до держбюджету України значно зросли порівняно з минулим роком. Загалом надійшло 181,8 мільярда гривень, що на 41,6% більше. Це пов’язано з отриманням грантової допомоги в розмірі 38 мільярдів гривень. За цей період найбільше надходжень було від податку на доходи фізичних осіб, податку на додану вартість, акцизного податку, податку на прибуток підприємств та рентної плати. Загалом до бюджету надійшло 251,7 мільярда гривень. Також повідомляється, що дефіцит електроенергії може сповільнити економічне зростання, і уряд РФ визнає уповільнення економіки третій квартал поспіль.
-
У Києві тимчасово закрили комплекс Гулівер
Консорціум, до якого входять державні банки Ощадбанк та Укрексімбанк, отримав права власності на торговельно-офісний комплекс Gulliver у Києві. Однак, через технічні та безпекові питання, було прийнято рішення тимчасово закрити комплекс з 30 жовтня. Ощадбанк пояснив цей крок необхідністю забезпечити безпеку відвідувачів та орендарів, оскільки колишній власник ускладнював передачу управління. Дата відновлення роботи комплексу буде оголошена пізніше, після стабілізації ситуації.
-
Курс гривні зміцнів в останній день жовтня
На кінець минулого тижня курс гривні в Україні підвищився в порівнянні з доларом і євро в обмінних пунктах. Середня ціна продажу долара скоротилася на 5 копійок і тепер становить 42,15 гривні, а євро знизилося на 15 копійок до 49,01 гривні. Сьогодні в обмінниках долар можна купити в середньому за 41,57 гривні, а євро за 48,29 гривні. На міжбанку курс долара піднявся на 2 копійки і зараз стоїть на рівні 41,87-41,90 гривні за долар. Вчора Національний банк знизив курс долара на 4 копійки до 42,0115 гривні, а курс євро знизився на 35 копійок до 48,5132 гривні.
-
Найбільший нафтопереробник Індії відновив закупівлю нафти РФ
Найбільший нафтопереробник Індії, Indian Oil Corp, купив п’ять партій російської нафти з постачанням у грудні від компаній, що не підпадають під санкції Заходу. Цю інформацію поширило агентство Reuters, посилаючись на трейдерів. Після того, як США ввели обмеження проти Лукойлу та Роснафти, деякі індійські нафтопереробники призупинили закупівлю російської нафти. Проте фіндиректор Indian Oil Corp заявив, що їхня компанія продовжить закупівлі, якщо це не суперечить санкціям. Один з трейдерів повідомив, що Indian Oil Corp купив близько 3,5 мільйонів барелів російської нафти з доставкою до порту на сході Індії у грудні, проте не було розкрито інформацію про продавців угод.
-
Автоконцерн Volkswagen уперше за п’ять років заявив про збитки
Німецький автовиробник Volkswagen повідомив про збитки у розмірі 1,07 мільярда євро за третій квартал цього року. Це перший раз за останні п’ять років, коли компанія зазнала таких втрат. За перші дев’ять місяців цього року прибуток Volkswagen скоротився на більше ніж 60% порівняно з минулим роком. Це пов’язано з численними проблемами, включаючи вищі мита США та зміну стратегії бренду Porsche, який скасував плани щодо виробництва електромобілів. Компанія заявила, що митна політика президента США Дональда Трампа щорічно коштує їй близько 5 мільярдів євро. Нові угоди між ЄС та США призвели до збільшення мит на автомобілі з Європи, що суттєво вплинуло на фінансові показники Volkswagen.