На початку нового робочого тижня курс гривні практично залишився стабільним щодо долара і євро в обмінних пунктах. Середній курс продажу долара зрос на 1 копійку і становить 42,27 гривні, а курс євро знизився на 1 копійку – до 49,22 гривні. Сьогодні в обмінниках долар можна купити за 41,74 гривні, а євро – за 48,6 гривні. На міжбанку курс долара піднявся на 4 копійки і зараз коливається на рівні 42,05-42,08 грн/долар. Нацбанк попередньо знизив курс долара на 2 копійки – до 42,0423 грн, а курс євро на 10 копійок – до 48,9835 грн. НБУ також повідомив, що за останні п’ять робочих днів продав понад 700 млн доларів на міжбанку, що є найвищим показником за останній місяць.
Категорія: Новини бізнесу
-
Місія МВФ почала роботу в Україні
Місія Міжнародного валютного фонду розпочала роботу в Україні з метою обговорення нової програми розширеного фінансування. Представники влади України ведуть дискусії з МВФ щодо економічної політики, включаючи податково-бюджетні та грошово-кредитні питання, а також боротьбу з корупцією та підтримку економічного зростання. ЗМІ вказують, що нова програма може становити 8 млрд доларів протягом трьох років. Україна отримала дев’ятий транш з поточної програми, але на початку листопада стало відомо, що допомога від МВФ під загрозою.
-
Euroclear готова судитися з ЄС за російські активи
Бельгійський депозитарій Euroclear, який володіє замороженими російськими активами на суму 193 млрд євро, готовий позиватися проти ЄС у разі ухвалення рішення про конфіскацію цих коштів. Про це заявила глава Euroclear Валері Урбен в інтерв’ю виданню Le Monde.
За її словами, про вилучення цих грошей “не може бути й мови” і все, що навіть “віддалено нагадує конфіскацію”, буде незаконним, бо це “суперечить міжнародному праву”.
“У цьому випадку Росія може звернутися до суду”, – попередила вона.
Коли ж Європейський союз ухвалить рішення щодо конфіскації, Урбен заявила, що готова оскаржувати його в суді.
Нині відповідний позов ще не підготовлено. Утім, з 2022 року Euroclear “безпрецедентно” збільшив юридичну команду з приблизно 10 до майже 200 співробітників.
Водночас вона досить скептично поставилася до заяв європейських лідерів про заморожені активи РФ.
Урбен також заявила, що для такої конфіскації насамперед має бути ухвалений закон або офіційне рішення Європейської комісії, згодом схвалене Бельгією.
“На нашому балансі є зобов’язання: Euroclear має заборгованість перед Центральним банком Росії. І є актив: грошові кошти, які нині перебувають на зберіганні в Європейському центральному банку. Найгірше було б, якби актив, грошові кошти, пішли (на фінансування кредиту Україні – ред.), але у нас в Euroclear залишилося б зобов’язання, право на реституцію.
Якщо санкції буде знято, Росія може будь-якої миті постукати в наші двері і вимагати реституцію: хто тоді дасть нам 140 мільярдів євро для повернення?”, – поставила риторичне запитання чиновниця.
Урбен також попереджає про ризики для всієї єврозони. У разі конфіскації російських активів авторитарні режими в усьому світі, які розмістили кошти в Euroclear, можуть також забрати свої активи. Фактично, саме неупередженість брюссельського інституту переконала російські фонди використовувати його для своїх інвестицій. Але якщо ця довіра ослабне, то наслідки можуть швидко позначитися на Європі, додала вона.
“Скоротиться обсяг інвестицій у єврозону з боку цих глобальних інвесторів. Це позначиться на всіх фінансових потребах Європи в обороні, переході до зеленої економіки та цифрової трансформації”, – сказала Урбен.
Крім юридичної загрози і репутаційного ризику, Європа стикається з третьою загрозою: фінансовими заходами у відповідь з боку російської влади. В РФ заморожено “від 20 до 40 мільярдів євро” коштів клієнтів Euroclear. У Москві розглядається понад 100 судових позовів, що загрожують арештом. Поки Кремль проявляє обережність. Судові рішення не виконані, і гроші залишаються недоторканими, але Москва “може піти далі”. -
Адвокат співвласника Агрогазтрейдінгу відкидає зв’язок компанії з Міндичем
Бізнесмен Тімур Міндіч не має жодного відношення до діяльності компанії АгроГазТрейдинг, як то стверджували журналісти у своєму розслідуванні. Про це заявив Богдан Устименко, адвокат співвласника АГТ Олександра Горбуненка, повідомляють Українські новини з посиланням на лист правника.
В своєму листі адвокат стверджує, що журналісти видання Української правди також опублікували (мова про відеоматеріал під назвою Міндічгейт? Історія того самого друга президента – Ткач – прим. ред.) недостовірну інформацію щодо його клієнта відносно втечі того до США та переслідування в цій країні.
“Зокрема, з-поміж інших неправдивих висловлювань пан Ткач стверджував, що: пан Горбуненко “втік в Сполучені Штати Америки” та “переховувався” в США від українського обвинувачення; після арешту пана Горбуненка в США представники НАБУ та САП поспілкувалися із паном Горбуненком та “поставили питання, в тому числі по Тімуру Міндічу”, після чого мого клієнта “забрали представники ФБР”, “а далі він опинився на волі, що може свідчити, що він дав якісь цікаві свідчення і покази”; пан Горбуненко “перебуває під захистом зараз американським… як можливий свідок в якійсь справі, зокрема, яка може бути пов’язана з Тимуром Міндічем…”, – йдеться в листі адвоката.
Юрист наголосив, що Горбуненко не втікав до США, а 16 лютого 2022 року, за рік до будь-яких претензій до нього з боку НАБУ та САП, прибув до США для того, щоб допомогти своїй дружині повернутися додому до України з двома малолітніми дітьми. Повернення відклали через початок повномасштабного вторгнення Росії в Україну, стверждує адвокат.
“Мій клієнт ніколи не переховувався від НАБУ та САП. Навпаки, у 2022, 2023 та 2024 роках мій клієнт як особисто, так і через мене як свого адвоката, офіційно інформував обвинувачення про те, що проживає в США. Ми повідомляли обвинуваченню адресу проживання пана Горбуненка у США та засоби зв’язку. При цьому мій клієнт висловлював бажання дистанційно брати участь у розслідуванні, проте вказані ініціативи були повністю проігноровані стороною обвинувачення. Навпаки, НАБУ зробило все для унеможливлення участі пана Горбуненка у кримінальному провадженні, аби не допустити надання альтернативних доказів невинуватості та пояснень щодо повної неспроможності хибної версії сторони обвинувачення”, – стверджує Устименко.
Окрім того, за твердженням адвоката, представники НАБУ та САП не спілкувалися з Горбуненком після його арешту в США у квітні 2025 року та не проводили з ним будь-яких процесуальних дій.
“Всі докази і пояснення, які підтверджують незаконне кримінальне переслідування Горбуненка та відсутність у нього статусу підозрюваного/обвинуваченого в Україні, були представлені уряду США і жодної згадки Тімура Міндіча не містили”, – пише Устименко і додає, що на підставі цих доказів та пояснень США зняли з Горбуненка обвинувачення та передали до суду клопотання про відхилення обвинувального акту у справі про порушення імміграційного законодавства США, а6 серпня 2025 року Окружний суд Південного округу Флориди (The United States District Court for the Southern District of Florida) задовольнив клопотання.
Також адвокат стверджує, що Федеральне бюро розслідувань США не проводило жодних процесуальних дій з Горбуненком, зокрема, допитів. За його інформацією, Горбуненко не перебуває під захистом в межах програми із захисту свідків або будь-якої іншої аналогічної програми у США.
У зв’язку з цим захист Горбуненка вимагає від авторів розслідування та ЗМІ спростувати інформацію, яка стосується Горбуненка, що була поширена 8 листопада на YouTube-каналі видання Українська правди. -
Надходження від “податку на Google” перевищили 13 млрд гривень
З початку року в Україні міжнародні компанії вже сплатили 13,2 млрд гриень так званого “податку на Google”. Про це напередодні повідомила Державна податкова служба.
“За 10 місяців 2025 року компаніями-нерезидентами, які надають електронні послуги фізичним особам на митній території України, до бюджету сплачено 136 млн євро та 165,2 млн доларів США так званого “податку на Google”. У гривневому еквіваленті ця сума становить 13,2 млрд гривень”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що найбільші суми податку сплатили Apple, Google, Valve, Meta, Sony, Etsy, Netflix, Wargaming.
З початку року платниками податку зареєструвалися ім осіб-нерезидентів. Загалом на сьогодні зареєстровано 143 особи-нерезиденти.
Такий підхід забезпечує рівні правила роботи для міжнародних і українських компаній та створює прозорий цифровий ринок, – заявили у відомстві.
Податок на Google – це ПДВ у 20%, котрий сплачують великі транснаціональні корпорації, не зареєстровані в Україні, з доходів від продажу електронних послуг: книг, фільмів, ігор, хмарних сховищ, ПЗ, реклами тощо. Податок запровадили у червні 2021 року, а закон набув чинності з 1 січня 2022 року. -
США продовжили термін Лукойлу для продажу активів – ЗМІ
Міністерство фінансів США продовжило термін, після якого наберуть чинності санкцій проти російського Лукойлу, аби компанія могла провести операції з продажу міжнародних активів. Про це напередодні повідомило агентство Bloomberg.
Стверджуєтья, що американський Мінфін видав ліцензію на певні операції, пов’язані з роздрібними автозаправними станціями компанії та контрактами на продаж міжнародних активів компанії до 13 грудня.
Крім того, окреме звільнення від санкцій для угод, що стосуються підрозділів Лукойлу в Болгарії, було продовжене до 29 квітня.
Водночас, як розповіли джерела видання, інтерес до покупки іноземних активів Лукойлу зріс останніми днями, і потенційні покупці з США, Європи та Перської затоки звернулися до Мінфіну за дозволом на співпрацю з компанією. Один із розглянутих варіантів передбачає, що головний покупець придбає більшу частину міжнародних активів, а також кілька дрібніших угод.
Як найбільш міжнародно диверсифікована нафтова компанія Росії, Лукойл має частки в нафтопереробних заводах в Європі, а також значні активи в нафтових родовищах від Іраку до Казахстану. Її бренд також поширюється на заправні станції від США до Бельгії та Румунії. -
В Україні стартувала Зимова підтримка
В Україні офіційно стартувала програма Зимова підтримка. Про це повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко у Телеграм в суботу, 15 листопада.
“Відсьогодні усі громадяни України, які перебувають на території країни, можуть подати заявку на разову грошову допомогу в розмірі 1000 грн. Заявку на дітей подають батьки або опікуни”, – написала вона.
За словами Свириденко, з 15 листопада подати заявку можна в застосунку Дія. Після оформлення українці отримають підтвердження про обробку заявки, а кошти будуть нараховані на картку Національний кешбек. Подати заявку можна до 24 грудня 2025 року, а використати гроші – до 30 червня 2026 року.
Кошти дозволяється витратити на оплату комунальних послуг, придбання ліків, продуктів, книжок, благодійні внески та поштові послуги.
Заявки на дітей подають батьки або опікуни.
Також з 18 листопада 1000 гривень автоматично отримають на спеціальний рахунок всі пенсіонери та отримувачі соцвиплат, які користуються послугами Укрпошти. Додатково подавати заяву не потрібно.
Українці, які отримують пенсію на карту банку й не користуються Дією, можуть особисто подати заявку у відділенні Укрпошти з 18 листопада до 24 грудня.
Використати ці кошти можна до 25 грудня 2025 року – на товари українського виробництва, що продаються в Укрпошті, а також на поштові та інші послуги у відділеннях, включно з оплатою комунальних рахунків та переказами на Сили оборони.
Свириденко нагадала, що Зимова підтримка – елемент комплексної ініціативи, яку уряд реалізує за дорученням президента. Вона також включає:- додаткові виплати 6500 грн для вразливих категорій;
- безкоштовні квитки за програмою “3000 кілометрів” від Укрзалізниці;
- фіксовані ціни на газ і електроенергію;
- житлові субсидії;
- підтримку мешканців прифронтових регіонів;
- допомогу ВПО під час опалювального сезону.
-
AMD захопила більше третини ринку настільних процесорів, Intel здає позиції
AMD продовжує зміцнювати позиції на ринку десктопних процесорів: у третьому кварталі компанія знову додала частку, тоді як Intel, навпаки, втрачає позиції у низькому ціновому сегменті мобільних рішень через власну стратегію. Про це повідомляє PCWorld за даними Mercury Research. Фото: Mercury Research Статистика у сегменті x86-процесорів У третьому кварталі частка компанії у сегменті x86-процесорів (без урахування вбудованих систем та IoT) зросла до 25,6%. Роком раніше вона становила 24%, а лише за один квартал AMD додала ще 1,4 відсотка після результату 24,2% у другому кварталі.
Аналітики зазначають, що загальний ріст ринку x86 у третьому кварталі виявився нижчим за сезонний через високі показники постачань процесорів для IoT(Інтернет речей) у попередньому кварталі, що створило ефект завищеної бази. У цьому ж огляді також згадано, що частка Arm-процесорів (з урахуванням серверного ринку) зросла з 10,9% до 11,6% – насамперед завдяки активності Apple та популярності Chromebook. Фото: Mercury Research Статистика загалом на ринку клієнтських процесорів(табл.3) та у сегментах настільних процесорів(табл.1) та мобільних процесорів(табл.2) Найсильніший успіх AMD демонструє у настільному сегменті. Частка компанії тут сягнула 33,6%, що на 4,9 відсотків більше, ніж торік, і на 1,4 відсотка більше порівняно з другим кварталом. Intel, яка рік тому контролювала 71,3% ринку, нині опустилася до 66,4%. На думку експертів, основним драйвером зростання AMD стала лінійка Ryzen X3D із розширеною кеш-пам’яттю.
У мобільному сегменті ситуація більш стримана: Intel змогла дещо збільшити річну частку з 77,7% до 78,1%, хоча квартально втратила 1,4 відсотків. AMD, відповідно, у річному вимірі знизилася з 22,3% до 21,9%, але зросла відносно другого кварталу.
Загалом на ринку клієнтських процесорів без урахування IoT AMD наприкінці третього кварталу утримувала 25,4% – це ріст на 1,5 відсотка квартально та на 1,4 відсотка у річному порівнянні. -
Співробітників Tesla чекає “найважчий рік у їхньому житті”
Співробітників Tesla, які працюють над системами штучного інтелекту, попередили, що наступний рік стане для них “найважчим у житті”. Про це на внутрішній зустрічі заявив віцепрезидент компанії з ШI-розробки Ашок Елусвамі, повідомляє Business Insider. 2026-й рік має стати переломним роком для двох ключових напрямів Tesla, сервісу Robotaxi та роботів Optimus, і вимагатиме безпрецедентної інтенсивності роботи.
На майже двогодинному зборі перед працівниками виступили керівники всіх підрозділів штучного інтелекту, окресливши агресивні дедлайни виробництва Optimus і плани щодо розгортання автопарку безпілотних таксі. Один зі співробітників назвав зустріч “бойовим закликом”, спрямованим на мобілізацію команди.
Згідно з планами Маска, озвученими під час квартального звіту у жовтні, Tesla хоче запустити Robotaxi у 8-10 мегаполісах уже до кінця 2025 року та вивести на дороги понад тисячу таких автомобілів. Виробництво гуманоїдного робота Optimus компанія планує розпочати наприкінці 2026 року. Маск визнає, що масштабування випуску займе час через складність конструкції: пристрій складається приблизно з 10 тисяч унікальних компонентів, і темп залежатиме від “найповільнішого й найпримхливішого” з них.
Команди Autopilot і Optimus працюють в одному офісі й регулярно спілкуються з Маском: за словами працівників, зустрічі відбуваються щотижня й нерідко затягуються до ночі. У Tesla поки не коментували майбутні навантаження. -
Bitcoin обвалився нижче $95 000
Курс біткоїна уперше з початку травня опустився нижче позначки $95 тисяч, досягнувши $94 681. За добу перша криптовалюта подешевшала на 6%, тоді як від жовтневого піку ($126 тис.) втратила понад 22% вартості. Про це свідчать дані coinmarketcap.
Падіння охопило весь ринок: капіталізація криптоіндустрії скоротилася на 6,1%, до $3,29 трлн. Ethereum втратив 9%, тоді як альткоїни з першої десятки демонструють двозначне падіння.
Причини обвалу пов’язують із масовим виведенням коштів. Інвестори вивели з американських біткоїн-ETF майже $870 млн, водночас з ETH-фондів – близько $260 млн. Крім того, біржі примусово закрили позиції на $1,1 млрд, переважно за ставками на зростання ($968 млн).
У криптоіндустрії також посилюються панічні настрої. Індекс страху перебуває у зоні “екстремального” (16/100), що свідчить про високу активність продавців на ринку.