Гомельський завод посуду Сантекс з початку повномасштабного вторгнення постачав російській армії безпілотники в обхід санкцій. Про це йдеться в розслідуванні Білоруського розслідувального центру (БРЦ), яке було опубліковане у четвер, 4 грудня.
Журналісти вивчили митну документацію підприємства, за якою в 2022-2023 роках Сантекс поставив до Росії 309 дронів китайської фірми DJI загальною вартістю 2 мільйони доларів.
Замовлення отримували російські компанії Сантрос та Рустакт, в них спільний власник – уродженець Мінська Павло Нікітін.
Загалом, за даними БРЦ, з 2022 по 2025 рік 14 компаній із Білорусі продали Росії понад 20 тисяч дронів загальною вартістю 34 мільйони доларів.
Крім того, Рустакт зробив 135 платежів гомельському заводу на загальну суму понад 14 мільярдів рублів (більше ніж 152 мільйони доларів) за обладнання, яке ніяк не описане.
Рустакт виробляє дрони-камікадзе ПВХ-1 (ВТ-40 або Судоплат проекту “Судний день”). Для їх складання потрібні різні електронні компоненти, які російська влада імпортує в обхід санкцій.
Згідно з отриманим БРЦ від джерела фінансовим звітом Рустакту, за три роки компанія закупила у трьох китайських фірм 1,3 мільйона літій-іонних акумуляторів, 5,5 мільйона запчастин для радіокерованих моделей, а також майже 3,5 мільйона електродвигунів на суму в 90 мільйонів доларів – цього вистачило б на збірку 870 тисяч коптерів. На це Рустакт витратив 323 мільйони доларів.
У 2023-2024 роках компанія отримала 1,12 мільярда доларів за контрактами з російськими військовими організаціями, серед яких військова частина 45807. Як пише видання, ця частина відповідає за військову безпеку та фінансовий супровід операцій Головного управління Генштабу збройних сил Росії (ГРУ).
Автор: admin
-
Завод посуду у Білорусі постачає дрони до РФ – ЗМІ
-
Британія готова передати Україні активи РФ – ЗМІ
Уряд Великої Британії готовий передати на підтримку Україні вісім мільярдів фунтів стерлінгів заморожених у країні російських активів. Лондон хоче укласти угоду з ЄС та іншими країнами, де зберігаються російські гроші, пише The Times.
Зазначається, що у рамках міжнародної ініціативи з посилення тиску на Кремль Велика Британія хоче укласти угоду з Європейським Союзом та іншими країнами, зокрема Канадою, яка могла би розблокувати до 100 мільярдів фунтів для підтримки України.
Ці кошти можуть покрити понад дві третини фінансових потреб України на найближчі два роки – як для продовження оборони, так і для відбудови у разі укладення мирної угоди.
Плани використати заморожені російські активи обговорювалися на зустрічі міністрів закордонних справ НАТО у Брюсселі.
Поряд із британськими 8 млрд фунтів, ЄС намагається використати 90 млрд євро російських активів, розміщених переважно у Бельгії, зокрема у Euroclear.
Втім, Бельгія наразі виступає проти – через ризик, що саме вона може бути зобов’язана відшкодовувати Кремлю ці кошти, якщо виникнуть юридичні претензії. Однак, у четвер у Бельгії заявили, що можуть підтримати передачу коштів Україні у вигляді так званого “репараційного кредиту”, але для цього Євросоюз має виконати три умови.
Також повідомлялося, що канцлер Німеччини Фрідріх Мерц скасував заплановану поїздку до Осло, і їде до Брюсселя з метою переконати Бельгію підтримати 165 млрд євро для України з російських активів. -
В ОП прокоментували переслідування дронами літака Зеленського
В Офісі президента України підтвердили повідомлення ЗМІ про інцидент з безпілотниками, які рухалися в напрямку траєкторії приземлення літака Зеленського в Дубліні. Ситуацію прокоментував журналістам радник президента з комунікацій Дмитро Литвин, передає Інтерфакс-Україна.
При цьому Литвин зазначив, що поява неопізнаних дронів не вплинула на перебіг візиту президента Зеленського до Ірландії.
“За безпеку відповідає сторона, що приймає. За їхніми даними дійсно були такі дрони, але це не вплинуло на візит і не змусило щось змінювати у візиті”, – сказав журналістам Литвин.
Раніше ірландське видання The Journal писало, що чотири невідомі безпілотники під час візиту Зеленського в Ірландію слідували за маршрутом польоту його літака. Літак приземлився в аеропорту Дубліна трохи раніше запланованого. Дрони досягли місця, де очікувався проліт Зеленського, “точно в призначений час”.
Безпілотники кружляли над судном ВМС Ірландії, яке було таємно направлено в Ірландське море на тлі візиту українського лідера. В Ірландії вирішили не збивати дрони, а на борту корабля не було засобів для їхньої нейтралізації.
Як ми вже писали, Міхол Мартін у Дубліні зустрів президента України Володимира Зеленського разом із першою леді Оленою Зеленською під час їхнього офіційного візиту. -
США запросять Польщу на саміт G20
Польща на запрошення США візьме участь у наступному саміті Великої двадцятки, що відбудуться в Маямі. Про це заявив держсекретар США Марко Рубіо, відзначивши перебування країни серед 20 найбільших економік світу, передає Notes from Poland.
У заяві під назвою “Америка вітає нову G20” Рубіо оголосив, що Польща буде запрошена до участі в наступному саміті у статусі гостя.
“Польща, країна, яка колись була в пастці за “залізною завісою”, а зараз входить до 20 найбільших економік світу, приєднається до нас, щоб зайняти своє законне місце в G20″, – написав Рубіо.
За його словами, успіх Польщі показує, як партнерство зі Сполученими Штатами та американськими компаніями може сприяти взаємному процвітанню та зростанню.
Повідомляється, що згідно з новими даними МВФ, Польща цього року приєднується до 20 найбільших економік світу. Її ВВП зріс до понад 1 трильйон доларів, а це означає, що країна обійшла Швейцарію та посіла 20-е місце.
При цьому Рубіо Рубіо розкритикував ПАР, зазначивши, що “контраст із Південною Африкою разючий”. За його словами, південноафриканська “економіка застоюється через обтяжливий регуляторний режим, зумовлений расовими образами” та “корупцією”. Тому США не запрошуватимуть Південну Африку до Маямі, так само як Вашингтон бойкотував нещодавній саміт G20 у Йоганнесбурзі. -
У РФ палає черговий НПЗ – соцмережі
У ніч проти п’ятниці, 5 грудня, БПЛА вкотре атакували Сизранський нафтопереробний завод, що у Самарській області, внаслідок чого там сталася пожежа. Відповідні фото і відео поширюються у соцмережі.
Офіційної інформації наразі немає. -
В ООН сумніваються у швидкому завершенні війни в Україні
Перспектива швидкого припинення вогню у війні в Україні виглядає сумнівно, вважає помічник генерального секретаря ООН, постійний представник і координатор гуманітарних програм в Україні Матіас Шмале. Про це він сказав під час спілкування з журналістами у штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку, передає Укрінформ.
“Хоч були моменти обережного оптимізму, я не бачу передумов для закінчення цієї жахливої трагедії”, – зазначив Шмале. Він додав, що на територіях України, особливо на сході, не спостерігається руху до припинення бойових дій.
“Війна триває, відбуваються значні руйнування інфраструктури та людських життів, люди гинуть і зазнають поранень”, – наголосив представник ООН.
За його словами, особливе занепокоєння викликає початок зими та ризики перебоїв з енергопостачанням.
“Люди можуть залишитися заблокованими у багатоповерхівках, а якщо руйнування інфраструктури триватимуть швидше, ніж її відновлення, це може призвести до катастрофічних наслідків у розпал суворої зими”, – пояснив Шмале.
Він нагадав приклад Сум, де кілька тижнів тому 40 тисяч мешканців залишилися без комунікацій, і лише завдяки зусиллям гуманітарних служб вдалося уникнути евакуації.
Разом з тим, Шмале відзначив стійкість українців.
“У Херсоні я відвідав підземний пологовий будинок – на поверхні війна, а під землею допомагають жінкам, що народжують дітей. Це демонструє опір українців”, – зазначив він.
Шмале також навів аналогічні приклади – підземні школи у Харкові на базі метро, де діти продовжують навчання.
Гуманітарний координатор також наголосив на поєднанні допомоги з відновленням. Деякі організації розміновують сільськогосподарські поля, а агентства ООН у сфері продовольства допомагають фермерам відновлювати роботу. Це, на його думку, підтримує надію на кращу перспективу.
Раныше ЗМІ писали, що Росія виступає проти угоди з врегулювання війни в Україні, якщо та “не буде відповідати її вимогам”. Зокрема Москва проти компромісів щодо Донбасу, обмеження армії України та визнання окупованих територій. -
БПЛА атакували порт у Темрюку
У ніч проти п’ятниці, 5 грудня, у порту міста Темрюк, що у Краснодарському краї РФ сталася пожежа. Місцева влада заявила про “атаку БПЛА київського режиму”.
“Через атаку БПЛА київського режиму пошкоджено елементи портової інфраструктури у Темрюку. Сталося загоряння. На місці працюють спеціальні та екстрені служби. За попередньою інформацією, постраждалих немає, персонал евакуйований”, – йдеться в повідомленні оперштабу Краснодарського краю.
Тим часом у соцмережах пишуть, що пожежа сталася на нафтобазі у порту, де палає один з резервуарів.
Також місцеві жителі діляться кадрами пожежі. Нагадаємо, 28 листопада морські дрони СБУ SeaBaby уразили в Чорному морі два підсанкційні нафтотанкери KAIRO та VIRAT, що належать тіньовому флоту Росії. Пізніше на західному узбережжі Африки сталися “зовнішні вибухи” на ще одному танкері тіньового флоту РФ.29 листопада морські дрони повністю вивели з ладу швартовий пристрій Морського терміналу Каспійського трубопровідного консорціуму у Новоросійську, внаслідок чого було зупинено відвантаження нафти.
-
Зеленський очікує прогресу у вступі до ЄС
Україна розраховує на відчутний прогрес у переговорах щодо вступу до Європейського Союзу вже в найближчі місяці. Про це у четвер, 4 грудня, заявив президент Володимир Зеленський під час брифінгу з президентом Кіпру Нікосом Христодулідісом, передає Суспільне.
Цього дня кіпрський лідер вперше здійснив офіційний візит у Київ.
За словами Зеленського, цей візит напередодні головування Кіпру в Раді ЄС є важливим сигналом політичної підтримки України. Глава держави зазначив, що кіпрське головування може стати історичним з точки зору відкриття нових переговорних кластерів та ухвалення рішень, необхідних для просування України до членства в Євросоюзі.
Президент також наголосив, що Європа сьогодні формує нову глобальну роль, і Україна відіграє в цьому процесі ключову об’єднавчу функцію. Він подякував Кіпру за постійну політичну підтримку та конструктивну позицію під час євроінтеграційних перемовин.
“Ми розраховуємо, що найближчі місяці дадуть більше прогресу для шляху України в ЄС. І кіпрське головування може стати історичним з точки зору відкриття кластерів для України та інших необхідних рішень”, – сказав Зеленський.
Під час зустрічі сторони також обговорили підготовку нового санкційного пакета ЄС проти Росії. Зеленський підкреслив важливість посилення тиску на російський енергетичний сектор та перекриття схем обходу санкцій. Україна розраховує на роль Кіпру в цих питаннях, а також у просуванні європейських рішень щодо російських активів, які мають бути використані для відновлення України.
Окремою темою переговорів стало повернення викрадених Росією українських дітей. Зеленський подякував Кіпру за підтримку резолюції Генасамблеї ООН та наголосив на необхідності глобальних зусиль для звільнення всіх утримуваних українців.
Президент Кіпру Нікос Христодулідіс підтвердив, що його країна й надалі стоятиме на “правильному боці історії” – на боці України. Христодулідіс наголосив, що безпека України нерозривно пов’язана з безпекою всього Європейського Союзу, а також відзначив готовність Кіпру сприяти зміцненню санкційного режиму та підтримати подальше розширення ЄС.
“Я хотів би також поговорити в цьому пункті про розширення. Тому що це свідомий вибір України стати частиною Європейського Союзу, але також ми говоримо про геополітичні питання. Ми маємо просувати процедури розширення Європейського Союзу, посилюючи, окрім іншого, також нашу колективну безпеку та нашу демократичну стійкість”, – сказав президент Кіпру.
Він також підкреслив, що Кіпр добре знає, що означає окупація, і тому особливо розуміє ситуацію України. Христодулідіс запевнив, що під час кіпрського головування ЄС питання України залишатиметься одним із ключових. -
БПЛА масовано атакували Чугуїв
Росіяни увечері в четвер, 4 грудня, масовано атакували Чугуївську громаду. Про це повідомила міський голова Чугуєва Галина Мінаєва.
За її словами, російські БпЛА уразили непрацююче промислове підприємство. Пошкоджена будівля адміністративного корпусу, виникла пожежа, яку гасять рятувальники. Площа пожежі та завдані збитки наразі невстановлені.
“Також зафіксовано прильот 3 БПЛА у віддаленому мікрорайоні міста. Влучання відбулося в будівлю, яка раніше вже була знищена обстрілами. Внаслідок даного обстрілу виникла пожежа, постраждалі особи відсутні”, – зазначила Мінаєва.
Наразі працівники ДСНС проводять заходи щодо локалізації та ліквідації займання. -
Бельгія назвала умови щодо передачі активів РФ
Премʼєр-міністр Бельгія Барт де Вевер заявив, що його країна, де зберігаються заморожені російські активи, може підтримати передачу їх Україні у вигляді так званого “репараційного кредиту”. Але для цього Євросоюз має виконати три умови. Про це Де Вевер у четвер, 4 грудня, заявив у соцмережі X.
“Поширюється багато неправдивих інсинуацій, щоб чинити на нас тиск, але наші умови є розумними та конструктивними. Ми не збираємося обтяжувати себе безвідповідальними ризиками”, – написав політик.
Де Вевер наголошує, що використання активів, які знаходяться в депозитарії Euroclear, може мати потенційно негативні наслідки як для Бельгії, так і для Європи. Тому однією з умов для підтримки виділення “репараційного кредиту” він називає забезпечення “повної взаємної відповідальності за ризики”.
“Відповідно до чинних двосторонніх угод про захист інвестицій, компенсації за незаконну експропріацію можуть значно перевищувати вартість самих активів і включати складні відсотки, а також нереалізований прибуток. Тому, з нашої точки зору, гарантії повинні з першого ж дня покривати всі потенційні фінансові зобов’язання”, – пояснив бельгійський політик.
Другою умовою де Вевера є “забезпечення ліквідності та захисту від ризиків”. Бельгія хоче запевнитися, що депозитарій Euroclear матиме необхідні ресурси у разі потреби. До прикладу, якщо депозитарій підпаде під російські санкції чи Центробанк РФ вимагатиме компенсації.
Третя умова полягає в тому, що Брюссель очікує справедливого розподілу витрат. За словами де Вевера, участь в операції мають брати всі держави-члени ЄС, які мають на зберіганні російські активи:
“І ми повинні вимагати ці кошти пропорційно і рівномірно від усіх установ, які перебувають на території Європи, і, в ідеалі, навіть ширше, ніж територія Європи – включно з країнами, що входять до “коаліції рішучих”.
При цьому премʼєр Бельгії запевняє, що його країна “повністю підтримує Україну”.
“Ми лояльні до України. Ми завжди обиратимемо мир, свободу і демократію. Ми готові йти на жертви, але не можна вимагати неможливого від нашої країни. Це позиція уряду, і я сподіваюся отримати підтримку парламенту”, – йдеться в заяві Барта де Вевера.