Олена Кондратюк, Заступниця Голови Верховної Ради України
Підписуйтесь на канал та натискайте на дзвоник, аби бути в курсі усіх актуальних тем у Парламенті.
Долучайтесь до наших соцмереж:
https://www.facebook.com/radatvchannel
https://www.instagram.com/tv_rada
https://telegram.me/tv_rada
https://vm.tiktok.com/ZM8MbP1JV
Європейський союз вирішив відкласти запровадження заборони на продаж нових автомобілів з двигунами внутрішнього згоряння до 2035 року. Замість повного переходу до нульових викидів, виробники автомобілів зможуть скоротити викиди вуглецю на 90%. Це рішення прийнято для того, щоб підтримати економіку країн ЄС, де автомобільна промисловість є важливою. Раніше 27 країн-членів ЄС домовились припинити реєстрацію нових автомобілів з ДВЗ до 2035 року з метою зниження рівня викидів CO2 і досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року. У той же час, автовиробники стикаються з технологічними викликами та конкуренцією, зокрема від китайських компаній.
У Києві троє чоловіків були затримані після того, як вони вчинили терористичний акт у Дарницькому районі. СБУ повідомила, що затримання відбулося дуже швидко після вибухів. Ці чоловіки отримали завдання від російських спецслужб, були громадянами України і працювали на будівництві. Вони були завербовані через Телеграм-канали, отримали завдання на вибух та виготовили саморобні вибухові пристрої. Внаслідок двох вибухів загинув один нацгвардієць, а ще четверо людей отримали поранення. Зловмисників затримали після швидкого розслідування. їм готуються підозри за терористичний акт, що призвів до смерті людини.
Московський міський суд відсудив прокурора Міжнародного кримінального суду та кількох суддів до певних строків ув’язнення за відсутності. Генпрокуратура Росії заявила, що Карім Хан та інші представники МКС були визнані винними у спільній діяльності проти Росії та її громадян. Вони були засуджені за притягнення невинних осіб до відповідальності та інші злочини. Однак виконати вирок неможливо через відмову Інтерполу в розшуку цих осіб. МКС зобов’язаний додержуватися свого статуту і продовжить вести розслідування проти російських громадян, навіть якщо буде укладена амністія під час мирних переговорів щодо України.
У листопаді українці зареєстрували понад 2,6 тис. гібридних легкових автомобілів, що на 46% більше, ніж у минулому році. Цю інформацію оприлюднило Укравтопром. Нові автомобілі складали 51% від загальної кількості, що менше, ніж у листопаді минулого року. Найпопулярнішим гібридом серед нових авто залишається TOYOTA RAV-4 (310 одиниць), на другому місці – NISSAN X-Trail (77 одиниць), а на третьому – TOYOTA Yaris Cross (61 одиниця). У групі імпортованих гібридів з пробігом перше місце посідає FORD Escape (83 одиниці), за ним йдуть Fusion US (75 одиниць) та TOYOTA Prius (71 одиниця).
З початку цього року, заступник міністра енергетики України повідомив, що Росія атакувала енергетичні об’єкти країни близько 4,5 тис. разів. Росія випустила 1800 ракет, 50 тис. безпілотників і намагалася знищити енергетичні об’єкти. За словами посадовця, такого масштабного та цілеспрямованого терору щодо енергетичної системи інших країн не було. Проводяться роботи з відновлення та захисту об’єктів, а також залучаються кошти на ремонт та обладнання. Вже виконано ремонтні роботи, заплановано імпорт газу до кінця року і законтрактовано 50% потреби на наступний рік.
Служба безпеки та Національна поліція викрили трьох чоловіків, які здійснили подвійний терористичний акт у Києві 11 грудня. Затримання відбулося по «гарячих слідах» протягом 6 годин після вчинення вибухів.
За матеріалами справи, фігуранти діяли за завданням російських спецслужб.
Усі троє затриманих – громадяни України, уродженці Одеської та Донецької областей віком 23, 27 та 25 років.
Як встановило розслідування, у Києві вони працювали різноробочими на будівництві й одночасно шукали «легкі заробітки» у телеграм-каналах, де їх і завербував ворог.
Отримавши завдання на вчинення теракту, фігуранти розподілили ролі і, конспіруючись, придбали складові до саморобних вибухових пристроїв (СВП) у різних промислових магазинах.
Після виготовлення вибухівки вони розмістили її за координатами, які їм дав куратор. А для трансляції та координації вибуху рашисти встановили поблизу місця теракту мобільні телефони, які в режимі онлайн передавали відео ворогу.
Обидва вибухи відбулися на промзоні, яку патрулювали співробітники Нацгвардії.
Перший підрив стався, коли поруч із СВП проходили двоє нацгвардійців. Унаслідок цього один з них загинув, а інший військовослужбовець та охоронець локації зазнали травм різного ступеня тяжкості.
Наступний вибух стався під час прибуття на місце події працівників правоохоронних органів. Так, від вибуху постраждали ще двоє працівників поліції.
СБУ та Нацполіція оперативно встановили особи виконавців та затримали їх за місцем проживання.
У межах кримінального провадження за ч. 3 ст. 258 Кримінального кодексу України (терористичний акт, що призвів до загибелі людини) зловмисникам буде повідомлено про підозру.
Викриття та затримання фігурантів проводили співробітники Головного управління СБУ у м. Києві та Київській області спільно з працівниками Головного управління Нацполіції у м. Києві за процесуального керівництва Київської міської прокуратури.
У цьому відео директорки шкіл Київщини розповідають, які міфи найбільше лякають заклади під час інституційного аудиту та звідки ці стереотипи виникають. Вони діляться власним досвідом проходження аудиту, пояснюють, як насправді працюють експерти, і що змінюється в школі після зовнішнього оцінювання. Це чесний погляд зсередини, який допоможе зрозуміти реальну суть інституційного аудиту.
ТАЙМКОДИ
00:00 – Міфи та реальність інституційного аудиту
00:25 – Чому школи бояться інституційного аудиту?
02:30 – «Нас розщепили на атоми»: які помилки виявляє інституційний аудит
Тетяна Мишкіна, Ліцей №1 с. Петропавлівська Борщагівка
06:14 – Як правильно зрозуміти мету інституційного аудиту
Марина Мигаль, Академічний ліцей №1 ім. Андрія Малишка
07:30 – Чи перевіряють лише адміністрацію? Хто бере участь в інституційному аудиті
Стелла Михайлова, Боярський академічний ліцей «Лідер»
09:51 – Звідки беруться міфи про інституційний аудит
Іван Юрійчук, Державна служба якості освіти України
Заклади освіти в умовах воєнного стану👉 https://bit.ly/3yJWhhV
Рекомендації закладам освіти👉 https://bit.ly/3i721tt
Онлайн-курс «Управління якістю освіти в школі»👉https://bit.ly/37TXyEC
Порадник для директора ЗДО щодо розбудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти👉https://bit.ly/3zxn3rx
Facebook👉 https://www.facebook.com/SQEua
Twitter👉https://twitter.com/SQEua
Жителі Києва, серед яких є батьки спортсменів, тренери та активісти, виступили із петицією до Київської міської ради, щоб запобігти закриттю та можливому знесенню льодової арени Крижинка. Ця арена вже понад 40 років є важливим спортивним об’єктом для фігуристів та хокеїстів. Існує загроза, що 28 грудня її можуть припинити використовувати через продаж земельної ділянки під ареною приватному власнику та зміну її цільового призначення. Це може спричинити серйозні наслідки, такі як зупинка тренувань дітей та професійних спортсменів, руйнування спортивної бази, втрата можливості підготовки нових спортсменів та знищення унікальної спортивної інфраструктури. У петиції вимагається негайне втручання для збереження арени, перевірка законності зміни цільового призначення землі та інші заходи, які спрямовані на підтримку льодової арени та розвиток зимових видів спорту у місті.
Жителі Києва, батьки спортсменів, тренери та активісти виступили проти можливого закриття льодової арени Крижинка в столиці. Після того, як земельну ділянку під ареною продали приватному власнику, існує загроза, що на цьому місці може з’явитися житловий або офісний комплекс. Закриття арени може призвести до зупинки тренувань для сотень дітей та професійних спортсменів, руйнування спортивної бази та втрати можливості підготовки нових спортсменів. В петиції до міської ради вимагають продовження роботи арени, перевірку законності зміни цільового призначення землі та розгляд можливостей викупу об’єкта або передачу його у комунальну власність. Також пропонується заборонити демонтаж або реконструкцію арени, створити міську програму підтримки зимових видів спорту та забезпечити спортсменам тимчасові місця для тренувань. Автори петиції підкреслюють, що у Києві вже зараз не вистачає льодових майданчиків, особливо для молодих спортсменів.
