Більшість країн Європейського Союзу виступають за вжиття жорстких заходів проти Угорщини через план її уряду заборонити майбутні паради прайду в Будапешті. Дипломати з числа країн ЄС висловили стурбованість щодо цієї ситуації і закликали Єврокомісію вжити всі можливі заходи для зм’якшення цієї заборони. Європейські країни, такі як Австрія, Німеччина, Франція та інші, підтримують ініціативу щодо можливого позбавлення Угорщини права голосу в Євросоюзі через порушення її договорів. На засіданні Ради ЄС із загальних питань, яке відбудеться 27 травня, буде розглянута ця проблема та можливість вжиття відповідних заходів щодо Угорщини.
Позначка: ЄС
-
ЄС активно розробляє 18-й пакет санкцій проти РФ. Що він міститиме
Європейський Союз готується до введення 18-го пакету санкцій проти Росії. Однією з пропозицій є зниження стелі цін на нафту для країн G7 до 45 доларів за барель. Проте, обговорення цього питання ускладнюють розбіжності між ЄС і США, а також внутрішні розбіжності в ЄС. Також ЄС планує включити газопровід “Північний потік-2” до списку санкцій, щоб унеможливити повернення російського газу на європейський ринок. Крім того, розглядається розширення санкцій щодо “тіньового флоту” російських нафтових танкерів та відключення 20 банків від SWIFT. Президент України Володимир Зеленський закликав до посилення санкцій проти Росії для змусити її припинити війну на Україні.
-
ЄС готується до поетапного згортання захисту біженців з України – ЗМІ
Єврокомісія готується до представлення нової пропозиції щодо майбутнього тимчасового захисту для українців, які втекли від війни. Директива про тимчасовий захист (TPD), яка надає правовий захист біженцям в ЄС, розглядається на продовження або поступове згортання. ЄС активно обговорює вихід з режиму тимчасового захисту, розглядаючи різні сценарії, включаючи звуження охоплення програми або можливість створення нового правового механізму. Необхідно знайти рішення, що врахує як українців, які хочуть залишитися у ЄС, так і тих, які планують повернутися на батьківщину. Країни-члени ЄС планують обговорити це питання на засіданні Ради ЄС щодо юстиції та внутрішніх справ.
-
Трамп відклав мита на імпорт з ЄС
Президент США Дональд Трамп заявив, що відкладе запровадження 50% тарифів на увесь імпорт з Євросоюзу до липня, щоб дати більше часу для торговельних переговорів. Про це він у неділю, 25 травня, написав у соцмережі Truth Social.
“Сьогодні мені зателефонувала президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн з проханням продовжити термін дії 50% тарифу на торгівлю та Європейський Союз, який був 1 червня. Я погодився на продовження до 9 липня 2025 року. Для мене це було честю”, – написав Трамп, додавши, що перемовини мають розпочатися найближчим часом.
Тим часом глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у соцмережі X підтвердила розмову з Трампом та заявила, що ЄС потрібен додатковий час для досягнення торговельної угоди. За її словами, переговори будуть “швидкими та рішучими”.
“ЄС та США мають найважливіші та найтісніші торговельні відносини у світі… Щоб досягти хорошої угоди, нам знадобиться час до 9 липня”, – написала вона.
Раніше Трамп анонсував 50% мита на товари з ЄС, заявивши, що “наші переговори з ними ні до чого не призведуть”. Наступного дня він заявив, що “не шукає угоди з ЄС” і що тепер планує “грати в гру так, як він вміє”. -
ЄС має план Б забезпечення Києва зброєю – ЗМІ
Європейські країни розглядають можливість купівлі американської зброї для надання Україні у випадку, якщо США відмовляться від подальшої військової допомоги. Європа не має достатньо власної зброї для задоволення потреб України, тому виникає ідея закупити американську зброю та передати її українській стороні. Це може допомогти стримати наступ Росії та тиснути на Путіна для припинення війни. Також обговорюється продовження обміну розвідувальною інформацією між США та Україною. Експерти попереджають, що поставки зброї в Україну, ініційовані Джо Байденом, можуть завершитися цього літа, тому Європа планує заповнити цю порожнечу.
-
Трамп про 50% мита проти ЄС: Я не шукаю угоди
Американський президент Дональд Трамп вирішив не продовжувати перемовини з Європейським Союзом і оголосив про запровадження 50% мита на всі товари з ЄС з 1 червня 2025 року. Він заявив, що не шукає угоди і вже визначив умови – 50% мита. Таким чином, Трамп вирішив грати в гру “по-своєму” і вводити жорсткі заходи щодо торгівлі з Європою.
-
ЄС відновить квоти для агропродукції України
Європейський Союз вирішив введення тимчасових квот на імпорт сільськогосподарських товарів з України. Це рішення прийнято у зв’язку зі складною ситуацією, спричиненою вторгненням Росії. Квоти будуть діяти до кінця 2025 року, що обмежить експорт з України. Це є тимчасовим заходом, поки триває процес перегляду угоди про вільну торгівлю між ЄС та Україною. Це рішення не сприйняли всі країни-члени ЄС, але ніхто не проголосував проти нього.
-
Європейські ринки обвалилися після заяви Трампа про 50% мито
Європейські фондові ринки стрімко впали через заяву президента США Дональда Трампа про можливе введення 50% мита на всі товари з Європейського Союзу. Ця новина викликала негативну реакцію на ринках, зокрема індекс Stoxx 600 знизився на 1,5%, а акції автомобільних і люксових компаній втратили понад 3%. Інвестори стурбовані можливим ударом на світове економічне зростання. Дохідність державних облігацій єврозони також знизилася після цієї заяви. На тлі цих подій єна зміцнилася, долар впав до неї на 1%, а євро залишився в плюсі відносно долара. Трамп заявив, що його мета – зменшити торговельний дефіцит США, але цей крок може сильно вразити як економіку США, так і Європи.
-
Трамп пообіцяв 50% мито на європейські товари
У п’ятницю європейські фондові ринки різко впали через заяву президента США Дональда Трампа про намір ввести 50% мито на всі товари з Європейського Союзу. Його заява також критикувала ЄС за вигоди від торгівлі з США. Це спричинило негативну реакцію інвесторів, які втратили сподівання на мирне вирішення торгових суперечок. Ринки впали, індекси знизилися, акції автомобільних і люксових компаній втратили вартість. Світові економічні очікування також постраждали. Такий крок Трампа викликав хвилю невизначеності на ринках і спричинив зниження доходності державних облігацій єврозони.
-
“Торгівельний безвіз” з ЄС завершується, і ось головні небезпеки
Ключова дата – 5 червня Європейський Союз запровадив механізм автономних торговельних заходів (АТЗ) (“митний” або “Торгівельний безвіз”) для України у червні 2022 року. Ці заходи стали ключовим інструментом підтримки української економіки після початку повномасштабного вторгнення Росії. Вони передбачали тимчасове скасування митних зборів та квот на імпорт українських товарів до ЄС, що значно сприяло зростанню українського експорту.
Дія цих АТЗ триває до 5 червня 2025 року, і подальші умови торговельних відносин між Україною та ЄС обговорювали для останнього. Для України ці пільги допомагали підтримувати економіку, але низка країн, зокрема Польща, Угорщина та Франція, виступали проти їх продовження. Вони заявляли, що український імпорт тисне на ціни та шкодить місцевим фермерам.
Ще в квітні один з європейських посадовців, обізнаний з перебігом перемовин щодо торгівлі, на умовах анонімності повідомив виданню “Європейська правда”, що ЄС не запровадить нових торговельних преференцій для України відразу після завершення дії чинного механізму лібералізації після 5 червня 2025 року. Тобто умови торгівлі повернуться до довоєнних.
Джерело в коментарі ЄП повідомило, що для України закінчаться як торговельні преференції, так і обмежувальні заходи, що нині встановлені проти ряду товарних найменувань, таких як м’ясо курки, яйця, мед і так далі. Посадовець додав, що обговорюється ідея залишити торговельні преференції для деяких найменувань українського експорту в ЄС, таких, як сталь. “Далі Євросоюз продовжить дискусії щодо внесення змін до статті 29 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, щоб розробити максимально вигідні для обох сторін умови торгівлі, та підтримати економіку України, яка потерпає від війни”,- сказав європейський посадовець. Вже 21 травня стало відомо, що з 5 червня Польща скасовує АТМ.А 22 травня європейська комісія ухвалила перелік перехідних заходів щодо українського експорту в ЄС, які наберуть чинності після завершення “торгівельного безвізу”. Про це під час спілкування зі ЗМІ повідомив речник Єврокомісії Балаж Уйварі, пише “Європейська правда”. “Тепер ми не шукаємо щорічного продовження цих заходів, ми шукаємо довгострокове рішення. Саме тому – зосереджуємося на ПВЗВТ, поглибленій та всеохоплюючій угоді про вільну торгівлю, яка існує між Європейським Союзом та Україною з 2016 року. Зараз тривають переговори щодо її перегляду, модернізації та актуалізації. Це наш довгостроковий фокус”, – розповів Балаж Уйварі. “Руйнівні наслідки” Українські чиновники та фермерські асоціації попереджають, що припинення дії нинішніх правил торгівлі з ЄС може призвести до скорочення експорту на 3,3 млрд євро і падіння ВВП на 2,5%. А видання Financial Times пише про “справді руйнівні” наслідки, особливо на тлі невизначеності щодо військової підтримки з боку США.
Загалом, пише Центр економічної стратегії, варто очікувати, що повернення до умов Поглибленої і всеохопної зони вільної торгівлі (ПВЗВТ) найбільш відчутно вдарить по українських виробниках агропродукції з вищою доданою вартістю, зокрема, виробниках цукру, птиці, яєць, та продуктів переробки рослинництва.
Як зауважила голова комітету з євроінтеграції УКАБ Олександра Авраменко вінтерв’ю Latifundist, українському АПК хотілося вірити, що Україна й надалі матимеме необмежений доступ до ринку ЄС. Хоча, зауважує вона, потрібно було ще рік тому починати готуватися до найгіршого сценарію.