Про жодне припинення торгівлі України та ЄС не йдеться. Про це увечері в четвер, 22 травня, заявила віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина у Facebook.
За словами Стефанішиної, Україна та ЄС розпочали діалог щодо довгострокового рішення у сфері торгівлі.
“Про жодне припинення вільної торгівлі не йдеться: ринок ЄС залишається відкритим для українських товарів. Ми домовилися швидко й конструктивно працювати над досягненням довгострокового рішення”, – написала Стефанішина.
Вона наголосила, що рішення Європейської Комісії ухвалити перелік перехідних заходів щодо українського експорту в ЄС, які наберуть чинності з 6 червня 2025 року після того, як завершиться термін дії автономних торгівельних заходів для України, є проміжним.
“Це дозволить уникнути найгіршого сценарію та досягти стійкого рішення в межах угоди про вільну торгівлю між Україною та ЄС”, – зазначила Стефанішина.
Як відомо, у травні 2022 року Рада ЄС вперше ухвалила рішення скасувати на рік всі мита і квоти на експорт з України для підтримки у зв’язку з повномасштабним вторгненням Росії. Цей режим було продовжено у 2023 роціта у 2024 році. Але він закінчиться 5 червня 2025 року.
Україна та ЄС торгуватимуть по-іншому
Позначка: ЄС
-
Стефанішина: ЄС не закриває ринок для українських товарів
-
Євродепутати закликають ЄС заморозити усе фінансування Угорщини
Низка депутатів Європарламенту направила звернення до керівництва ЄС із закликом заморозити все фінансування для Угорщини через подальше обмеження свобод, підрив демократії та недотримання законодавства і цінностей ЄС, повідомляє LRT.
Зазначається, що через уряд Угорщини під керівництвом Віктора Орбана постійно конфліктує з ЄС, через що вже було заморожено мільярди євро. Підставами стало поводження з прохачами притулку та підозри в корупції.
У листі депутати зауважили, що Угорщина не лише не прагне покращень – спостерігається “подальша тривожна регресія”. Зокрема, автори згадали про нещодавній закон щодо заборони ЛГБТК-реформ у Будапешті та реформи, спрямовані на підрив незалежності судів.
“Продовжувати фінансувати корумпований режим, який відкрито підриває європейські цінності, – неприйнятно. Тому ми закликаємо негайно припинити будь-яке фінансування Угорщини, використовуючи всі доступні правові інструменти”, – йдеться у зверненні парламентарів.
Зазначається, що лист був ініційований фракцією Зелених. Проте підписи під ним поставили і представники інших фракцій Європарламенту, зокрема правоцентристської Європейської народної партії, центристської партії “Оновимо Європу”, а також – соціал-демократичної СДП. Загалом лист підписали 26 депутатів. -
Каллас закликала Сербію зробити “стратегічний вибір” між Заходом і Сходом
Верховна представниця ЄС із зовнішньої політики Кая Каллас закликала Сербію зробити “стратегічний геополітичний вибір”, заявивши, що майбутнє країни в Європейському Союзі залежить від того, які цінності вона вирішить підтримати. Про це інформує AP у четвер, 22 травня.
Про це Каллас заявила у четвер під час візиту до Белграда, невдовзі після того, як президент Сербії Александар Вучич проігнорував застереження Євросоюзу й відвідав парад 9 травня в Москві, де стояв поруч із главою РФ Володимиром Путіним.
“Сербія стоїть перед стратегічним вибором – де вона хоче бути. Європейське майбутнє Сербії залежить від тих цінностей, які вона обирає”, – наголосила Каллас.
За її словами, вона обговорила з Вучичем його поїздку до Москви.
“Я висловила свою дуже чітку позицію. І справді не розумію, чому потрібно стояти поруч з людиною, яка веде цю жахливу війну в Україні”.
Каллас зазначила, що Вучич надав власне пояснення, і що розмова з ним була “дуже предметною”.
Попри заявлене прагнення до вступу в ЄС, Сербія під керівництвом Вучича зберігає тісні зв’язки з Росією та Китаєм. Белград не приєднався до санкцій проти РФ, продовжує імпортувати російські енергоносії та не підтримує більшість заяв ЄС, що засуджують вторгнення в Україну.
Сам Вучич пояснив свою участь у московському параді “збереженням традиційних дружніх зв’язків” з Росією, зокрема – культурних і релігійних.
Разом із тим, у самій Сербії вже пів року тривають масштабні антикорупційні протести, які посилилися після трагедії на залізничній станції, що забрала життя 16 осіб. Багато сербів звинувачують у цьому корупцію при будівництві інфраструктури.
Каллас наголосила, що хоч політичне керівництво Сербії і надалі декларує бажання вступити до ЄС, реальні кроки з реформ мають підтвердити цю риторику. -
В ЄС запровадять на добрива з Росії та Білорусі мита до 100%
Європейський парламент підтримав значне підвищення мит на російські та білоруські добрива і частину сільгосппродукції. Нові ставки мають обмежити фінансування війни проти України та зменшити ризики для продовольчої безпеки ЄС. Про це йдеться в прес-релізі, опублікованому на сайті Європарламенту.
Рішення підтримали 411 євродепутатів, 100 проголосувало “проти”, а ще 78 – “утрималися”.
З 1 липня мита на деякі азотні добрива зростатимуть поступово – від нинішніх 6,5% до майже 100%. Це фактично зупинить торгівлю. Ще на деякі товари, зокрема м’ясо, молочну продукцію, фрукти та овочі, накладуть додаткове 50% мито.
У 2023 році понад 70% добрив, які використовувалися в ЄС, були азотними — і чверть таких добрив імпортували саме з Росії. Загальна вартість цих поставок – близько 1,3 млрд євро (1,5 млрд дол).
На тлі рішень ЄС речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що “внаслідок нових мит добрива для європейців подорожчають”, а їх якість “знизиться”. За його словами, попит на російські добрива на інших ринках все ще високий і що “російські добрива – найвищої якості”.
Нові мита також торкнуться ще 15% аграрного імпорту з Росії, який раніше не обкладався тарифами. Мова про товари на суму 380 млн євро.
Імпорт з Білорусі у 2023 році становив 92 млн євро з сільгосппродукції і 30 млн – з добрив.
У Єврокомісії пояснили, що імпорт добрив із Росії створює ризик політичного тиску з боку Москви й загрозу стабільності агросектора ЄС.
Європарламентарі вважають, що ці заходи значно скоротять імпорт товарів з РФ та Білорусі в ЄС, незалежно від того, чи походять вони з цих двох країн, чи експортуються ними прямо, чи опосередковано. -
Київ пропонує ЄС план посилення санкцій проти РФ
Україна пропонує Євросоюзу ухвалити нові масштабні заходи для ізоляції Росії. Відповідні пропозиції будуть представлені ЄС вже наступного тижня. Про це у середу, 21 травня, повідомило агентство Reuters із посиланням на неопублікований документ.
За даними видання, у документі Київ закликає ЄС вжити радикальніших заходів для ізоляції Москви – зокрема, дозволити конфіскацію активів підсанкційних осіб із передачею їх Україні, а також запровадити санкції проти окремих покупців російської нафти. Це може включати навіть вторинні санкції – наприклад, щодо компаній з Індії чи Китаю, які імпортують російську нафту.
Київ також наполягає на зміні механізму ухвалення санкцій у межах ЄС – замість одностайного голосування пропонується впровадити систему ухвалення рішень більшістю голосів, щоб окремі країни не могли блокувати санкційні ініціативи.
Агентство нагадує, що документ готується на тлі зниження тиску на Росію з боку США. Нагадаємо, 19 травня Трамп провів телефонні розмови з Путіним і президентом України Володимиром Зеленським. Після цього американський лідер не оголосив санкції проти РФ, як це очікувалося, натомість заявив, що Росія та Україна мають негайно розпочати переговори про припинення вогню та завершення війни. Також Трамп зазначив, що його розмова з Путіним пройшла “дуже добре”.
На тлі нерішучості США, Євросоюз схвалив 17 пакет санкційних обмежень проти Росії. Пакет спрямований проти майже 200 кораблів “тіньового флоту” Москви. А Велика Британія оголосила про 100 нових санкцій проти Росії – обмеження застосовані до військового, енергетичного та фінансового секторів країни. -
Євросоюз погодив €150 млрд на інвестиції у зброю
Країни Євросоюзу ухвалили рішення про створення інструменту Security Action for Europe (SAFE), який дозволить запозичити до 150 мільярдів євро для інвестицій в оборонну промисловість країн-членів блоку. Ця програма є першою великою ініціативою ЄС для збільшення інвестицій у європейський оборонний потенціал. SAFE надасть країнам-членам можливість спільно інвестувати у європейську оборону, що зміцнить загальну безпеку. Ініціатива також передбачає спрощення процедур спільних оборонних закупівель та надає низькі відсотки по багаторічному кредиту, гарантованому бюджетом ЄС. Це рішення вважається важливим кроком до зміцнення Європи в глобальній арени та є відповіддю на виклики сучасності, такі як конфлікт в Україні та заклики до більших інвестицій у безпеку від президента США Дональда Трампа.
-
ЄС ускладнив життя російським олігархам – Сибіга
Глава МЗС України, Андрій Сибіга, привітав нові зміни до санкційного законодавства, які Євросоюз ухвалив у травні. Ці зміни ускладнюють російським олігархам і бізнесменам ухилення від санкцій. Тепер вони не зможуть легко приховувати свої активи та маскувати свої бенефіціарів. Крім того, нові правила дозволяють покарати самого олігарха або тих, хто допомагає ухиленню від санкцій. Сибіга наголосив, що тепер самі олігархи повинні доводити, що не підпадають під санкції, а не ЄС. Він закликав інші країни прийняти схожі рішення, щоб унеможливити обхід санкцій. Глава МЗС вважає, що такі регуляторні зміни, хоч і менш помітні для громадськості, мають великий вплив і допомагають підвищити вартість війни для Росії та сприяти досягненню миру.
-
Розкол усередині НАТО: у ЄС та США різна думка щодо санкцій проти РФ
Європейський Союз продовжує нарощувати тиск на Росію через затягування мирних переговорів з Україною, вводячи нові санкції у сферах судноплавства, фінансів та енергетики. ЄС також працює над подальшими обмежувальними заходами. У цей же час Велика Британія оголосила про введення ста нових санкцій проти Росії, спрямованих на військовий, енергетичний та фінансовий сектори країни. Ці заходи також стосуються гібридних загроз та порушень прав людини.
Україна пропонує встановити граничну ціну на російську нафту, що може призвести до обвалу фінансування російської війни. США, після розмови Трампа з Путіним, відмовилися посилювати санкції проти Росії, хоча раніше звучали погрози щодо цього. Держсекретар США Марко Рубіо погрожував пекельними санкціями Росії у разі відсутності прогресу щодо миру в Україні.
-
Заборона газу РФ: в ЄС планують обійти вето Орбана і Фіцо
Європейський Союз планує встановити квоту на нуль для імпорту російського газу без одностайного схвалення в блоці. Це рішення призначене для зменшення залежності ЄС від поставок газу з Росії та для підтримки України у війні з Кремлем. План передбачає фазове припинення контрактів на газ до кінця 2027 року, що відкриє двері для більшого постачання скрапленого природного газу з Америки до Європи. Більшість країн підтримують цей план, що спрямований на зменшення впливу Росії на енергетичний ринок Європи.
-
Сибіга розповів про ситуацію з поставками снарядів від ЄС
Країни-члени Європейського Союзу вже передали Україні більше половини обіцяних двох мільйонів артилерійських снарядів. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга зазначив, що працюють над тим, щоб якнайшвидше забезпечити решту. Він також підкреслив важливість ухвалення рішень для стримування Росії та прискорення вступу України до ЄС. Президент Володимир Зеленський раніше заявив про сподівання на отримання трьох мільйонів артилерійських снарядів від партнерів цього року, зокрема, 1,8 мільйона в рамках “чеської ініціативи”.