Позначка: ЄС

  • Війна РФ з НАТО: ударом по літаках Україна дає Заходу час підготуватися

    Війна РФ з НАТО: ударом по літаках Україна дає Заходу час підготуватися

    Розбудова “матеріальної бази” Можливість того, що у найближчому майбутньому відбудуться певні події, можна прогнозувати за деякими непрямими ознаками. Це стосується і всього страшного та сумного, зокрема війни.
    Наприклад, в кінці грудня 2021 року у Росії створили національний стандарт із інструкцією для швидкої організації братських могил під час війни чи надзвичайних ситуацій. Невиправні оптимісти тоді обрали не помічати цього дивного, як на мирний час, рішення. Але буквально через кілька місяців окупанти вже застосували цю нелюдську практику у Маріуполі, Бучі, Ізюмі.
    Й ось ще одна новина, що з’явилася: 30 травня 2025 року Путін підписав указ, котрий надає російському уряду повноваження забирати контроль над оборонними підприємствами у разі невиконання ними державних контрактів в умовах воєнного стану.
    Про що може свідчити це чергове “ноу-хау” кремлівців? Як вважають аналітики Інституту вивчення війни (ISW) – насамперед про підготовку Росії до затяжного конфлікту з НАТО.
    Новий указ дозволяє міністерству промисловості та торгівлі РФ усувати власників оборонних підприємств, якщо ті не виконують держзамовлення, й замість них призначати керуючі компанії. йдеться у звіті ISW за 31 травня.
    Під дію документа, уточнюють фахівці, потрапляють підприємства РФ, котрі працюють у галузі авіації, суднобудування, виробляють оборонну продукцію, а також державні підрядники.
    Таким чином, Путін, ймовірно, встановлює правові умови, що дозволять уряду Росії повністю контролювати елементи російської економіки та ОПК у разі запровадження Кремлем повного воєнного стану та переходу країни на “воєнні рейки” зазначають аналітики. Що, де, коли? Де саме може розпочатися така війна? Росія може готувати, наприклад, напад на Фінляндію – вважає військовий аналітик Денис Попович. “Безумовно, це (посилення присутності РФ на фінському кордоні – ред.) є підготовкою, бо навіщо тоді розширювати військову інфраструктуру? Просто так це не робиться. Давайте згадаємо: перед тим, як здійснити широкомасштабний наступ на територію України, Російська Федерація так само розширювала військову інфраструктуру кілька років до цього. Росія будувала військові містечка, а вже безпосередньо перед початком вторгнення почалось стягування військ, будівництво військових таборів і т. д.”, – зауважив Попович в ефірі 24 каналу. І, якщо говорити про Фінляндію, то згідно з супутниковими даними там можна бачити будівництво додаткових потужностей росіян до тих військових містечок, продовжив він. А головне, що ми бачимо – це будівництво рокадних доріг, тобто магістралей, котрі проходять паралельно майбутній лінії фронту. Вони, за словами Поповича, є дуже зручними для логістики, а том вкрай важливими. “Тому всі ці маркери свідчать про те, що РФ в якомусь майбутньому може готуватись, зокрема, до наступу проти Фінляндії”, – підсумовує він. При цьому німецьке видання Bild повідомило, що жителі Литви почали масово залишати регіон Сувалкського коридору через страх можливого вторгнення Росії після оголошення Німеччини, Франції, США та Великобританії про зняття всіх обмежень на далекобійність зброї, яку Україна може застосовувати по території Росії.
    А за словами начальника Генерального штабу збройних сил Німеччини генерала Карстена Бройера, Росія сприймає війну в Україні як “продовження” більш широкого конфлікту з НАТО і “намагається знайти шляхи проникнення у наші оборонні лінії і випробовує їх”. Як приклади таких дій, він навів атаки на підводні кабелі у Балтійському морі, кібератаки на громадський транспорт і появу дронів над критичною інфраструктурою у Німеччині.
    Загалом, за оцінками данської розвідки, Росія може підготувати локальний напад на котрусь з європейських країн за шість місяців, регіональний конфлікт у Балтії – за два роки, а масштабну війну в Європі – за п’ять років.
    На чому заснований цей прогноз? Попри втрати, бойові сили РФ нині вдвічі більші, ніж у 2022 році. РФ також вдалося налагодити масове виробництво зброї та БПЛА і навчитися ефективно боротися із західним озброєнням, зокрема з HIMARS. Росія також вдосконалює ракети типу Іскандер – за словами західних офіцерів, навіть системи Patriot не завжди можуть їх перехопити. Коли говорять дрони, літаки мовчать Однак Україні, попри все це, вдається й далі стояти щитом проти російської навали на Європу, застосовуючи проти ворога тактику асиметричних військових операцій.
    Найрезонансніша і дійсно безпрецедентна з них станом на зараз – це, одночасне успішне ураження 1 червня нашими Силами оборони чотирьох російських тилових аеродромів, де базувалася стратегічна авіація ворога.

  • Роумінг як вдома: Україна зробила черговий крок на шляху євроінтеграції

    Роумінг як вдома: Україна зробила черговий крок на шляху євроінтеграції

    Україна зробила важливий крок у напрямку приєднання до ініціативи Європейського Союзу щодо роумінгу як вдома. Президент України підписав закон, який впроваджує норми ЄС щодо електронних комунікацій. Це означає, що Україна створила умови для вступу до Єдиного цифрового ринку ЄС у секторі роумінгу. Наступним кроком є подання закону до Європейської комісії для оцінки його відповідності європейському праву. Якщо результат буде позитивним, то Україна може отримати можливість використовувати послуги роумінгу в країнах ЄС за домашніми тарифами. Це означає, що українці зможуть подорожувати по країнах ЄС, не переживаючи про високі витрати на зв’язок і необхідність шукати Wi-Fi для підключення.

  • Митні погрози Трампа обвалили європейські біржі

    Митні погрози Трампа обвалили європейські біржі

    У понеділок європейські фондові індекси розпочали торги зі зниженням після попереднього зростання у травні. Причиною цього став намір президента США Дональда Трампа збільшити мита на імпорт сталі та алюмінію до 50%, що може призвести до напруження у світовій торгівлі. Європейський індекс STOXX 600 знизився на 0,5%, після зростання приблизно на 4% у травні. Європейський Союз заявив про готовність до контрзаходів у разі введення нових тарифів. Акції металургійних компаній, зокрема ArcelorMittal і Aperam, втратили близько 1%, а акції автовиробників, зокрема Stellantis, Mercedes-Benz, BMW і Volkswagen, також опустилися на 1,4-3%. Сектор автопрому зазнав втрат у 1,6%. Акції компаній luxury-сегмента, які залежать від експорту до США, також знизилися на 1,6%. Німецький індекс DAX втратив 0,6%. Акції енергетичних компаній зросли внаслідок рішення країн ОПЕК+ збільшити видобуток нафти у липні. Також підвищився індекс оборонних компаній через напругу між Росією та Україною.

  • Що станеться після зміни моделі торгівлі України з ЄС

    Що станеться після зміни моделі торгівлі України з ЄС

    5 червня закінчується Автономний торговельний режим між ЄС та Україною, що хвилювало українських аграріїв. Проте, Брюссель і Київ працюють над новою моделлю торгівлі, яка буде діяти до вступу України до ЄС. Згідно з повідомленнями Мінекономіки, ситуація може не бути такою катастрофічною, як було спочатку побоювання. Україна та ЄС обговорюють нові умови взаємної торгівлі, зокрема в аграрному секторі. Можливо, що вже в червні буде представлена нова модель торгівлі, яка задовольнить обидві сторони. Є певні перестороги щодо експорту пшениці, проте попит на українську кукурудзу може залишитися високим. Після закінчення дії АТМ нічого драматично не зміниться у доступі українських товарів на ринок ЄС. Щодо інших товарів, таких як цукор, мед, яйця та м’ясо птиці, будуть прийматися індивідуальні рішення. Є різні варіанти торгівлі після закінчення АТМ, включаючи повернення до попередніх умов ЗВТ з тарифними квотами або повну лібералізацію. Експерти вважають, що ЄС може обрати проміжні варіанти, які будуть сприятливі як для ЄС, так і для України.

  • Pornhub потрапив під слідство ЄС через неналежний захист дітей

    Pornhub потрапив під слідство ЄС через неналежний захист дітей

    Європейська комісія розпочала розслідування чотирьох відомих порносайтів – Pornhub, Stripchat, XNXX та XVideos – через те, що вони не забезпечили ефективний захист від доступу неповнолітніх до контенту для дорослих. Розслідування проводиться в рамках закону ЄС про цифрові послуги, який спрямований на боротьбу з онлайн-загрозами, такими як дезінформація, кібератаки та продаж підробок. Один з головних аспектів закону – захист дітей в Інтернеті, щоб уникнути психологічної шкоди від перегляду порнографічного контенту. Після аналізу політик цих компаній Єврокомісія визнала, що їхні методи перевірки віку, наприклад, одноразові кліки, не є ефективними для захисту неповнолітніх. Якщо порносайти запропонують відповідні механізми перевірки віку, розслідування може бути зупинено, інакше їм загрожує штраф до 6% від річного обороту.

  • ЄС та Індія проведуть спільні військові навчання в Індійському океані

    ЄС та Індія проведуть спільні військові навчання в Індійському океані

    Європейський Союз та Індія планують провести спільні військово-морські навчання в Індійському океані на початку червня. Участь у них візьмуть кораблі ВМС Індії та два фрегати з операції ЄС ATALANTA. Основна мета навчань – вдосконалення навичок протидії піратству та підвищення ефективності співпраці між екіпажами. Ця спільна ініціатива підкреслює важливість вільного та правового порядку в морях Індо-Тихоокеанського регіону. Раніше ЄС та Індія вже проводили подібні навчання в інших регіонах, а також співпрацювали у питаннях безпеки морського сполучення.

  • Фон дер Ляєн відзначили премією Карла Великого

    Фон дер Ляєн відзначили премією Карла Великого

    Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн отримала престижну Міжнародну премію імені Карла Великого за свій внесок у розвиток міждержавної співпраці та взаєморозуміння в Європі. Цьогоріч вперше до нагороди додається грошова винагорода у розмірі одного мільйона євро, яку спрямують на підтримку українських дітей. Фон дер Ляєн висловила вдячність за цю нагороду та пообіцяла продовжувати працювати на благо об’єднаної та незалежної Європи. На церемонії вручення нагороди король Іспанії Феліпе VI виступив з закликом до європейської єдності та відхиленням від ідей про розпад Євросоюзу.

  • Ринки злетіли після рішення суду щодо мит Трампа

    Ринки злетіли після рішення суду щодо мит Трампа

    Фондові ринки в Європі та США піднялися після того, як Федеральний суд у США заблокував указ президента Трампа про введення нових мит на імпорт. Суд визнав, що Трамп вийшов за межі своїх повноважень, встановивши мита на імпорт з країн-партнерів США. Хоча Білий дім подав апеляцію, ринки відчули тимчасове полегшення. Проте, існує невизначеність щодо реакції влади, оскільки це рішення може бути оскаржене ще до Верховного Суду. Аналітики зазначають, що це може суттєво вплинути на торгівлю іншими країнами. На фоні цих подій, різні індекси та ф’ючерси показали змішані результати.

  • В ЄС оголосили нову стратегію безпеки Чорного моря

    В ЄС оголосили нову стратегію безпеки Чорного моря

    Європейський Союз представив нову стратегію для регіону Чорного моря, спрямовану на забезпечення стабільності, безпеки та розвитку. Ця стратегія передбачає поглиблення співпраці з країнами Чорноморського регіону, такими як Україна, Молдова, Грузія, Туреччина, Вірменія та Азербайджан. Євросоюз планує інвестувати у розвиток транспортної, енергетичної та цифрової інфраструктури, сприяючи економічному зростанню та створюючи вигоди як для партнерів у регіоні, так і для самого ЄС.

    Стратегія ґрунтується на трьох основних напрямках співпраці: підвищенні безпеки, сприянні сталому розвитку та економічному зростанню, охороні довкілля та адаптації до змін клімату. Чорноморський регіон вважається важливим транзитним коридором, тому стратегія спрямована на зміцнення його інфраструктури та забезпечення стійкого розвитку.

    Ця стратегія також поєднується з іншими ініціативами ЄС, такими як Глобальний шлюз, Східне партнерство та процес розширення ЄС, що сприяє сталому розвитку, інвестиціям та реформам в країнах регіону. Анонсована місія Baltic Sentry в Балтійському морі НАТО також відзначається як ініціатива для забезпечення безпеки в регіоні.

    Загалом, ця стратегія має на меті зміцнити співпрацю та забезпечити стале розвиток Чорноморського регіону, особливо в умовах геополітичних викликів, таких як конфлікт Росії з Україною.

  • Угорщина та Словаччина відмовилися підтримати документ про стійкість ЄС

    Угорщина та Словаччина відмовилися підтримати документ про стійкість ЄС

    Угорщина та Словаччина відмовилися підписати документ, який мав зміцнити демократію в Європейському Союзі. Цей документ передбачав боротьбу з дезінформацією, фальсифікаціями та підвищення рівня демократії у ЗМІ. Польща, яка головує в ЄС, повідомила, що Угорщина та Словаччина відмовилися підтримати документ під час засідання Ради ЄС. Ця ситуація виникла через розбіжності у поглядах на важливі питання демократії та свободи слова в Європейському Союзі. Також наголошується, що деякі депутати Європарламенту вимагають припинення фінансування для Угорщини через порушення демократичних цінностей ЄС.