Україна та Угорщина домовились про регулярні консультації, спрямовані на зняття блокування угорцями переговорів щодо вступу України до Європейського Союзу. Українська сторона вже представила конкретні пропозиції для врегулювання спірних питань, а наступні кроки можуть бути визначені після зустрічі, запланованої на 12 травня. Угорщина вимагає врахувати 11 пунктів у рамках майбутніх переговорів про членство України в ЄС, а Україна вже представила план заходів щодо захисту прав національних меншин, враховуючи всі вимоги угорської сторони. Проблеми угорської меншини на Закарпатті є однією з ключових причин блокування угорськими вимогами переговорів про вступ України до ЄС. Попри початок діалогу між Україною та Угорщиною, Будапешт не приєднався до декларації щодо підтримки України та засудження російської агресії на саміті Ініціативи Тримор’я.
Позначка: ЄС
-
Країни ЄС пішли на вимушений крок через війну в Україні
Шістнадцять країн-членів Європейського Союзу подали запит на виняток із фіскальних правил ЄС, щоб мати можливість збільшити витрати на оборону понад встановлені ліміти бюджетних витрат. Цей виняток дозволить країнам інвестувати у сферу оборони, залишаючись при цьому в межах фіскальних правил ЄС. Деякі країни вже подали офіційний запит до виконавчого органу ЄС. Це рішення дозволить країнам збільшити свої витрати на оборону до 1,5% свого ВВП щорічно протягом чотирьох років. Рада ЄС пояснила, що всі країни-члени мають збільшувати свої оборонні можливості, і система економічного управління ЄС дозволяє використовувати гнучкість у випадках виняткових обставин, що мають великий вплив на державні фінанси. Наприклад, агресивна війна Росії проти України і загроза для європейської безпеки є однією з таких виняткових обставин, які впливають на державні фінанси через необхідність збільшення оборонного потенціалу.
-
ЄС готується до виходу США з мирних переговорів
Європейський Союз не планує знімати санкції проти Росії, якщо США вирішать припинити мирні переговори та наблизитися до Москви. Глава дипломатії ЄС Кая Каллас заявила, що спостерігає за діями Сполучених Штатів та можливим виходом з переговорів щодо завершення війни на Україні. Каллас також наголосила, що деякі країни-члени ЄС розглядають можливість залишити Україну та покращити відносини з Росією, якщо це зроблять США, але це не є правильним рішенням через агресивну поведінку Росії. Євросоюз також не визнає окупацію Криму Росією та закликає США тиснути на Москву для завершення війни.
-
Україна успішно пройшла скринінг ЄС у сфері бізнесу
Україна успішно пройшла скринінг Європейського Союзу за розділом “Підприємництво та промислова політика”. Єврокомісія високо оцінила реформи, що спрямовані на підтримку бізнесу, дерегуляцію та розвиток промисловості в Україні. Це дозволить розпочати переговори про вступ країни до ЄС. Підготовка до скринінгу включала співпрацю різних установ та офісів, що відповідають за європейську інтеграцію. Україна представила свій прогрес у розвитку промисловості, підтримці малих і середніх підприємств, дерегуляції, цифровізації та інших напрямах. Єврокомісія визнала високий рівень підготовки української делегації, але вказала на необхідність швидкого впровадження певних європейських стандартів. Цей позитивний результат є важливим кроком для майбутнього вступу України до ЄС.
-
Суд ЄС зобов’язав Мальту скасувати “золоті паспорти”
Верховний Суд Європейського Союзу вирішив, що Мальта повинна припинити програму “золотих паспортів”, яка дозволяла іноземцям отримати громадянство ЄС в обмін на інвестиції. Ця програма надавала можливість отримати мальтійський паспорт за близько 1 мільйон євро, що давало право на вільне проживання в усіх країнах ЄС. Суд вважає, що така практика порушує принципи довіри та солідарності між країнами ЄС, перетворюючи процес надання громадянства на комерційну угоду. Мальта призупинила цю програму для громадян Росії та Білорусі після початку війни в Україні, але продовжувала надавати громадянство іншим іноземцям. Також стало відомо, що деякі російські бізнесмени та посадовці, які перебувають під санкціями, отримали мальтійські паспорти через цю програму.
-
ЄС подовжив санкції проти осіб, що загрожують суверенітету Молдови
Рада Європейського Союзу прийняла рішення продовжити санкції проти осіб і організацій, які спрямовуються на дестабілізацію, підрив або загрозу суверенітету Республіки Молдова до 2026 року. Санкції включають замороження активів, обмеження фінансової підтримки та заборону в’їзду в ЄС. ЄС підтримує Молдову у протидії агресії Росії та наголошує на важливості стабільності країни. Росія відмовляється визнати президентство Маї Санду та заперечує втручання у вибори в Молдові.
-
В ЄС підтвердили план “розділити” Україну і Молдову на шляху до членства
Європейський Союз розглядає можливість продовження процесу вступу Республіки Молдова окремо від України через опір Угорщини до переговорів з Києвом. Єврокомісар Марта Кос заявила, що можливо відокремлення двох країн на шляху до членства в ЄС. Угорщина єдине країна-член, що проти приєднання України до ЄС. Молдова та Україна до цього часу йшли разом у процесі вступу, але тепер можуть рухатися по-різному. Угорщина створює перешкоди в переговорах з Україною через вимоги щодо прав угорської меншини. Марта Кос виражає надію, що Молдова може стати членом ЄС до кінця її мандату у 2029 році. Україна готова виконати вимоги Угорщини, але цього виявляється недостатньо. Молдова також розпочала процедуру скринінгу її законодавства для вступу до ЄС.
-
В ЄС стартував масштабний проєкт з модернізації танків
У Європейському Союзі розпочався проєкт FMBTech (Technologies for Existing and Future Main Battle Tanks), спрямований на модернізацію основних бойових танків для відповідності сучасним вимогам гібридної війни. Координатором проєкту є компанія Thales. Протягом трьох років учасники проєкту розроблятимуть модульні та адаптивні рішення для підвищення готовності до дій у різних бойових умовах. Метою FMBTech є створення маневрених, інтелектуальних та здатних до взаємодії танків, які перевершать застарілі моделі у країнах ЄС і Норвегії. У проєкті беруть участь 26 організацій з 13 країн-членів ЄС та Норвегії, а його фінансування здійснюється за рахунок Європейського оборонного фонду та внесків учасників консорціуму на суму 19 мільйонів євро.
-
Обсяг торгівлі Шляхами солідарності сягнув €211 млрд
За даними пресслужби Єврокомісії, загальна вартість торгівлі між Україною та ЄС через Шляхи солідарності перевищила 211 млрд євро. Ця ініціатива, яка була започаткована у 2022 році для підтримки української економіки під час війни з Росією, стала ключовою ланкою у торгівлі. За цей період через ці шляхи було експортовано 179 млн тонн товарів, включаючи аграрну та неаграрну продукцію. У той же час, Україна імпортувала близько 74,5 млн тонн товарів, таких як пальне, транспортні засоби та інше. Ця ініціатива вже стала основою для зміцнення торгівлі між Україною та ЄС, а також підтримки післявоєнної відбудови.
-
НБУ спрогнозував, як мита Трампа вплинуть на економіку України
У Національному банку України оприлюднили Інфляційний звіт за квітень 2025 року, де йдеться, що вплив введених Дональдом Трампом додаткових мит на українську економіку буде менш негативним, ніж припинення пільг для українського експорту Євросоюзом у 2022 році. Обсяги українського експорту до США становлять лише 2.2% від загального експорту, а основними товарами є чавун, труби та продовольчі товари. Проте тарифні війни можуть сильно вплинути на українську економіку через зниження попиту на продукцію в Єврозоні та інших країнах. Нацбанк попереджає, що припинення угоди про безмитний режим торгівлі з ЄС може негативно відобразитися на українському експорті, але можна уникнути втрат шляхом розширення поставок в інші країни. В даний час Україна та ЄС працюють над новим торговельним режимом, який має замінити систему автономних торговельних преференцій.