Європейська комісія та Європейський центральний банк дали “зелене світло” Болгарії на перехід до євро з 1 січня 2026 р. Країна стане 21-м членом єврозони. Що робила Болгарія, аби перейти на євро та коли це може статися в Україні? Болгарія пройшла всі вимоги для приєднання “Сьогодні Європейська комісія дійшла висновку, що Болгарія готова запровадити євро з 1 січня 2026 року – це важливий етап, який зробить її двадцять першою державою-членом єврозони”, – йдеться в офіційній заяві Єврокомісії. ЄЦБ, своєю чергою, теж підтвердив відповідність Болгарії всім необхідним економічним критеріям. “Вітаю Болгарію з її надзвичайною відданістю і зусиллями, які були потрібні для цього переходу”, – заявив член правління ЄЦБ Філіп Лейн. Болгарія прагнула приєднатися до єврозони з моменту вступу до ЄС у 2007 р.
Для остаточного переходу країна повинна ще пройти технічну підготовку. У червні рішення мають схвалити лідери ЄС, а в липні міністри фінансів ЄС затвердять фіксований курс болгарського лева до євро. Очікується, що він залишиться незмінним – 1.96, як і було з 1999 р.
Болгарія пройшла всі вимоги для приєднання: інфляція у квітні склала 2,8% і не перевищила допустимий рівень, бюджетний дефіцит не перевищив 3% ВВП, державний борг залишився набагато нижчим за граничні 60%, а курс лева був стабільним.
До Болгарії перехід на євро здійснила Хорватія. Сталося це у 2023 році.
Після вступу Болгарії поза єврозоною залишаться лише шість країн ЄС: Швеція, Польща, Чехія, Угорщина, Румунія та Данія. Поки чекали, половина передумала Цікаво, що за роки, поки Болгарія очікувала на перехід до євро у суспільстві зріс скепсис щодо необхідності це робити. Згідно з опитуванням Eurobarometer, 50% болгар не підтримують запровадження євро.
Причини поділяються на економічні, політичні та психологічні.
Частина болгар проти переходу на євро через страх інфляції. “Головна причина – побоювання, що ціни зростуть після введення євро, як це було в інших країнах, зокрема Словаччині, Словенії, країнах Балтії”, – каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру. Також люди бояться, що зарплати залишаться на тому ж рівні, а ціни “переведуть” у євро, в результаті чого вони зростуть. Лунають і побоювання щодо втрати національного контролю. Зі зміною валюти Болгарія втратить контроль над грошово-кредитною політикою, яка перейде до ЄЦБ. Ба більше, частина населення сприймає це як втрату суверенітету.
Крім того, багато хто вважає, що перехід буде використано для збагачення бізнесу або олігархів. Це свідчить про низьку довіра до інституцій та політичної еліти.
Висловлюються також побоювання, що влада не зможе “чесно” організувати процес переходу.
Експерти відмічають й психологічну прихильність до лева. Болгарський лев (BGN) – національний символ, і частина людей вважає його збереження елементом національної ідентичності.
Цікаво, що Швеція, Польща, Чехія, Угорщина, Румунія та Данія поки що не планують переходити на євро через ті самі причини, що й половина болгар. Плюси та мінуси переходу на євро Попри те, що в країнах ЄС, які ще не перейшли на євро, лунає скепсис щодо необхідності це робити, у переходу є плюси.
По-перше, євро – стабільна валюта, яку визнають у всьому світі.
При переході на євро зменшується валютний ризик для бізнесу і туристів. По-друге, повна економічна інтеграція з єврозоною сприяє інвестиціям, торгівлі й мобільності та зменшує витрат на обмін валюти. Громадяни не втрачатимуть кошти при обміні лева на євро при подорожах чи покупках. По-третє, у довгостроковій перспективі прехід на євро обіцяє нижчі відсоткові ставки через довіру до цієї валюти та нижчі ризики. По-четверте, бізнес ЄС охочіше інвестує в країну з євро, оскільки немає валютного ризику.
Проте, варто сказати і про мінуси. Це, по-перше, ризик зростання цін. Хоча офіційна інфляція зазвичай невелика, споживачі помічають зростання цін. По-друге, втрата незалежної монетарної політики. В тому числі неможливість змінювати процентні ставки або девальвувати валюту для підтримки економіки. По-третє, одноразові витрати на перехід. Державі, банкам і бізнесу доведеться витратитися на адаптацію систем, кас, банкоматів тощо. По-четверте, є ризик фінансової залежності. Приєднання до єврозони означає розділення ризиків: країна, що долучається до єврозони, стає частиною спільного фінансового “тіла”, включаючи можливу участь у підтримці інших країн-членів.
Тож, як бачимо, переваги (особливо економічна інтеграція та стабільність) є значними, але вони довгострокові.
Своєю чергою, недоліки (зростання цін, втрата контролю) є відчутними короткостроково – і саме вони найбільше хвилюють громадян, країни яких мають перейти на євро.
Тому перехід на євро – не лише економічне, а й політичне та емоційне питання. Коли Україна перейде на євро В Україні також розглядають можливість переходу на євро у разі вступу до ЄС. У НБУ вже спрогнозували, коли Україна зможе перейти на євро, але там застерігають, що це тривалий процес. “Я думаю, що 10-15 років – це точно не той термін, за який ми встигнемо підготувати себе для того, щоб відповідати всім критеріям, які потрібні для переходу на євро”, – повідомив заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук в інтервʼю Forbes. За його оцінками, за 10-15 років Україна лише буде оцінювати, наскільки вона готова до переходу і наскільки це потрібно робити.
Заступник голови НБУ нагадав, що чимало країн ЄС досі мають свої власні валюти. Наприклад, Чехія, Данія, Швеція, Угорщина, Польща, Румунія мають свої національні валюти.
За його словами, під час набуття членства в ЄС ці країни брали на себе зобов’язання в певній перспективі перейти на євро. Єдина країна, яка не брала подібного зобов’язання – це Данія. Вона змогла виторгувати для себе виняток.
Тому банкір припускає, що у разі вступу до ЄС схоже зобов’язання доведеться брати й Україні. “Зрозуміло, що також наші фінансово-економічні зв’язки з країнами єврозони або з країнами блоку євро мають продовжувати суттєво посилюватися. І природно буде, що в певний момент ми маємо змінити валюту – валюту курсоутворювальну – з долара на євро”, – сказав він. Водночас Ніколайчук зауважив, що історично набагато більшу вагу для України мав долар США порівняно з іншими валютами.
ПротеУкраїна розглядає можливість змінити долар США як основну валюту для курсової прив’язки гривні на користь євро. Ідея пов’язана з кількома важливими факторами: перспективою членства України в ЄС, посиленням військово-політичної підтримки з боку ЄС, а також зростанням нестабільності на світових ринках і ризиком фрагментації глобальної торгівлі. Це змушує український Центробанк серйозно замислитись над тим, чи не доцільніше зробити євро головною референтною валютою для гривні.
Заступник голови НБУ заспокоїв, що питання переходу на євро в короткостроковій перспективі не стоїть. Також він запевнив, що сам перехід, якщо він буде, то не позначиться на діяльності бізнесу або на житті пересічних українців.
Наразі НБУ вивчає питання та досліджує досвід інших країн, зокрема Молдови, яка минулого року здійснила подібний перехід.
Своєю чергою,голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев наголосив на необхідності готуватися до посилення ролі євро в українській економіці, зокрема і через торгові війни, розв’язані президентом США Дональдом Трампом.
Вікторія Хаджирадєва
