Немає контакту Серед українців – близько 3 млн осіб з інвалідністю. “У нас 3 млн людей з інвалідністю і, на жаль, тільки близько 420 тисяч з них працюють, це трохи більше ніж 16%. В той час як в європейських країнах цей відсоток стартує від 50%. Тому нам точно є до чого прагнути”, – сказала міністр соцполітики Оксана Жолнович в ефірі телемарафону “Єдині новини”. Підприємці, які взяли участь в опитуванні, оприлюдненому Конфедерацією роботодавців України, вказали на недоліки, що заважають працевлаштуванню людей з інвалідністю. “Головною проблемою у працевлаштуванні людей з інвалідністю є їх фізична відсутність у регіоні, де працюють підприємства. Причому відсутність як людей потрібної кваліфікації, так і інформації про них. Роботодавці не мають можливості напряму або через посередників вийти на контакт з такими людьми для того, щоб запросити їх на роботу або принаймні поінформувати про такі можливості”, – зауважив радник Конфедерації Родіон Колишко у коментарі Укрінформу. Зазначається, що 92% опитаних роботодавців вказали, що не відчувають підтримки у пошуках працівників з інвалідністю ні від державних органів, ні від приватних агентств із працевлаштування, ні від громадських організацій.
За результатами опитування, 60% підприємств не можуть знайти людей з інвалідністю потрібної кваліфікації для найму на роботу. Тому 48% респондентів шукали працівників з інвалідністю через знайомих, ще 27% знайшли їх за сприяння Держслужби зайнятості.
Окрім того, серед основних проблем, що виникають при працевлаштуванні працівників з особливостями, 23% роботодавців назвали труднощі при створенні архітектурної доступності, 22% опитаних бракує коштів на розумне пристосування робочого місця особи з інвалідністю, 18% назвали відсутність доступної інформації щодо внесення змін до посадових інструкцій, нормативів виробітку, графіку робіт.
Але попри це 90% керівників підприємств розуміють важливість пристосування робочого місця під потреби конкретного працівника з інвалідністю, 73% зазначили, що вони адаптували робочий простір за власний кошт, 20% скористалися державною підтримкою для облаштування робочих місць.
Варто зазначити, що за рахунок компенсацій роботодавцям фактичних витрат за облаштування робочих місць для осіб з інвалідністю І та ІІ групи від Держслужби зайнятості в 2024 році було створено робочі місця для майже 1,9 тис. працівників, з них 164 – з інвалідністю І групи. У 2025 році в держбюджеті передбачено близько 300 млн грн, яких має вистачити на облаштування 5 тис. інклюзивних робочих місць. Без вибору Громадська спілка “Ліга сильних”теж провела комплексне дослідження, поспілкувавшись також і з самими людьми з інвалідністю. “Поміж цифр, які мене особливо вразили, – те, що 68% учасників проведено в межах дослідження опитування говорили, що їм вистачає коштів лише на харчування та одяг. І тільки 3% сказали, що можуть дозволити собі придбати якісь дорогі речі”, – сказала виконавчий директор спілки Дар’я Сидоренко під час презентації результатів дослідження “Потреби людей з інвалідністю у засобах до існування та доступу до ринку праці в умовах війни в Україні”. Серед інших неприємних вражень вона назвала й те, що більшість опитаних кажуть, що готові виконувати будь-яку, навіть найбільш некваліфіковану роботу. А це, на думку Сидоренко, свідчить не про їхню гнучкість, а про те, що в них немає особливого вибору. Тому виникає ризик загроз залучення людей з особливими потребами у різні неправомірні схеми, а також вчинення проти них різних злочинів.
В цілому ж, запевняє експерт, результати дослідження свідчать про те, що люди з особливими потребами – неоцінений потенціал в Україні з огляду на те, що триває війна, зростає кількість інвалідів, посилюються проблеми на ринку праці. На її думку, критично важливо створювати такі умови, щоб люди з пораненнями могли якнайшвидше повернутися до активного способу життя. Коли чекати змін Міністр соцполітики зауважила, що нині в Україні ухвалені нові законодавчі норми, спрямовані на те, щоб кожна людина, яка хоче і може працювати, отримала таку можливість. Ці зміни наберуть чинності вже з 1 січня 2026 року.
Зокрема, передбачене виконання квоти у 4 % при працевлаштуванні осіб з інвалідністю. Ця норма буде поширена на всі підприємства, в тому числі й державної сфери, на державні органи, органи місцевого самоврядування.
Також, за її словами, буде скасовано обмеження щодо сфер зайнятості для осіб з інвалідністю. Їх залишать тільки на ті сфери, де робота людини з особливостями може загрожувати життю або здоров’ю її самої чи оточуючих. “Ще ми запроваджуємо підтримку роботодавцю у вигляді компенсації за те, що працевлаштована ним людина з інвалідністю виконуватиме свої обов’язки не з повною продуктивністю. Саме цю різницю, цей відсоток, ми надаватимемо у вигляді субсидії”, – додала Жолнович. До слова, Кабмін погодив законопроєкт, який передбачає значне посилення відповідальності за порушення правил паркування на місцях, призначених для людей з інвалідністю.
Як повідомило Міністерство у справах ветеранів, відповідні зміни пропонують внести до Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Законопроєкт передбачає, зокрема, збільшення штрафів за незаконну зупинку чи стоянку на місцях для людей з інвалідністю порушникам загрожує штраф у розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 5100 грн (зараз це покарання становить від 60 до 100 таких мінімумів).
За офіційними даними, кількість порушень правил зупинки, стоянки та паркування на місцях для людей з інвалідністю щорічно зростає: у 2023 році було зафіксовано 5756 випадків, а у 2024 – вже 7259. Тож ухвалення урядового законопроєкту допоможе зменшити кількість правопорушень і створити комфортні умови для людей з інвалідністю.
Цей проєкт закону незабаром направлять до Верховної Ради. Наскільки швидко його розглянуть та ухвалять – залежить від народних депутатів.
Галина Гірак
