Кремль не втримається без війни Населення Російської Федерації під зав’язку накачане пропагандою на агресію, а економіка переведена на військові рейки, і зупинити ці процеси дуже складно. До того ж, без війни кремлівська влада може втрачати позиції, а країна – розпочати фрагментуватися.
Тож російська пропаганда, продовжуючи всебічну “інформаційну підтримку” поточної російської війни, вже готує плебс до війни наступної. “В Алієва добре пригоряє від того, що ми нарешті взялися за його бізнес в Україні, а з Росії поперли, або саджаємо в зіндан азербайджанських бандитів, які прямо працюють на бакинський режим. Однак Алієву варто врахувати ось що: у бойових діях високої інтенсивності, таких як зараз в Україні, його армія, а найголовніше, інфраструктура, насамперед нафтова, закінчаться дуже швидко. На його місці сидіти б тихо і не дражнити лихо. Подивимося, а раптом у недалекому майбутньому й справді азербайджанська армія вступить у бій проти неназваної прямо країни, яка обрушить на неї не тільки сотні тисяч солдатів, тисячі одиниць бронетехніки, десятки тисяч тонн артснарядів та авіабомб, а також сотні і сотні щоденних вильотів важких дронів (типу нашої Герані)”, – залякує пропагандистський ТГ-канал Старше Эдды. Зрозуміло, що без “відмашки зверху” російська пропаганда на щось подібне не наважилась би.
Тож Росія вже розпланувала, чим займеться під час короткої паузи у війні проти України: розглядається можливість нападу на Азербайджан і “короткої переможної війни” – в сенсі, Баку -“столиця за три дні”, дубль два. Зрештою, Азербайджан у сім разів менший від України, там всього 10 млн населення, відповідно, мінімум вчетверо менше чоловіків призовного віку, – перелічує у Facebookросійські резони політолог Олексій Голобуцький.
При цьому атака на Азербайджан – це “цілком ймовірний сценарій перед повторним нападом на Україну і Європу, котрий всі очікують 2027-30 року”, прогнозує політолог. Такий крок дозволить РФ не тільки відновити частковий контроль над Південним Кавказом, але й уникнути проблем з демобілізованими з армії горлорізами. Плюс це дозволить підтримувати розігнану до високих обертів роботу ВПК, пише він.
До речі, двосторонні відносини між Азербайджаном та Росією погіршилися після того, як азербайджанський авіалайнер компанії AZAL був збитий російським ЗРПК Панцир-С1, за що Москва не вибачилась. Нині ж росіяни знищують паливний азербайджанський бізнес в Україні та забруднюють бензин, що його постачає Азербайджан до ЄС.
У країні, що може стати новою мішенню агресивної Росії, всі ризики добре усвідомлюють. Так, президент Азербайджану Ільхам Алієв 21 серпня на зустрічі з жителями Кельбаджара закликав населення бути готовими до війни “у будь-який момент”. “Ми повинні бути готові до війни в будь-який момент, оскільки хід процесів у світі такий, що неможливо передбачити, що буде завтра. Гарантія нашої безпеки – це ми самі, держава, народ і наші Збройні сили. Тому той, хто вирішить завдати удару по Азербайджану, пошкодує про це”, – попередив Алієв. Силу можна зупинити тільки силою Отже, у високих кабінетах Кремля, схоже, вже ухвалюється рішення про проведення каральної операції проти Азербайджану.
Тобто, світ де-факто, не чекаючи формальної констатації через “мирну угоду” з Путіним, вже визнав кінець потсдамської епохи, руйнування міжнародної правової системи співжиття держав, підкреслив Голобуцький. “Ніщо вже не стоїть на заваді агресивним нападам ядерної Росії на будь-кого з сусідів (і взагалі на заваді нападам одних держав на інші)”, – додав він. Що цьому може сприяти? Насамперед – почуття безкарності, котре оселяється в середовищі тоталітарних войовничих режимів на тлі зустрічей на Алясці та відсутності відповідальності за свої злочини, – вказує військово-політичний оглядач групи Інформаційний спротив Олександр Коваленко в матеріалі на Oboz.ua.
Але слід розуміти один важливий момент: Азербайджан зразка 1990 року – це не Азербайджан зразка 2025-го. Так само як і Росія: тією, якою вона була до 2022-го, вона не є у 2025 році, – наголошує Коваленко.
Тож президент Азербайджану вловив налаштування Кремля і заходився посилювати армію: отримав найсучасніші безпілотники, уклав контракти на нові бойові літаки, модернізував наявну авіацію. Алієв не вважає за зайве також відкрито озвучувати готовність до війни – всі розуміють, із ким, додає Голобуцький.
І це не випадкові або хаотичні дії. За словами Коваленка, знешкодити сухопутну загрозу Азербайджан у нинішніх умовах цілком здатен, не дозволяючи російським окупаційним військам зайти досить глибоко на свою територію.
Також країна може втримати безпеку своєї берегової лінії дешевими засобами ураження – морськими дронами, значно успішніше реалізувавши чорноморський сценарій України у більш замкнутому Каспійському морі і проти більш обмеженої у своїх можливостях російської Каспійської флотилії, продовжує він. “Головне – цей аспект необхідно продумувати і накопичувати не те що сьогодні, а ще вчора. Найвразливіше місце Азербайджану – це повітря, ППО”, – застерігає він. При цьому за спиною в Алієва стоїть Туреччина. Однак те, що Азербайджан перебуває у зоні прямих її інтересів, навряд чи завадить росіянам, припускає Голобуцький. “В Ердогана купа внутрішніх соціальних, політичних і економічних проблем, ще й клімат додає головного болю. Мобілізувати на захист Азербайджану навряд чи знайдеться кого і що. Саме тому мудрим і далекоглядним є максимально оперативне рішення Алієва щодо експлуатації Занґезурського коридору разом зі США на 99 років”, – додає політолог. Казахстан, Польща, країни Балтії чи Фінляндія? Разом із тим Азербайджан – далеко не єдина країна, котрій загрожує потенційна російська агресія.
Нещодавно, як пише Oboz.ua, у профільному журналі МЗС Росії вийшла обурлива стаття головного наукового співробітника Інституту Європи РАН Миколи Межевича під назвою “Балтика: гарантії небезпеки”. У цьому матеріалі відзначається, що “противник” (так відкрито називає автор статті країни Балтії) може стати так званою “сірою зоною”, простором для “асиметричних конфліктів, де одна сторона значно поступається за кількістю та якістю озброєння”.
Тут, зазначає Межевич, не дуже зручно вести активні бойові дії (наприклад, ризики ураження великих міст), це є “простором підвищеної небезпеки не тільки для власне військових, а й для проксі-конфліктів”. Тому у такій зоні особливу роль відіграють “пропаганда, активна розвідка з переходом до терору операції та використання цивільних об’єктів для військових цілей”.
Але більш вразливою у цьому сенсі є Польща, котра нині теж терміново нарощує військові можливості. Недарма ж там вночі проти 20 серпня впав та здетонував російський шахед, росіяни таким чином випробовують “терплячість” НАТО.
Своєю чергою, сухопутна операція проти Молдови, що не має спільного кордону з РФ, без окупації української Одеси (котрої росіянам не бачити, як своїх вух), вірогідна навряд чи.
Водночас Росія давно “точить зуби” на Північний Казахстан: Путін зазіхав на ці території ще у 1994 році, повідомляє видання Der Spiegel із посиланням на архівні документи МЗС Німеччини.
Зокрема, генконсул Німеччини в Санкт-Петербурзі зазначив у записах, що 14 січня 1994 року Путін “з наголосом” повторив те, що вже говорив йому раніше: “Крим, східна Україна та північний Казахстан – як мінімум ці регіони – ніколи не були для Росії зарубіжними, а завжди були частиною російських територій”, пише сайт Мілітарний.
Ірина Носальська
Blog
-
Нова мішень: на кого після України може напасти агресивна РФ
-
Держкіно назвало успішні українські фільми за інвестиційною ефективністю
Державне агентство України з питань кіно (Держкіно) оприлюднило список українських фільмів, які визнано успішними з точки зору інвестиційної ефективності.
Серед них -“Я, Ти, Він, Вона” (2018), “Захар Беркут” (2019), “Я, Побєда і Берлін” (2021), “Довбуш” (2021), “Люксембург, Люксембург” (2022), “Мавка. Лісова пісня” (2023), “20 днів у Маріуполі” (2023) та інші, повідомили у відомстві у відповіді на запит Інтерфакс-Україна.
Водночас у Держкіно уточнили, що надати точну інформацію щодо того, скільки фільмів із 2014 по 2025 роки частково або повністю повернули державне фінансування, неможливо, адже в цей період діяли різні форми підтримки.
Як зазначили у відомстві, успішними кейсами вважаються фільми, що поєднують прибутковість, актуальність тематики, високий рівень глядацького інтересу та міжнародне визнання. До уваги беруться касові збори, відгуки критиків, телепокази, розміщення на стримінгових платформах, а також участь і перемоги на кінофестивалях.
“Також такий проєкт може формувати нові стандарти якості у вітчизняному кіновиробництві та підтверджувати, що українське кіно є прибутковим, впливовим і конкурентоспроможним на національному та міжнародних рівнях”-наголосили у Держкіно.
Загалом, за даними агентства, у 2014–2025 роках держава профінансувала 397 кінопроєктів на суму 3,5 млрд грн. -
Гравець Шахтаря привернув увагу Севільї
Захисник донецького Шахтаря Юхим Конопля зацікавив іспанську Севілью. Нервіонці внесли українця до трансферного шорт-листа, повідомляє Marca.
Семикратний володар Кубка УЄФА/Ліги Європи прагне посилити правий фланг оборони. Конопля потрапив до списку потенційних новачків. Його конкурентами стали Хуліан Араухо (Борнмут), Мартін Ортега (Тігре) та Алекс Хіменес (Мілан).
У нинішній кампанії Конопля провів 5 поєдинків у всіх турнірах (1 гол, 2 асисти). Контракт захисника з “гірниками” розрахований до осені 2026 року. Сезон 2015/16 у рядах Севільї відіграв українець Євген Коноплянка. -
Росіяни скинули п’ять ФАБів на Костянтинівку, є поранені
Війська РФ 25 серпня з 11:20 до 12:00 здійснили авіаційну атаку на Костянтинівку, скинувши п’ять бомб ФАБ-250 із модулем УМПК. Про це повідомляє Донецька обласна прокуратура.
Внаслідок обстрілу постраждала житлова забудова міста. У зоні ураження пошкоджено 21 багатоквартирний будинок та лінії електропередач.
Поранення отримали четверо цивільних: чоловік 26 років та три жінки віком 51, 74 та 85 років.
У постраждалих діагностовано мінно-вибухові травми, осколкові поранення, переломи, рвані рани та забої. Двоє з них перебувають у важкому стані. Всім надано кваліфіковану медичну допомогу.
Розпочато досудове розслідування за фактом воєнного злочину, триває слідство. -
У ТЦК роз’яснили інцидент зі стріляниною у Дніпрі
У соціальних мережах поширили відео, на якому чутно звук пострілу на вулиці у Дніпрі. У ТЦК та СП повідомили, що чоловік під час перевірки військово-облікових документів намагався спровокувати бійку, а після попереджувального пострілу вгору почав тікати.
За попередньою інформацією 24 серпня група оповіщення РТЦК спільно з поліціянтами на вулиці Івана Нечуя-Левицького зупинили громадянина для перевірки наявності військово-облікових документів. Зауважується, що всупереч вимогам діючого законодавства, особа не мала при собі військово-облікових документів.
“Громадянину запропонували проїхати до РТЦК для уточнення даних. Він відмовився і почав поводити себе агресивно, напавши на представників РТЦК та СП та провокуючи бійку. Одним з представників групи оповіщення для припинення протиправних дій та з метою зупинити бійку був зроблений одинокий постріл холостим патроном угору. Це змусило порушника припинити напад, після чого він кинувся тікати”, – пояснили у повідомленні.
У пресслужбі акцентували, що серед цивільних, військових та представників поліції постраждалих немає.
Нині триває розслідування та зʼясування всіх обставин даного інциденту.
У ТЦК закликали не поширювати неперевірену інформацію та дочекатись результатів розслідування. Зауваживши, що керівництво Дніпропетровського обласного ТЦК та СП постійно контролює дотримання службової дисципліни.
Втім, додали, що повна інформація щодо інциденту буде надана після зʼясування всіх його обставин.
“Якщо у мережі з’являються відеоматеріали про нібито “зловживання” чи “порушення прав” з боку ТЦК та СП, закликаємо перевіряти джерела інформації. Не довіряйте маніпулятивним “вкидам”, які можуть бути частиною ворожої пропаганди чи використовуватися для інформаційно-психологічного впливу”, – зазначили у повідомленні.
Разом з тим, у ТЦК нагадали, якщо ви стали свідком правопорушень чи конфліктних ситуацій, варто звернутися до правоохоронних органів або на гарячі лінії:- Командування Сухопутних військ ЗС України: 0 800 301 937;
- Дніпропетровський ОТЦК та СП: 0 800 507 089.
-
Німеччина назвала обсяг щорічної допомоги Україні
Німеччина планує надавати Україні 9 млрд євро щорічно у найближчі роки. Про це сказав міністр фінансів і віце-канцлер ФРН Ларс Клінгбайль на зустрічі з президентом Володимиром Зеленським у Києві, повідомляє Інтерфакс-Україна у понеділок, 25 серпня.
“Як міністр фінансів, я наголосив, і це також було погоджено федеральним урядом, що ми зобов’язуємося підтримувати Україну в найближчі роки, витрачаючи 9 млрд євро щорічно”, – сказав він.
Окрім того, Клінгбайль обговорив із міністром фінансів Сергієм Марченком продовження та варіанти підтримки нашої держави.
Також Зеленський і Клінгбейль під час своєї зустрічі обговорили посилення української ППО, а також гарантії безпеки.
Раніше міністр оборони ФРН Борис Пісторіус заявив, що у поточному році Німеччина надасть Україні військову допомогу на 7 млрд євро. Але розглядає додатково надання ще 1,9 млрд євро. Отже загальна сума складе майже 9 млрд євро. -
Українські науковці вперше отримали сперматозоїди зі стовбурових клітин
Українські науковці зробили значний крок у репродуктивній медицині – вперше отримали людські сперматозоїди з мезенхімальних стовбурових клітин кісткового мозку. Про це під час пресконференції в Укрінформі повідомив завідувач відділення ембріології та біотехнології I.D. Clinic, кандидат наук Юрій Лесняк.
“Спільними зусиллями наша наукова команда 18 листопада 2023 року вперше отримала сперматозоїди людини з мезенхімальних стовбурових клітин кісткового мозку. Ці клітини були виділені за спеціально розробленим нами протоколом”, – зазначив Лесняк.
За його словами, вченим вдалося стимулювати появу активних клітин кісткового мозку у кров’яному руслі пацієнтів, після чого зібрані клітини лабораторно оброблялися. Отримані сперматозоїди використали для запліднення яйцеклітин, у результаті чого були створені ембріони.
Про це досягнення українська команда під керівництвом Іслама Альдабасеха доповіла на Міжнародному конгресі з репродуктивної медицини у травні 2024 року.
Зараз методика проходить апробацію та готується до клінічних досліджень. У перспективі її планують застосовувати для лікування чоловічого безпліддя. -
МЮ погодив умови з новим воротарем
Манчестер Юнайтед досяг угоди з Сенне Ламменсом, пише GiveMeSport.
Повідомляється, що 23-річний бельгієць погодив довгостроковий контракт з відносно скромною зарплатою.
Переговори ж з Антверпеном також просуваються швидко, але тепер клуб вимагає більшу суму.
Спочатку вважалося, що Ламменс обійдеться в 17-20 млн євро, проте тепер Антверпен хоче отримати 25 млн євро.
При цьому сторони впевнені, що знайдуть компроміс і закриють угоду до кінця трансферного вікна.
Раніше також повідомлялося, що Арсенал має намір викрасти ще одну мету у Тоттенхема.
Манчестер Юнайтед і Фулхем з автоголом пішли на мирову -
Шпигував під виглядом жінки: агент РФ отримав 15 років тюрми
До 15 років ув’язнення з конфіскацією майна засуджено російського агента, який діяв в Одеській області та коригував ракетно-дронові атаки РФ. Про це повідомляє СБУ.
За даними слідства, вороже завдання виконував 26-річний місцевий безробітний, якого російські спецслужбісти завербували через Телеграм-канал з пошуку “легких заробітків”.
Для конспірації зловмисник відростив довге волосся, вдягав жіночий одяг та використовував макіяж.
Видаючи себе за жінку, агент намагався встановити координати потенційних цілей для ворожих ударів по регіону.
Серед об’єктів, що цікавили рашистів, були підрозділи ЗСУ, Служби безпеки, Нацгвардії та прикордонників.
Зібрану інформацію він месенджером передавав куратору у вигляді медіафайлів з прив’язкою до місцевості та власними коментарями.
Служба безпеки затримала зрадника у січні цього року за місцем його проживання. Під час обшуку у нього вилучено три телефони, які він використовував для збору розвідданих та контактів з куратором.
На підставі доказів, задокументованих співробітниками внутрішньої безпеки та слідства СБУ, суд визнав агента винним у держзраді, вчиненій в умовах воєнного стану. -
Росія зупинила продаж бензину на Курилах
У Курильському районі, що входить до складу Сахалінської області Росії, повністю зупинили продаж бензину Аі-92. Про це у ніч на 25 серпня написав в Telegram очільник Курильського округу Костянтин Істомін.
За його словами, наявний запас пального залишили виключно для спецтранспорту. Нову партію бензину очікують “після обіду”, після чого продаж мали відновити.
Раніше, з 20 серпня, на Курилах діяв ліміт – не більше 10 літрів бензину на одну особу. Такі обмеження почалися 17 серпня у Приморському краї, тоді як заправки у Забайкальському краї РФ та тимчасово окупованому Криму запровадили продаж пального за талонами.
Як зазначається, дефіцит пального в Росії виник через серію ударів безпілотників по російських НПЗ. Загалом було пошкоджено щонайменше сім великих заводів, п’ять з яких зупинили виробництво повністю або частково, зокрема Новокуйбишевський, Сизранський, Волгоградський, Саратовський та Рязанський НПЗ.
Внаслідок дефіциту оптові ціни на бензин зросли до рекордних 72,6 тисяч рублів за тонну Аі-92 та 82,2 тисячі – за тонну Аі-95, що на 40-50% більше, ніж на початку року.
Для покриття дефіциту уряд Росії з 1 серпня заборонив експорт бензину, втім, додаткових обсягів недостатньо, тож, за даними джерел Reuters, Росії може знадобитися імпорт пального з Білорусі.