Blog

Литва пропонує розпочати переговори про вступ України та Молдови до ЄС без згоди Угорщини, плануючи цільову дату членства у 2030 р. Своєю чергою президент США Дональд Трамп начебто переконав прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана зняти свої заперечення проти вступу Києва до ЄС. Який з планів має більше шансів здійснитися? Заклик Литви Литва закликала країни ЄС розпочати переговори про вступ України та Молдови без згоди Угорщини, яка блокує цей процес.
У своєму листі до країн ЄС Литва запропонувала розпочати переговори з Україною та Молдовою щодо першого розділу членства без згоди Угорщини. “Литва прагне розблокувати переговори про членство в ЄС з Україною, які зайшли в глухий кут через вето Угорщини. Будь-яка подальша затримка є геополітично шкідливою як для України, так і для самого ЄС. Членство України в ЄС є частиною гарантій безпеки та необхідною умовою для довгострокового миру та стабільності в Європі”,– заявив виконувач обов’язків міністра закордонних справ Литви Кястутіс Будрис. Якщо 26 держав-членів підтримають цю ініціативу, процес відбуватиметься на технічному рівні, тобто де-факто, а юридичне оформлення відбудеться пізніше, але за умови, що позиція Віктора Орбана чи угорського уряду зміниться.
Вільнюс також знову висунув ідею визначити конкретну дату вступу України до ЄС – 2030 р. На думку литовської сторони, це допоможе як Європі, так і Україні планувати ресурси та перехідні етапи. Реакція Єврокомісії Водночас у Європейській комісії скептично оцінили ідею початку технічних переговорів без згоди всіх держав-членів. У Брюсселі нагадали, що для відкриття кожного розділу потрібна одностайність. Також там наголосили на важливості реформ в Україні. “Ми продовжуємо працювати з Україною, закликаючи її впроваджувати реформи незалежно від відкриття розділів. Водночас ми працюємо з державами-членами, щоб якомога швидше офіційно відкрити розділи переговорів”, – сказала речниця Європейської комісії Паула Пінью. Проте очікується, що пропозиції Литви обговорять у Копенгагені на зустрічі міністрів закордонних справ ЄС під керівництвом очільниці дипломатії Каї Каллас. Як Орбан заважає євроінтеграції України Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан постійно встромляє палки в колеса євроінтеграційним процесам України.
Нещодавно він прямо заявив, що не треба пов’язувати безпеку України з вступом до ЄС. “Членство України в ЄС не надає жодних гарантій безпеки. Тому пов’язувати членство з гарантіями безпеки є непотрібним і небезпечним”, – сказав Орбан. На його думку, це принесе війну до ЄС, а Будапешт хоче залишитися в стороні від цього.
Аби не допустити Україну до ЄС, Орбан навіть ініціював національні консультації серед угорських громадян щодо підтримки чи не схвалення євроінтеграції України. Трамп переконав Орбана? Президент США Дональд Трамп переконав прем’єр-міністра Угорщини зняти свої заперечення проти вступу Києва до ЄС, – стверджують джерела видання Politico.
За їх інформацією, після дзвінка Трампа, Орбан може послабити свій опір щодо вступу України до ЄС. “Те, що президент США Дональд Трамп переконав прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, який виступає проти членства України в ЄС, але висловив готовність підтримати членство Молдови, зняти свої заперечення проти вступу Києва до блоку, змінило динаміку ситуації”, –пише видання з посиланням на двох дипломатів. Двоє дипломатів також висловили надію, що в найближчі місяці, з огляду на тиск на Будапешт, вдасться вийти з глухого кута щодо вступу України.
Тепер у Орбана, за словами одного дипломата, є можливість пом’якшити свою антиукраїнську позицію.
Видання нагадує, що Орбан добре знайомий із тим, як змінювати свою позицію. Ба більше, можна сказати, що “він майстер цього – особливо в контексті ЄС”. Два підходи. Який краще? Паралельно відбуваються два процеси – в ЄС розглядають можливість початку переговорного процесу з Україною щодо вступу без згоди Угорщини, і водночас є сподівання на вплив Трампа на Орбана.
У обох варіантів є слабкі та сильні сторони. Сильні сторони литовської пропозиції полягають у тому, що вона демонструє рішучість більшості країн-членів підтримати Україну, попри перешкоди. Також вона дозволяє розпочати технічну роботу, яка є необхідним етапом на шляху до членства, не чекаючи згоди Будапешта. Крім того, створює додатковий тиск на уряд Орбана, показуючи, що його вето не зможе повністю заблокувати процес.
Водночас у неї є й слабкі сторони. Вона створює правові виклики: законодавство ЄС вимагає одностайності для офіційного початку переговорів. Такий підхід, ймовірно, зіткнеться з правовими та бюрократичними труднощами. Це не повноцінний початок переговорів, а скоріше обхідний маневр, який може бути оскаржений. Крім того, вона не розв’язує проблему, бо не гарантує, що Угорщина не заблокує інші етапи процесу, де також потрібна одностайність. А головне, вона може поглибити розкол всередині ЄС, створивши небезпечний прецедент і поставивши під сумнів принцип одностайності в майбутньому.
Своєю чергою другий сценарій теж має сильні та слабкі сторони. До сильних відноситься, зокрема ефективність. Якщо це правда, такий крок може мати прямий і негайний результат. Особисті зв’язки та вплив Трампа на Орбана, який є його давнім політичним союзником можуть виявитися вирішальними. Крім того, цей варіант призведе до повного консенсусу. Якщо Орбан змінить свою позицію, це дозволить розпочати переговори офіційно і без юридичних перешкод, що є більш стабільним і надійним шляхом.
До слабких сторін відноситься неоднозначність висловлювань. Угорський уряд заперечує, що Трамп зміг переконати Орбана. Його публічна позиція залишається жорсткою. Крім того, мінусом є те, що все залежить від доброї волі та політичних інтересів однієї людини. Це не системне, а ситуативне рішення. Є й політичні ризики: Трамп може використати цей важіль для просування власних інтересів. Своєю чергою, позиція Орбана може знову змінитися в будь-який момент, що зробить весь процес нестабільним.
На цей час, сценарій з ініціативою Литви, на думку експертів, виглядає більш реалістичним і має більші шанси на практичну реалізацію. “Пропозиція Литви – це інституційний підхід, який відображає спільну позицію більшості країн ЄС. Хоча він і не є ідеальним з юридичного погляду, він є частиною ширшого та скоординованішого зусилля, яке не залежить від настроїв чи інтересів одного політика”, – каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру. Крім того, маємо дії проти слів. Литва вже направила офіційні листи та робить конкретні кроки, які обговорюватимуться на зустрічах міністрів. Це активна, публічна дипломатія. Своєю чергою інформація про вплив Трампа на Орбана є суперечливою, сам Орбан продовжує публічно висловлюватись проти вступу України.
На користь Литви діє й досвід минулого: Угорщина вже неодноразово використовувала своє вето, але в більшості випадків, під тиском інших країн, врешті-решт поступалася. Тому, тактика обходу вето, яку пропонує Литва, хоч і складна, є перевіреним методом тиску.
Навіть якщо вплив Трампа дійсно мав місце, і Орбан під його тиском змінить позицію, це все одно буде одномоментним рішенням. Натомість ініціатива Литви є відображенням загального курсу ЄС і має на меті створити стабільний шлях для України, який мінімізує вплив “вето” в майбутньому.
Зрештою, ці два сценарії не виключають один одного. Вони можуть діяти паралельно: дипломатичний тиск з боку ЄС (як у випадку з пропозицією Литви) та неформальний вплив з боку ключових політичних гравців (таких як Трамп) можуть разом змусити Угорщину змінити свою позицію.
Вікторія Хаджирадєва