Життя у ритмі новин

Позначка: Росія

  • Репараційний кредит Україні: ЄЦБ поставив умову

    Репараційний кредит Україні: ЄЦБ поставив умову

    Рішення щодо використання заморожених російських активів для надання Україні так званого “репараційного кредиту” викликає гострі дискусії серед європейських лідерів, адже воно стосується не лише фінансових аспектів, а й міжнародного права. На думку президентки Європейського центрально банку Крістін Лагард, будь-яке використання таких коштів повинно суворо відповідати нормам міжнародного права. Про це повідомляє Reuters.

    Крістін Лагард підкреслила, що для реалізації подібної ініціативи потрібна згода всіх країн, де ці активи заблоковані. Виступаючи в Європарламенті у Страсбурзі, вона попередила про можливі ризики від шкоди довірі до євро, якщо рішення буде юридично спірним. Вона зазначила, що такі дії можуть негативно вплинути на фінансову стабільність ЄС і зменшити привабливість євро для міжнародних інвесторів.

    “З огляду на фінансову стабільність і міцність євро, ми дуже уважно стежитимемо, щоб запропоновані рішення відповідали міжнародному праву та враховували стабільність фінансової системи”, – сказала Лагард.

    Наразі Єврокомісія пропонує використати близько 170 мільярдів євро заморожених активів РФ для допомоги Україні шляхом інвестування цих коштів у безкупонні облігації ЄК під гарантії держав ЄС, а з отриманих ресурсів надати Україні у вигляді “репараційної позики”.

    Тим часом можливість створення “репараційного кредиту” обговорюється на рівні європейських лідерів. Деякі держави, зокрема Бельгія, Люксембург та Франція, висловлюють занепокоєння щодо юридичних наслідків такого кроку. Німеччина, Італія та Франція як учасниці Великої сімки наполягають на узгодженні цього питання з країнами-партнерами, такими як США та Японія.

    Поки що ідея залишається предметом активних дискусій та потребує детального опрацювання з урахуванням як нормативно-правових стандартів, так і потенційного впливу на фінансову стабільність блоку.

    Як відомо, ідею “репараційного кредиту” для Києва, що базується на готівкових залишках російських активів, заморожених на Заході після вторгнення Росії в Україну у 2022 році, запропонувала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.

    ЄC хоче надати Україні “репараційний” кредит

  • У день народження Путіна в якутському місті оголосили жалобу: реакція в РФ

    У день народження Путіна в якутському місті оголосили жалобу: реакція в РФ

    У день народження Володимира Путіна мер якутського міста Покровськ, Віктор Константинов із партії Нові люди, оголосив триденний траур за загиблими російськими військовими. Початок трауру було призначено на 7 жовтня, тобто саме на день народження президента Росії, і триватиме він до 9 жовтня. У цей період були скасовані всі розважальні заходи, щоб жителі могли приділити увагу підтримці родин загиблих та вшанувати їхню пам’ять. Про це повідомили росЗМІ.

    Локальні джерела назвали це рішення “жорсткою політичною акцією” і відзначили, що сам мер не відмінив своєї інавгурації, яка відбулася 3 жовтня. В одному з телеграм-каналів підкреслили: вибір траурних дат, що збіглися з днем народження Путіна у 2025 році, викликає запитання щодо мотивів. Можливо, це недосвідченість нового очільника міста або ж свідомий крок партії Нові люди для привернення уваги в контексті майбутніх думських виборів.

    ЗМІ повідомили, що напередодні до республіки прибув літак із тілами загиблих, але точну їхню кількість влада не розкрила.

    Нагадаємо, за даними Генштабу, за минулу добу втрати російських окупаційних військ склали 1020 осіб. Всього, з початку повномасштабного вторгнення загинули приблизно 1 117 360 осіб.

    Рааніше ми аисали, що утримання російського диктатора Володимира Путіна та його адміністрації у 2026 році знову подорожчає для російських платників податків. Порівняно з поточним роком (30,926 млрд рублів) утримання Путіна стане дорожчим майже на 2 млрд рублів і обійдеться у суму, що перевищує річні бюджети бідних російських регіонів.

  • Росія може залучити у війну проти України 25 тисяч кубинців – Forbes

    Росія може залучити у війну проти України 25 тисяч кубинців – Forbes

    Росія активно залучає кубинців для участі у війні проти України. Це свідчить про зростаючу залежність Москви від іноземного персоналу, що змінює динаміку конфлікту та додає нових викликів безпеці. Про це у вівторок, 7 жовтня, повідомив Forbes.

    За даними видання, Росія прагне компенсувати втрати за рахунок найманців із інших країн. Українська розвідка вказує, що у збройному протистоянні на стороні Росії може брати участь до 25 тисяч кубинців, що робить їх найбільшим іноземним контингентом на лінії фронту.

    Українські спецслужби зазначають, що для російської влади такі рішення вигідні: смерть іноземних найманців мінімізує суспільне невдоволення всередині країни та зменшує необхідність здійснення фінансових компенсацій.

    ЗМІ зазначає, що фінансова мотивація та обман є головними витоками рекрутування. Кубинців приваблюють обіцянками зарплат у дві тисячі доларів на місяць, що значно перевищує середній дохід у їхній країні. Одні підписують контракти добровільно, інші заявляють, що стали жертвами брехні, адже їм обіцяли будівельну роботу в Росії, але натомість відправили воювати. Попри офіційне заперечення кубинської влади щодо підтримки таких операцій, експерти припускають, що без її мовчазної згоди масове вербування було б неможливим.

    Залучення іноземних бійців дозволяє Кремлю зменшити власні втрати та підтримувати стабільність всередині країни. Водночас, кубинці отримують військовий досвід, зокрема з управління сучасними технологіями, включаючи безпілотники.

    Фахівці застерігають, що участь кубинських військових не лише сприяє тиску на український фронт, але й створює потенційну загрозу поширення цього бойового досвіду в інших регіонах світу.

    Раніше ми повідомляли, що бійці 63-ї окремої механізованої бригади взяли в полон 22-річного індійця.

  • До 30 Шахедів: У Кривому Розі прогриміли вибухи

    До 30 Шахедів: У Кривому Розі прогриміли вибухи

    У Кривому Розі увечері 7 жовтня прогриміла серія вибухів. Атака на місто здійснюється за допомогою дронів. Про це повідомили у Telegram мер міста Олександр Вілкул та канал Повітряних сил ЗСУ.

    Про декілька груп БпЛА у напрямку міста о пів на дванадцяту ночі інформував Telegram-канал Повітряних сил ЗСУ, а місцеві інформресурси повідомляли про близько 30 Шахедів, які рухалися на Кривий Ріг.

    Також міський голова Кривого Рогу Олександр Вілкул о 23.32 попередив про чисельну дронову загрозу.

    О 23.36 – вибухи, дуже гучно, – писали місцеві пабліки

    О 23.41 – серія вибухів.

    “У Кривому Розі чутно звуки вибухів, повідомили кореспонденти Суспільного”, – йдеться у повідомленні о 23:44.

    Раніше ми писали, що ворог в ніч проти 7 жовтня атакував Полтаву. Внаслідок дронового обстрілу були пожежі та пошкоджено цивільну інфраструктуру.

    У Кривому Розі і Кременчуці потужні вибухи

  • В Єкатеринбурзі спалахнула масштабна пожежа

    В Єкатеринбурзі спалахнула масштабна пожежа

    В російському Єкатеринбурзі в районі Ельмаш у вівторок, 7 жовтня, спалахнула сильна пожежа. За попередніми даними, загоряння сталося на території Уральського турбінного заводу, повідомляють Telegram-канали.

    Тим часом на підприємстві спростували інформацію про пожежу. У пресслужбі заводу заявили, що пожежа сталась на сусідньому меблевому виробництві, що розташоване на тому ж промисловому майданчику.
    Міністерство надзвичайних ситуацій РФ повідомило, що горить покрівля складської будівлі. Вогонь гасять 12 одиниць техніки та 30 рятувальників. Інформації про постраждалих немає.
    Обережно, на відео присутня ненормативна лексика! Продукція Уральського турбінного заводу використовується як у цивільній енергетиці (ТЕЦ, ГЕС, заводські установки), так і в оборонно-промисловому комплексі, де енергетичні турбіни можуть застосовуватись для живлення виробництва військового обладнання або в енергосистемах підприємств ВПК.

  • РФ в найближчі роки втратить понад 100 іноземних літаків

    РФ в найближчі роки втратить понад 100 іноземних літаків

    Російські авіакомпанії через санкції найближчими роками можуть втратити десятки лайнерів, що літають. За песимістичним прогнозом, до 2030 року з парку перевізників можуть вибути 109 іноземних літаків. Про це повідомив голова Росавіації Дмитро Ядров, передають росЗМІ.
    За його словами, загалом цивільна авіація в найближчі 6 років може втратити третину парку.
    На додачу до Boeing та Airbus, які поступово виходять з ладу і розбираються на запчастини, в брухт доведеться здати 230 вітчизняних повітряних суден, яким зараз 40, 50 або навіть 60 років.
    За песимістичним прогнозом, до 2030 року можуть вибути вибуття близько 339 літаків. Крім цього, планується до вибуття 200 гелікоптерів – це 190 вітчизняних гелікоптерів і 10 іноземних, – зазначив Ядров.
    За даними Росавіації, зараз парк вітчизняних авіакомпаній налічує 1135 повітряних суден, з яких “на крилі” – 1088.
    Щоб замінити Boeingі Airbus, що стали недоступними, російська влада запустила масштабну програму відродження авіапрому, поставивши за мету довести виробництво цивільних літаків до рекордних з радянських часів рівнів. Ще 2023 року вітчизняні авіазаводи мали випустити 5 цивільних літаків, торік додати ще 40, а поточного року довести виробництво до 82 одиниць – рівня, якого не було жодного разу в сучасній історії Росії.
    За інформацією Reuters з посиланням на дані на дані ch-aviation – швейцарського сервісу авіаданих та статистики, насправді за 2022-25 рр. флот цивільної авіації поповнився лише на 13 нових бортів – 12 “суперджетів” і один Ту-214, 2025 року з 15 запланованих пасажирських літаків російські виробники змогли здати перевізникам лише один.
    Як повідомлялося, пасажирська авіація Росії перебуває в глибокій кризі, яка з часом лише посилюється.

  • Витрати бюджету на утримання Путіна збільшать до нового рекорду

    Витрати бюджету на утримання Путіна збільшать до нового рекорду

    Утримання російського диктатора Володимира Путіна та його адміністрації у 2026 році знову подорожчає для російських платників податків. Про це свідчить проекту закону про бюджет, який опубліковано в єдиній базі Держдуми.
    Згідно з документом, витрати за статтею “функціонування президента та його адміністрації” становитимуть 32,917 млрд рублів – тобто в середньому 2,74 млрд рублів на місяць, 633 млн рублів на тиждень, або 90 млн рублів на день.
    Порівняно з поточним роком (30,926 млрд рублів) утримання Путіна стане дорожчим майже на 2 млрд рублів і обійдеться у суму, що перевищує річні бюджети бідних російських регіонів (28,8 млрд рублів у Калмикії, 24,2 млрд рублів у Єврейському автономному окрузі).
    У 2027 році фінансування президента і АП виросте на додаткові 809 млн. рублів, до 33,726 млрд.; а 2028-го – ще на 906 млн рублів, до 34,632 млрд.
    Три чверті додаткового фінансування – 1,511 млрд рублів у 2026 році – піде на підвищення зарплат для працівників АП. Залишок – близько 500 млн рублів – закладено на додаткові “закупівлі товарів, робіт та послуг” для потреб Кремля.
    Слідом за президентом подорожчає для бюджету зміст Думи та Ради Федерації. Витрати на нижню палату парламенту в 2026 році планується збільшити на 2,3 млрд рублів – до 17,648 млрд. При цьому більше половини нових грошей – 1,265 млрд рублів – піде на зарплати в Думі, які в сумі коштуватимуть бюджету 11,257 млрд рублів на рік.
    Рада Федерації отримає 373 млн рублів додаткового фінансування наступного року і коштуватиме скарбниці 8,622 млрд рублів.
    Витрати на апарат уряду, прем’єра Михайла Мішустіна та його заступників збільшаться майже на 1 млрд рублів наступного року, до 13 млрд рублів, а потім ще на стільки ж наступні два роки – до 13,48 млрд 2027-го і 13,95 млрд 2028-го.
    Загальні витрати бюджету, згідно з проектом, зростуть наступного року на 1,2 трлн. рублів, до 44 трлн. При цьому доходи становитимуть 40,3 трлн. В результаті в скарбниці утворюється «дірка» на 3700000000000 рублів.
    Щоб покрити дефіцит, який цього року в номінальному вираженні поб’є рекорд пандемії, влада планує збільшити ПДВ з 20 до 22%, а також провести радикальну податкову реформу для малого бізнесу, знизивши поріг для спрощеної системи оподаткування з 60 млн. до 10 млн. рублів щорічного доходу.

  • У Путіна виникли проблеми із Сі Цзіньпіном – ЗМІ

    У Путіна виникли проблеми із Сі Цзіньпіном – ЗМІ

    Російсько-китайські переговори про будівництво нового трубопроводу Сила Сибіру-2 досі не привели до угоди за ключовими параметрами багатомільярдного проекту. Про це повідомляє Reuters у вівторок, 7 жовтня.

    Зазначається, що російському диктатору Володимиру Путіну під час візиту до Китаю у вересні так і не вдалося домовитися з Сі Цзіньпіном про ціну нових поставок, обсяг яких має становити 50 млрд кубометрів на рік. Залишилися не узгодженими також інвестиційні умови проекту та терміни початку прокачування газу.

    Навіть якщо угоду вдасться укласти наступного року, будівництво труби займе не менше п’яти років, і ще стільки ж знадобиться, щоб вивести Силу Сибіру-2 на проектну потужність. За словами одного з джерел, у Газпромі не очікують виходу газопроводу на заплановані обсяги раніше 2034-35 рр., якщо постачання стартують 2031-го.

    Зараз Газпром качає до Китаю 38 млрд кубометрів газу щорічно – запущеним у 2019 році трубопроводом Сила Сибіру-1. З 2027 року також почнуться постачання далекосхідного маршруту обсягом 12 млрд кубів щорічно.

    У середньому, за даними Мінекономрозвитку, газ Газпрому коштує Китаю 248 доларів за тисячу кубометрів. Це на 38% менше, ніж платять інші клієнти Росії у далекому зарубіжжі. Наступного року, згідно з матеріалами проекту бюджету РФ, ціна газу для КНР знизиться до 240 доларів і буде на 37% нижчою, ніж для інших покупців Газпрому.

    Нагадаємо, у вересні росЗМІ заявивили, що Газпром та китайська CNPC підписали юридично зобов’язуючий меморандум про будівництво трубопроводу Сила Сибири 2 для поставок газу з Ямала до Китаю. Подарунок Китаю. Росія запустить новий газопровід

  • Білорусь вчетверо збільшила експорт бензину до РФ

    Білорусь вчетверо збільшила експорт бензину до РФ

    Експорт бензину з Білорусі до РФ залізницею зріс у вересні вчетверо порівняно з попереднім місяцем. Причиною став дефіцит палива у РФ через українські атаки на її енергетичну інфраструктуру. Про це повідомляє Reuters.
    Зазначається, що декілька російських областей запровадити нормування та тимчасово заморозили ціни на паливо останніми тижнями через дефіцит популярних видів бензину, який стався внаслідок ударів дронів. Крім того, Москва обмежила експорт бензину та дизельного пального. Також Росія збільшила імпорт палива з Білорусі минулого року, аби покрити дефіцит.
    Як пише видання, постачання бензину залізницею з нафтопереробних заводів Білорусі на внутрішній ринок РФ в минулому місяці зросло до 40 тисяч метричних тонн, або 14 500 барелів на добу. Постачання дизельного пального у вересні склали 33 тисячі тонн.
    Водночас транзит бензину з Білорусі для подальшого експорту через російські порти минулого місяця зріс приблизно на 1% до 140 000 тонн.
    Білорусь використовує російські порти для перевантаження своїх нафтопродуктів з березня 2021 року відповідно до угоди про співпрацю, підписаної між Москвою і Мінськом.
    Дані джерел та розрахунки Reuters свідчать про те, що такі перевантаження в січні-вересні скоротилися майже на 40% в річному вимірі до 1,17 млн тонн внаслідок зниження обсягів переробки нафти.
    Зазначається, що два нафтопереробні заводи Білорусі – Нафтанський і Мозирський – мають річну потужність 12 млн тонн кожен, або близько 240 000 барелів на добу. Але зазвичай вони виробляють близько 9 млн тонн на рік, або приблизно 180 000 барелів на добу.

  • Економіку Росії чекає трирічний застій – Світовий банк

    Економіку Росії чекає трирічний застій – Світовий банк

    Світовий банк погіршив прогноз зростання ВВП Росії. Очікується, що до 2028 року економічне зростання в РФ не перевищить 1%. Про це йдеться у звіті СБ.

    На 2025 прогноз був знижений з 1,4%, очікуваних у червні, до 0,9%. Водночас було знижено прогноз на 2026 рік – з 1,2% до 0,8%, а на 2027 рік – з 1,2% до 1%. У 2024 році зростання ВВП Росії, за оцінкою Світового банку, становило 4,3%. Уповільнення економіки Росії – це не “кероване охолодження”, як кажуть в уряді, а вхід до застою випливає з оновленого прогнозу СБ.

    Погіршено більшість основних параметрів. Світовий банк очікує скорочення інвестицій вже за підсумками цього року (на 0,4%), наступного року вони зменшаться на 0,2% і повернуться до зростання лише 2027 р. (1,1%). Уповільниться зростання споживання, особливо приватного – воно зростатиме трохи більше ніж на 1% на рік.

    Експерти Світового банку не бачать факторів, які б дозволили уникнути застою економіки Росії. Ціни на нафту впали, а з ними експорт та доходи бюджету. Державні витрати при цьому стабілізувалися – більше не варто сподіватися на бюджетний стимул, а приватний попит та інвестиції підриваються високими ставками. До того ж, дефіцит кадрів продовжить обмежувати зростання.

    СБ не поділяє оптимізму влади Росії щодо скорочення бюджетного дефіциту. Мінфін РФ очікує на “дірку” 2,6% ВВП цього року та її поступового зниження до 1,6% у наступному та 1,2-1,3% у 2027-2028 рр. За прогнозом СБ, цього року дефіцит становитиме 2,9% ВВП, а наступні два роки буде трохи менше – 2,7% ВВП. Наприкінці вересня до Держдуми Росії внесли законопроект про коригування бюджету на 2025 рік, у якому було запропоновано збільшити дефіцит бюджету з 1,7 до 2,6% ВВП. За підсумками року він складе 5,73 трлн рублів замість 3,79 трлн, що раніше прогнозувалися.