В Україні зафіксовано різке зменшення кількості фізичних осіб-підприємців (ФОПів). За останні місяці тисячі підприємців припинили діяльність, і ця тенденція набирає обертів. З якими проблемами стикається бізнес та як їх долає? Кількість ФОПів поменшало В Україні зафіксовано різке зменшення кількості фізичних осіб-підприємців (ФОПів), що може свідчити про серйозні проблеми в малому бізнесі та економіці загалом. За останні місяці тисячі підприємців припинили діяльність, і ця тенденція набирає обертів. “На розвиток бізнесу дуже сильно впливає війна. Через бомбардування Росією українських міст є проблеми з електроенергією. На лінії зіткнення бізнесмени взагалі втрачають свої підприємства разом з устаткуванням, є проблеми з логістикою. Плюс війна призвела до падіння платоспроможності населення”, – каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру. Крім того, заважають розвиватись зростання податкового навантаження та невизначеність у законодавстві. Частина ФОПів також згортає бізнес через еміграцію або перехід у “тінь”.
Скорочення кількості ФОПів загрожує втратою робочих місць, зменшенням надходжень до бюджету та подальшим ослабленням економічної активності. Економісти закликають уряд переглянути підхід до підтримки малого бізнесу, щоб зупинити хвилю закриттів та стимулювати розвиток підприємництва в умовах війни. Головні бар’єри для бізнесу Підприємці очікують, що найбільший вплив на їх сектори у найближчі три роки матиме безпекова ситуація в Україні – фактор війни, обстрілів та загроз фізичній інфраструктурі. Це зокрема зазначили 58% респондентів під час щомісячного опитування, яке провів Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД). “Це очікувано, що безпека роботи стала більш важливою, зважаючи на посилення атак ворога на нашу інфраструктуру і промислові об’єкти”, – зазначив старший науковий співробітник ІЕД Євген Ангел. Найбільше ця проблема хвилює великі підприємства (майже 70%) і прифронтові регіони: понад 80% опитаних у Житомирській, Харківській, Вінницькій, Полтавській, Дніпропетровській та Запорізькій областях вважають небезпечні умови перешкодою для ведення бізнесу.
На другому місці за впливом на бізнес – дефіцит кадрів і зміни на ринку праці (49%), пов’язані зі зменшенням пропозиції робочої сили та структурним безробіттям.
Частка підприємств, які вказали на “брак робочої сили”, як перешкоду діяльності зменшилась (із 63% до 58%). Водночас упереліку перешкод він зберігає лідируючу позицію.
Своєю чергою, в НБУ кажуть, що попри збільшення кількості вакансій і резюме, проблема браку кадрів і невідповідність професій залишається актуальною. “Випереджаюче зростання резюме дещо пом’якшило проблему браку працівників, хоча вона залишається суттєвою й продовжує обмежувати діяльність підприємств. Зберігається також значна невідповідність між професіями”,- йдеться в макроекономічному прогнозі НБУ. Третій фактор – інфляція. Вона є однією з найсерйозніших перешкод для бізнесу через те, що ускладнює прогнозування витрат, доходів і прибутковості. Це веде до зниження впевненості та відкладання інвестиційних рішень.
Зі зростанням цін на енергію, транспорт, зарплати, сировину тощо – собівартість продукції зростає. Якщо підприємець не може підвищити ціну на свій продукт, його прибуток зменшується або зникає взагалі.
Крім того, інфляція веде до зниження купівельної спроможності. Коли споживачі втрачають реальні доходи через інфляцію, вони витрачають менше. Попит падає, і це напряму б’є по малому та середньому бізнесу.
На четвертому місці – зростання вартості енергоносіїв і нестабільність логістики (33%), а також зміни в регуляторній та податковій політиці (27%).
Водночас перебої з електроенергією стали менш актуальними, ніж раніше. “Перебої з електроенергією стали ще менш актуальними. Ми спостерігаємо цю тенденцію вже кілька місяців.Це найнижчий рівень за весь період повномасштабного вторгнення”, – заявив Ангел. Далі з суттєвим відривом йдуть інші фактори. “Лише 17% опитаних зазначили, що інтеграція до ЄС та адаптація до норм ЄС буде впливати на їхній сектор. На геополітичну і політичну нестабільність вказали 13% бізнесу, як і на розвиток цифрових технологій. Вплив штучного інтелекту, кліматичних викликів та обмеження вільної торгівлі на їх сектори очікує по 7% бізнесів”, – зазначила виконавча директорка ІЕД Оксана Кузяків. Плани на майбутнє У червні Індекс відновлення ділової активності незначним чином погіршився.
Водночас рівень невизначеності для підприємців суттєво підвищився. У перспективі 6 місяців частка тих, хто не розуміє, яким буде загальноекономічне середовище в Україні, зросла. Невизначеність щодо фінансово-економічного стану на власному підприємстві теж збільшилась.
Частка тих, хто не зміг спрогнозувати стан бізнесу через два роки, зросла з 28,7% до 37,4%. За словами Кузяків, на це впливають геополітична нестабільність та збільшення обстрілів цивільної інфраструктури.
Водночас частка підприємців, які не очікують суттєвих змін саме у виробництві упродовж наступних двох років, досягла максимуму з жовтня 2022 р. – 85,6% опитаних планує залишатися на поточному рівні виробництва.
При цьому частка підприємств, які планують розширення виробництва впродовж 3-4 місяці, несуттєво знизилась.
Також спостерігається тенденція на скорочення середньої тривалості портфелю нових замовлень. Підтримка бізнесу В уряді розуміють, що бізнес через війну переживає не найкращі часи, тому намагаються його підтримати.
Загалом, за інформацією Міністерства економіки України, від початку 2025 р. українські підприємці залучили 13 970 пільгових кредитів в рамках програми “Доступні кредити 5–7–9 %” на загальну суму 44,3 млрд грн.
За словамизаступника міністра економіки України Андрія Телюпи, програма підтримує підприємців реального сектору економіки. Переважна більшість кредитів спрямована на фінансування інвестиційних проєктів, розвиток переробних потужностей та підтримку бізнесу у зонах високого воєнного ризику.
Крім того, нещодавно Кабінет Міністрів України затвердив оновлену версію програми підтримки переробної промисловості, доповнивши її новим напрямом – грантами на відновлення бізнесу після російських обстрілів.
Згідно з рішенням уряду, підприємства зможуть отримати до 16 млн грн компенсації, але не більше, ніж сума задокументованих збитків. Йдеться про покриття витрат на закупівлю, доставлення та монтаж обладнання.
Як пояснила прем’єр-міністр України Юлія Свириденко, масовані обстріли суттєво шкодять українській промисловості – компанії щодня втрачають дороговартісне обладнання, що потребує швидкого відновлення.
Щоб отримати максимально можливу суму допомоги, бізнес має інвестувати не менше 4 млн грн власних коштів.
Подаватися на гранти можуть мікро-, малі та середні підприємства, а також ФОПи, які працюють у сфері переробної промисловості.
Вікторія Хаджирадєва
