Увересні 2025 року середньомісячна заробітна плата штатних працівників збільшилася на 2,7% до показників серпня 2025 року і становила 26 623 грн. Про це повідомила Державна служба статистики.
Зазначається, що середньомісячна заробітна плата у сфері освіти зросла на 17,1% – до 16 901 грн, на підприємствах транспорту, поштової та кур’єрської служби – на 6,7%, до 27 793 грн, в будівництві – на 6,3%, до 24 456 грн, у сфері мистецтва, спорту та розваг – на 4,4%, до 19 319 грн, у професійній, науковій і технічній діяльності – на 3,7%, до 35 166 грн, у промисловості – на 3,5%, до 29 954 грн, на підприємствах водного транспорту – на 2,9%, до 25 601 грн, у сільському господарстві – на 2,4%, до 25 727 грн, у сферах надання інших видів послуг – на 2%, до 29 577 грн та адміністративного обслуговування теж на 2%, до 20 490 грн, у оптовій та роздрібній торгівлі – на 0,4%, до 31 266 грн.
Водночас зафіксовано зниження зарплати у сфері держуправління та оборони на 6,4%, до 32 871 грн, у фінансовій та страховій діяльності – на 3%, до 50 706 грн, у сфері охорони здоров’я – на 1,6%, до 18 373 грн, інформації та телекомунікацій – на 1,4%, до 64 330, на підприємствах авіаційного транспорту – на 1%, до 57 028 грн, у сфері тимчасового розміщення та організації харчування теж на 1%, до 18 807 грн, операцій з нерухомістю – на 0,2%, до 23 011 грн.
Загальна заборгованість з виплати заробітної плати в вересні зросла на 4,9% по відношенню до попереднього місяця і на 1 жовтня 2025 року склала 3,691 млрд грн.
Зазначається, що дані наведено без урахування тимчасово окупованих територій та частини територій, на яких ведуться (велися) бойові дії.
Автор: admin
-
В Україні середньомісячна зарплата зросла на 2,7%
-
У НАТО підтвердили виведення військ США з Європи
НАТО та американська сторона перебувають у тісному контакті щодо позицій військ, повідомив у середу представник Альянсу після того, як Міністерство оборони Румунії заявило, що союзників повідомили про плани США скоротити кількість військ на східному фланзі Європи, пише Reuters.
“Коригування чисельності військ США не є чимось незвичним”, – зазначив представник НАТО, додавши: “Навіть із цим коригуванням, чисельність американських військ у Європі залишається більшою, ніж вона була протягом багатьох років”.
В Альянсі наголосили, що НАТО та американські органи влади перебувають у тісному контакті щодо загальної позиції – щоб забезпечити збереження потужного потенціалу НАТО для стримування та оборони.
За словами представника, коригування кількості американських сил не є чимось незвичайним.
Сьогодні Міністерство оборони Румунії підтвердило інформацію, що раніше з’явилась у ЗМІ, про скорочення чисельності американських військ, розгорнутих у Європі. -
Вилучення Луніна: дисциплінарний комітет виніс рішення
Дисциплінарний комітет Федерації футболу Іспанії розглянув апеляцію Реала щодо вилучення українського воротаря Андрія Луніна у матчі Ель Класіко проти Барселони (2:1).
Наприкінці гри українець, який перебував на лаві запасних, став учасником конфлікту з гравцями Барселони, за що був покараний червоною карткою, як було вказано в протоколі матчу. Мадридський клуб зробив спробу оскаржити це рішення.
Однак, як повідомляє Mundo Deportivo, дисциплінарний комітет не задовольнив апеляцію Реала і залишив рішення арбітра без змін, покаравши воротаря дискваліфікацією на один матч.
У своєму звіті арбітр зустрічі Сесар Сото Градо пояснив причину видалення:“На 90-й хвилині гравець Андрій Лунін був видалений, оскільки вибіг зі своєї лави запасних у бік лави суперників в агресивному стані, його довелося стримувати партнерам по команді”.
Дисциплінарний комітет оцінив дії українця як “незначне порушення спортивного порядку” і визнав рапорт арбітра достовірним, а відеозаписи не спростовують його висновки.
У Реала є можливість звернутися до Комітету з апеляцій або Спортивного арбітражного суду (CAS) із запитом про тимчасове призупинення дискваліфікації.
Варто зазначити, що в цьому сезоні Лунін ще не зіграв жодного матчу за мадридську команду. -
Путін запропонував призупинити бої на Донбасі
Російський правитель Володимир Путін запропонував на короткий час зупинити бойові дії на Донбасі, щоб пропустити представників ЗМІ до начебто “зони оточення” підрозділів ЗСУ. Про це він сказав під час спілкування з пораненими роійськими військовоми у госпіталі в Москві в середу, 29 жовтня.
За версією Путіна, такі “зони оточення” є в агломерації Покровська і Мирнограда в Донецькій області та у місті Куп’янськ в Харківській області.
“У двох місцях – у місті Куп’янську і місті Червоноармійську (так в Росії називають Покровськ – ред.) – противник виявився блокований, в оточенні”, – сказав Путін.
За його словами, Росія “не проти пустити” до “зон оточення” і “в певні точки” представників української та зарубіжної преси.
“Ми готові припинити бойові дії на певний час, на кілька годин – на дві, на три, на шість годин, щоб група журналістів могла зайти, подивитися, що там відбувається, поговорити з українськими військовослужбовцями і вийти”, – додав Путін.
Раніше у ЦПД заявили, росіяни поводять інформаційні операції щодо ситуації в Покровську та Мирнограді. Заява Путіна може бути однією з таких спецоперацій.
Напередодні президент Володимир Зеленський заявив, що росіяни брешуть на рахунок Покровська. Вони показують американцям карти з уже захопленим містом і розказують, як вони захопили 90% сходу України. -
Індійський мільярдер закуповує підсанкційну російську нафту – ЗМІ
Енергетичне підприємство, що належить індійському промисловцю і власнику металургійної імперії Лакшмі Мітталу, закуповувало російську нафту, доставлену на танкерах під санкціями США. Про це свідчить розслідування Financial Times.
Аналіз супутникових знімків, суднових трекерів і митних даних показав, що нафтопереробний завод Guru Gobind Singh Refinery в місті Батхінда (штат Пенджаб), співвласником якого є Міттал, у 2025 році отримав як мінімум чотири російські партії сирої нафти на 280 млн доларів. Вантаж був доставлений з включеними до американського списку санкцій.
Перевезення нафти проходило з липня до вересня. Усі танкери застосовували “обманні практики” — відключали транспондери чи передавали неправдиві координати.
Хто саме організував постачання нафти на підсанкційних судах, залишається невідомим.
Розслідування з’явилося на тлі посилення тиску Вашингтона на Нью-Делі. Адміністрація Дональда Трампа на тім тижні запровадила санкції проти Роснафти та Лукойлу, прагнучи обмежити експорт російської нафти в Індію.
Схеми з посередниками, які б купувати нафту в Роснефти і перепродувати її, індійською владою не розглядаються. -
Венс пояснив причину зміни свого ставлення до війни в Україні
Віцепрезидент США Джей Ді Венсзаявив, що відносини між Україною та США стали “набагато продуктивнішими” після суперечки президентів Володимира Зеленського і Дональда Трампа в Овальному кабінеті в лютому цього року. Про це заявив в інтервʼю TheNewYorkPost.
“Ми намагаємося мати продуктивні стосунки як з українцями, так і з росіянами, тому що хочемо покласти край цьому конфлікту. І я думаю, що президент має дуже добрі робочі стосунки – і я також – з усіма залученими сторонами”, – зазначив Венс.
Він додав, що його конфронтація із президентом Володимиром Зеленським 28 лютого стала “ймовірно, найвідомішим, що я коли-небудь робив”.
За словами Венса, тоді він був розчарований і сприйняв поведінку Зеленського як грубість, однак зробив з цього власні висновки.
Віцепрезидент США заявив, що Вашингтон нині прагне будувати продуктивні стосунки і з українською, і з російською сторонами.
“Якби ви запитали мене шість місяців тому, я б сказав, що вони ніколи не припинять битися. Але якщо запитати зараз – ми досягаємо неймовірного прогресу на шляху до миру”, – сказав він. -
«Дошкільна освіта в Україні сьогодні» презентація аналітичного звіту
Міністерство освіти і науки України презентує аналітичний звіт «Дошкільна освіта в Україні сьогодні. Огляд законодавчих, інституційних та бюджетних засад дошкільної освіти з міжнародної перспективи», підготовлений спільно зі шведсько-українською Програмою Polaris «Підтримка багаторівневого врядування в Україні».
У звіті представлено ключові результати дослідження сучасного стану системи управління та фінансування дошкільної освіти, а також основних викликів галузі.Спікери заходу:
🔹Анастасія Коновалова — заступниця Міністра освіти і науки України;
🔹Сусанна Делланс — керівниця команди Програми Polaris, уповноважена SALAR International в Україні;
🔹Генрік Лінд — консультант Програми Polaris;
🔹Ян Герчинський — керівник команди «Освіта на національному рівні» Програми Polaris.Якісна дошкільна освіта є фундаментом освітньої системи, адже саме на цьому етапі формуються базові компетентності, соціальні та емоційні навички, необхідні для подальшого навчання і життя. Вона забезпечує рівні стартові можливості для всіх дітей, сприяючи їхньому всебічному розвитку та успішній адаптації у школі. Інвестиції в дошкільну освіту мають найвищу суспільну віддачу, оскільки визначають людський потенціал і конкурентоспроможність країни в майбутньому.
-
Нашестя чоловіків-біженців з України розкритикували у Берліні та Варшаві
Політики в Німеччині та Польщі – країнах із найбільшими українськими громадами в ЄС – висловили занепокоєння через різке збільшення кількості молодих українських чоловіків, які прибувають після послаблення правил виїзду з України. Про це повідомляє Politico.
Хоча загальна суспільна підтримка українців у цих країнах залишається високою, їхня зростаюча присутність стала приводом для критики з боку ультраправих партій. Дискусія загострюється на тлі четвертої зими повномасштабного вторгнення Росії, коли мільйони людей ризикують залишитися без опалення, води та електроенергії через обстріли Кремля.
Зокрема у Німеччині члени правлячої консервативної партії канцлера Фрідріха Мерца попереджають, що підтримка України може зменшитися, якщо молоді емігранти сприйматимуться як ті, що ухиляються від служби у ЗСУ.
“Нам не цікаво, щоб молоді українські чоловіки проводили час у Німеччині замість захисту своєї країни”, – заявив Юрген Гардт, старший депутат із зовнішньої політики від консерваторів Мерца.
Своєю чергою, у Польщі ультраправі з партії “Конфедерація” заявили, що “Польща не може продовжувати бути притулком для тисяч чоловіків, які мали б захищати власну країну, натомість обтяжуючи польських платників податків”.
Українське законодавство дозволило чоловікам віком від 18 до 22 років виїжджати та повертатися без ризику переслідування. Це мало на меті полегшити проблеми мобілізації та запобігти ранньому виїзду неповнолітніх.
Згідно з даними прикордонної служби Польщі, кількість українських чоловіків віком 18-22 років зросла з 45 300 на початку 2025 року до 98 500 у вересні-жовтні. У Німеччині потік молодих чоловіків підвищився з 19 на тиждень у серпні до 1 400-1 800 на тиждень у жовтні.
У двох країнах крім цього тривають дискусії про соціальні виплати. В Німеччині близько 490 000 українців працездатного віку отримують довгострокові допомоги по безробіттю. Низка політиків пропонує обмежити право на такі виплати, особливо для молодих чоловіків призовного віку.
Представники соціал-демократів наголошують, що Німеччина не повинна вирішувати, кого Україна відправляє на війну. Водночас деякі політики виступають за обмеження тимчасового захисту українців на рівні ЄС, якщо Київ не зменшить потік прибулих.
Раніше прем’єр-міністр Баварії та лідер Християнсько-соціального союзу Маркус Зьодер виступив за обмеження в’їзду до Німеччини молодих українських чоловіків, вважаючи, що вони мають залишатися в Україні для її захисту.
-
АРМА оголосило ринкові консультації щодо морського терміналу на Одещині
Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) розпочало ринкові консультації щодо відбору управителя для стратегічного активу — морського логістичного комплексу ТОВ «Агротермінал Логістік», розташованого в Одеській області.
Актив пов’язаний з колишніми власниками АТ «Приватбанк». Його було арештовано в рамках кримінального провадження та передано в управління АРМА за рішенням Шевченківського районного суду Києва.
Компанія спеціалізується на логістичних послугах у сільськогосподарському секторі, зокрема на перевалці, зберіганні та транспортуванні зернових культур. Активи ТОВ «Агротермінал Логістік» становлять цілісний майновий комплекс, до складу якого входить морський перевантажувально-складський термінал зернових вантажів із причалом, спеціальним обладнанням, технікою та зерносховищами.
АРМА запрошує зацікавлені компанії (окрім власників арештованого активу та представників держави-агресора) взяти участь у ринкових консультаціях. Для цього необхідно заповнити форму на офіційному вебсайті Агентства та надіслати її на електронну адресу info@arma.gov.ua.
Комерційні пропозиції приймаються до 15:00 31 жовтня 2025 року.
Наступним кроком після ринкових консультацій стане проведення відкритих торгів на платформі Prozorro для обрання управителя, який забезпечить ефективне використання логістичного комплексу та стабільні надходження від його діяльності до державного бюджету.
-
В ЄС працюють над збільшенням експорту агропродукції з України
В ЄС шукають можливостей збільшити експорт агропродукції з України. Зокрема сьогодні набере чинності рішення про скасування частини тарифів та збільшення квот на експорт аграрної продукції з України до ЄС. Частину тарифів скасують Після закінчення дії Автономних торговельних заходів (АТМ), або так званого “торговельного безвізу” для України 5 червня 2025 р., Рада ЄС схвалила оновлену торговельну угоду з Україною, яка набуде чинності сьогодні.
Віцепрем’єрміністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка зазначив, що Україна та ЄС схвалили рішення про скасування частини тарифів та збільшення квот на експорт аграрної продукції до ЄС. Рішення Комітету асоціації набере чинності через 29 жовтня.
За його словами, українські експортери матимуть можливість скористатися новим торговельним режимом вже цього року.
Окремо він підкреслив, що порівняно з реальними обсягами торгівлі – 21 з 34 квот має обсяг більший, ніж максимум за час дії преференцій, ще в 3 квотах обсяг більший за експорт 2024 р.
Рішення є двостороннім і діє безстроково, наголосив він. Наступний перегляд у бік збільшення доступу на ринок ЄС відбудеться у 2028 р.
Качка особливо підкреслив, що Україна добре знає, як організувати торгівлю між Україною та ЄС. “Угода, якої ми досягли цього літа перекалібрує торгівлю. У нас є хороші й деякі сумні уроки, але водночас ми дуже добре знаємо, як організувати торгівлю між Україною та ЄС. “,– наголосив Качка. Водночас нова угода крім скасування або зниження мит на низку сільськогосподарських продуктів та повної лібералізації торгівлі (скасування всіх мит) для деяких нечутливих продуктів, зокрема молочних продуктів, передбачає значне збільшення тарифних квот на чутливі товари (наприклад, квоти на мед, цукор, яйця та м’ясо птиці зросли в рази порівняно з попередніми).
Також вона передбачає захист ринку ЄС. Зокрема зберігаються захисні механізми (так звані “запобіжники”), які дозволяють ЄС тимчасово обмежити імпорт певної продукції у разі виникнення серйозних збоїв на внутрішньому ринку, особливо для сусідніх країн. В ЄС обговорили можливість збільшення експорту з України Міністри сільського господарства ЄС на засіданні Ради ЄС у Люксембурзі обговорили можливість збільшення українського експорту.
Міністр продовольства, сільського господарства та водної промисловості Данії Якоб Єнсен сказав, щовід імені данського головування в Раді ЄС спробує зосередитися на тому, як допомогти українцям збільшити свою торгівлю з ЄС, і таким чином підтримати українську економіку. “Торгівля сільськогосподарською продукцією є життєво важливим джерелом доходу для української економіки, а також з огляду на постійні жорстокі атаки Росії”, – підкреслив він. Своєю чергою єврокомісар з питань сільського господарства і продовольства Крістоф Хансен сказав, що Єврокомісія вважає доцільним збільшувати обіг сільськогосподарської продукції між Україною та ЄС.
Він також наголосив на важливості забезпечення збільшення торгівлі в обох напрямках: не лише імпорт України до ЄС, але й експорт ЄС до України. “При цьому робити це в обох напрямках для забезпечення вигоди як українським, так і європейським виробникам.Дуже важливо знайти баланс між наданням більшого доступу та економічних переваг українським виробникам, а також підтримкою солідарності з нашою фермерською спільнотою”, – сказав він. Єврокомісар навів як приклад м’ясний та інші сектори, які “отримують величезну вигоду” від експорту до України.
Він зазначив, що ця солідарність супроводжується модернізацією торговельної угоди між Україною та ЄС, що включає збільшення багатьох тарифних квот.
Також він підкреслив, як важливо, щоб європейці показали, що вони єдині поруч з Україною в її боротьбі за свободу, в її боротьбі за незалежність від Росії.
Також на засіданні обговорили нову “зелену архітектуру”, а саме: яку мотивацію можуть дати фермерам правила ЄС щодо збереження клімату для виконання умов переходу до більш екологічного виробництва. Узгодження зі стандартами ЄС Варто зазначити також, що нова угода чітко прив’язує розширений доступ до ринку до поступового приведення українського сільського господарства у відповідність до виробничих стандартів ЄС (добробут тварин, пестициди, ветеринарні препарати). “Під час засідання Ради ЄС у Люксембурзі, сторони обговорили важливість наближення України до сільськогосподарських стандартів ЄС, включаючи у виробництві засобів захисту рослин”, – заявив Хансен. Єврокомісар відзначив непохитну підтримку України з боку міністрів та висловив сподівання, що оновлена торговельна угода з Україною надасть більше передбачуваності сільськогосподарському сектору, визнавши, що в період дії автономних торговельних заходів для України ця сфера зазнала певних “турбулентностей”.
Нова угода, наголосив єврокомісар, “пропонує більш стабільне рішення на майбутнє”.
Єврокомісар наголосив, що Україна зобов’язалася досягти відповідності нашим виробничим стандартам до 2028 р. Це дуже важливо.
З українського боку було підкреслено те, що Україна працюватиме над приведенням нашої продукції у повну відповідність до стандартів ЄС.
Качка сказав, що більшість стандартів, згаданих у новій угоді, є частиною порядку денного політики України на кілька наступних років та навіть десятиліть. Він висловив переконання, що не буде жодних проблем із дотриманням більшості цих стандартів.
За словами урядовця, Україна є “одним із найкращих і найнадійніших торговельних партнерів ЄС”, що забезпечує продовольчу безпеку ЄС, а її агроекспорт часто слугує корисним інструментом для забезпечення економічної прибутковості сільгоспвиробників в ЄС, особливо у сфері тваринництва. “Ось чому ми продовжуватимемо працювати над інтеграцією нашої сільськогосподарської та продовольчої системи з системою ЄС, і я сподіваюся, що разом ми будемо глобальними гравцями у сфері продовольчої безпеки”, – підсумував Качка. Об’єднання ринків ЄС та України створює взаємовигідні умови Поступове відкриття європейського ринку для українських товарів є важливим кроком у контексті майбутнього приєднання України до спільного ринку. Про це каже голова комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа.
Вона наголосила, що об’єднання ринків ЄС та України створює взаємовигідні умови. Наприклад, європейські виробники наразі продають Україні більше товарів, ніж Україна експортує до ЄС, що й зумовлює торговельний дефіцит у 10,4 млрд дол. за дев’ять місяців цього року.
Загалом за підсумками січня – вересня 2025 р. загальний торговельний дефіцит України становив 29,6 млрд дол.
Серед шляхів розв’язання цієї проблеми Підласа назвала підтримку експорту, розвиток внутрішнього виробництва, а також антикорупційну та судову реформи і бюджетну підтримку аграріїв і промисловості. Так, на наступний рік з держбюджету заплановано спрямувати близько 1 млрд дол. на підтримку аграрного сектору та бізнесу.
Вікторія Хаджирадєва